Стоянцев Олексій Андрійович
| Стоянцев Олексій Андрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 березня 1906 село Тербуни Курської губернії |
| Помер |
11 травня 1987 (81 рік) Київ |
| Громадянство | УРСР СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний службовець |
| Посада | 1-й секретар Кіровоградського обкому КПУ |
| Попередник | Петров Григорій Гаврилович |
| Наступник | Позаненко Василь Васильович |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Олексій Андрійович Стоянцев (27 березня 1906, село Тербуни Курської губернії, тепер Большеполянського району Курської області, Російська Федерація — 11 травня 1987, місто Київ) — український радянський партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го, 5-го скликань. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1960—1961 р.
Біографія
Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1918 році в сільському господарстві. З 1926 року працював матросом на транспорті річкового пароплавства в місті Ростові-на-Дону. Закінчив вечірній робітничий факультет у місті Ростові-на-Дону.
У 1931 році вступив до Новочеркаського авіаційного інституту, потім перевівся до Харківського авіаційного інституту, який закінчив у 1937 році.
У 1937—1938 роках — інструктор відділу науки ЦК КП(б)У. У 1938—1939 роках — заступник завідувача відділу науки ЦК КП(б)У, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У 1939—1941 роках — завідувач відділу машинобудування ЦК КП(б)У.
З 7 травня 1941 по 1943 рік — секретар ЦК КП(б)У по авіаційній промисловості. Під час німецько-радянської війни — уповноважений військових рад Південно-Західного, Сталінградського і Донського фронтів; з 1943 року — парторг ЦК ВКП(б) на авіаційному заводі в місті Куйбишеві, РРФСР.
У липні 1944—1945 роках — завідувач відділу машинобудування і заступник секретаря ЦК КП(б)У.
У 1945—1947 роках — завідувач відділу по західних, Закарпатській і Ізмаїльській областях УРСР ЦК КП(б)У і заступник секретаря ЦК КП(б)У.
У 1947—1948 роках — заступник начальника Управління по перевірці партійних органів ЦК КП(б)У.
У 1948—1949 роках — 2-й секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У.
У січні 1949—1950 роках — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КП(б)У.
З 1950 року — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.
У 1950—1951 роках — заступник міністра державного контролю Української РСР. У 1951—1956 роках — 1-й заступник міністра державного контролю Української РСР.
29 вересня 1956 — 31 грудня 1957 року — міністр державного контролю Української РСР.
8 січня 1958—1961 роках — голова Комісії радянського контролю Ради Міністрів Української РСР. У 1961—1963 роках — 1-й заступник голови Комісії державного контролю Ради Міністрів Української РСР.
У 1963—1973 роках — в апараті Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових резервів.
З 1973 року — персональний пенсіонер союзного значення у Києві.
Нагороди
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985)
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медалі
Джерела
- ЦК ВКП(б) и региональные партийные комитеты. — Москва: РОССПЭН, 2004. (рос.)