Стрипський Гіядор Миколайович

Гіядор Стрипський
Ім'я при народженні	Стрипський Гіядор Миколайович
Псевдо	Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко
Народився	7 березня 1875; с. Шелестове, тепер частина села Кольчино Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Помер	9 березня 1949 (74 роки); Будапешт, Друга Угорська республіка
Громадянство	Австро-Угорщина → Угорська республіка
Діяльність	журналіст, поет, мовознавець, етнограф, історик
Сфера роботи	історія
Alma mater	Університет Франца Йосифаd (1909)
Мова творів	українська, Русинська, угорська і російська

~~|Примітки=~~

Гіядор Миколайович Стрипський (Др. Ядоръ Стрипський, псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко та інші, 7 березня 1875(18750307), с. Шелестове (нині частина смт. Кольчино Закарпатської області — 9 березня 1949, в інших джерелах — 9 березня 1946, Будапешт) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка та член Румунської АН.

Життєпис

З родини греко-католицького священика.

Закінчив Ужгородську гімназію (1893). Вищу освіту здобував на філософських факультетах Будапештського (1893 — осінь 1897), львіського (один семестр 1897 р.) та Коложварського (1898 — 1900) університетів; у Коложварі отримав диплом доктора філософії і гімназійного професора[1].

Співпрацював з Володимиром Гнатюком і Іваном Франком, прихильник народовецької орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співробітничав з о. Августином Волошином у «Науці» і додатку «Село» (1907).

Під час першої світової війни видавав журнал «Ukránia» у Будапешті, у 1919 редактор «Русько-Країнської Правди».

У 1920 залишився в Королівстві Угорщина, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.

У 1941–1943 провідний член «Подкарпатського Общества Наук», у видавництві якого багато друкувався.

Писав також угорською і словацькою (псевдонім Belon Rusinský) мовами.

Праці

Найвизначніші праці:

«Угро-руські літописні записки»,
«Старша руська письменність на Угорщині»,
«З старшої письменности угорської Руси»,
«Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?»,
«Етнографічний опис Угорської Русі»,
«Православно-грецькі культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби»,
«Найстаріший румунський друк латинкою»,
«Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.
- Kossuth Lajos a ruthén népköltészetben. Bp., 1907. (Különnyomat az Ethnographiából)
- Zapiszki z Verhovini [Verhovinai útijegyzetek] H.n., 1907.
- Az erdélyi halászat ismeretéhez. Kolozsvár, 1908.
- Az erdélyi halastavak ismeretéhez. Régi és más halastavak. Uo., 1908.
- Sztojka pp. újonnan felfedezett antimensiója és az iskolai monostor. Ungvár, 1910.
- Szegedi Gergely énekeskv-e 16. századbeli román fordításban. Protestáns hatások a hazai románságra. Alexics Györggyel. Uo., 1911.
- Uhroruszki litopisznyi zapiszki. (Magyarorosz év szerinti feljegyzések) H.n., 1911.
- Adalékok Szabó Károly [„Régi magyar könyvtár” c.] munkájának I-II. kötetéhez. Pótlások és igazítások. Bp., 1912. (soksz.)
- Jegyzetek a görög kultúra Árpádkori nyomairól. Uo., 1913. Online
- A görög-katholikus magyarság utolsó kálvária-útja 1896-1912. Írta Szabó Jenő. (A szerző dolgozataiból és beszédeiből egybeállította, bevezetővel és jegyzetekkel kíséri Sztripszky Hiador.) Uo., 1913. Online
- Moskophilismus, ukrainizmus és a hazai rusznákok. Uo., [1913]. (Különnyomat a Budapesti Szemléből)
- Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi (Magyar Oroszország régebbi írásbeliségéből). h. n., 1914.
- Ének Igor hadairól és a palócokról. Ford. Varga Bálinttal. Bp., [1916] (Ukrán könyvtár 2.)
- Históriás énekek a rettenetes Iván czarrúl, ifiu testőrzőjérül és az vitéz kalmár Kalasnikovrul. Írta Lermontov Mikhál. [Ford.] Uo., 1924. [1923]
- Literarne makresy. H.n., 1942.
- Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu. (A nyomdászat kezdetei Kárpátalján) h. n., 1942.
- Mivel tartozunk az orosz irodalomnak? [benne Puskin: Nulin gróf c. művének ford.] Szeged, 1949.

Перекладав угорською мовою українські літературні твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігоревім».

Примітки

Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42) - 2019. — С. 29.

Література

Галас Б. К., Галас Й. Стрипський Гіядор Миколайович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
Галас К. Й. Закарпатоукраїнський ономаст Гіядор Миколайович Стрипський // Onomastica. — Wrocław, 1971. — R. 16, zesz. 1—2. — S. 301—307.
Держалюк М. С. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 869. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Стрипський Гіядор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1851. — 1000 екз.

Посилання

Стрипський Гіядор Миколайович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 992.
Тарас Гайдук. Ким є для Закарпаття Гіядор Стрипський / Історія - Прозак
Стрипський Гіядор Миколайович // Комунальний заклад "Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка" Закарпатської обласної ради

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42) - 2019. — С. 29.