Стрибаюча хвороба
Стрибаюча хвороба (англ. louping or leaping ill, [ˈlaʊpɪŋɪl]; також англ. ovine encephalomyelitis, infectious encephalomyelitis of sheep, trembling-ill) — інфекційна хвороба овець, на яку можуть захворіти й люди. У тварин хвороба характеризується двофазною гарячкою, депресією, атаксією, порушенням м'язової координації, тремором, енцефалітом, паралічем задніх кінцівок, комою та смертю. Хвороба передається кліщами, виникнення її тісно пов'язане з поширенням основного переносника — овечого кліща Ixodes ricinus (англ. castor-bean tick — ріциновий кліщ). Уражає помітно червоних рябчиків і тетеруків.
| Стрибаюча хвороба | |
|---|---|
 Патоморфологія змін у мозку ураженої тварини Патоморфологія змін у мозку ураженої тварини | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби і ветеринарія |
| Причини | Louping ill virusd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| DiseasesDB | 7591 |
| MeSH | D008146 |
 Louping ill у Вікісховищі | |
Внаслідок спалахів хвороби може загинути до 60 % стада. У стадах більшість втрат відбувається у нещеплених молодших тварин, які більше не захищені материнськими антитілами.
Історичні факти
Хвороба була описана у шотландських овець із XVIII століття. Її пов'язали з передачею кліщів десь у 1830-х роках. Збудник був визнаний вірусом у 1931 році. У 1991 році хвороба людини була описана як забута хвороба.
Етимологія
Назва «louping ill» описує стрибаючу поведінку овець, уражених вірусним енцефалітом — «лат. loup» означає підніматися в повітря[1].
Етіологія
? вірус стрибаючої хвороби | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Філограма, яка вказує на зв'язки вірусів групи кліщового енцефаліту. | ||||||||||
| Класифікація вірусів | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
| ||||||||||
Вірус стрибаючої хвороби є ендеміком Британських островів, тоді як у Європі та Азії циркулює вірус кліщового енцефаліту, якій на відміну від цього вірусу не спричинює тяжких уражень у тварин. Був вперше виділений в Селкіркширі (Шотландія) в 1929 році і став першим із виділених вірусів, що передається членистоногими, в Європі.
Має 4 субтипи: британський, ірландський, іспанський і турецький. Вважалося, що це кілька споріднених вірусів (турецького енцефаліту овець, грецького енцефаліту кіз вірус, іспанського енцефаліту овець та іспанського енцефаліту кіз). Вони описані у дрібних жуйних за межами районів, де традиційно зустрічалася стрибаюча хвороба. Хоча було запропоновано їх вважати окремими видами, деякі чи всі з цих вірусів є такими, що нині вважаються варіантами вірусу стрибаючої хвороби, адже вони мають схожих хазяїв, подібні патології та переносників. Вірус Negishi, який був виділений в Японії в 1940-х роках дуже схожий на вірус, який нещодавно виявили в Росії.
Як і всі представники цього роду, вірус має позитивно спрямований одноланцюговий РНК-геном завдовжки приблизно 11 kb. Секвенування повного геному вірусу показало, що він має консервативну структуру, типову для усіх Flaviviridae. Поділяється на структурні (капсид (C), премембранний (prM), оболонковий (E)) і неструктурні гени (NS1, NS2A, NS2B, NS3, NS4A, NS4B, NS5).
Епідеміологічні особливості
Захворювання виявляється переважно у тварин із гірських районів Великої Британії та Ірландії. Найперше уражаються барани. Клінічні випадки також спорадично задокументовані у кіз, великої рогатої худоби, коней, лам, альпак, свиней, собак, благородних оленів, козуль та інших ссавців. Серопозитивні дикі лосі, благородні олені та козулі були виявлені в Норвегії.
Примітки
- Louping Ill (англ.)
Джерела
- C. L. Jeffries, K. L. Mansfield, L. P. Phipps, P. R. Wakeley, R. Mearns, A. Schock, S. Bell, A. C. Breed, A. R. Fooks, N. Johnson Louping ill virus: an endemic tick-borne disease of Great Britain. J Gen Virol. 2014 May 1; 95(Pt 5): 1005—1014. doi: 10.1099/vir.0.062356-0 PMCID: PMC4811648 PMID 24552787 (англ.)
- Louping ill. Center for Food Security and Public Health, College of Veterinary Medicine, Iowa State University, 2005-08-05 (англ.)