Струганець Любов Василівна

Любо́в Васи́лівна Стругане́ць (нар. 25 липня 1967(19670725), м. Тернопіль) – український мовознавець і педагог, доктор філологічних наук (2003), професор (2004), Заслужений працівник освіти України (2016). Авторка понад 130 праць з культури мови, соціолінгвістики, лексикології та стилістики української мови, методики викладання української мови.

Любов Василівна Струганець
Народилася 25 липня 1967(1967-07-25) (54 роки)
Тернопіль
Місце проживання Тернопіль
Країна  Україна
Національність українка
Діяльність мовознавиця
Alma mater Тернопільський державний педагогічний інститут
Галузь мовознавство
Заклад Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Звання професор
Ступінь доктор філологічних наук
Нагороди
Заслужений працівник освіти України

Біографія

Народилася 25 липня 1967 року в м. Тернополі. Закінчила з відзнакою Тернопільський державний педагогічний інститут (1988). Працювала вчителькою української мови і літератури в середній школі № 24 м. Тернополя.

З 1989 року – викладач Тернопільського державного педагогічного інституту. Після навчання в аспірантурі захистила кандидатську дисертацію «Культура української мови і мовна особистість учителя» (1996; науковий керівник С. Я. Єрмоленко).

У 1998—2001 роках – докторант кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова (Київ).

У листопаді 2002 року в Інституті української мови НАН України захистила докторську дисертацію на тему «Динаміка лексичних норм в українській лексикографії ХХ століття».

З липня 2003 року – завідувач кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського державного (з серпня 2004 – національного) педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. З 2014 р. завідує кафедрою української мови та методики її навчання.

Науково-громадська діяльність

  • Член редакційних колегій у наукових журналах:
    1) Studia methodologica. Альманах Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
    2) Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство.
    3) Медіапростір: збірник наукових статей із соціальних комунікацій (Тернопіль).
    4) Лінгвостилістичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк).
  • Член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.
  • Була представником Ліги українських меценатів на загальнонаціональному етапі XIII, XIV і XV Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Творчий доробок

  • Праці стосуються теоретичних засад культури мови як самостійної лінгвістичної дисципліни. Висвітлила соціально-історичну сутність її категоріального поняття – мовної норми. У культуромовній діяльності виділила особистісний і соціальний аспекти. Систематизувала комунікативні якості мовлення.
  • На матеріалі словників простежила динаміку лексичних норм української літературної мови впродовж XX ст. Визначила мовні та позамовні чинники, що спричинюють розвиток української літературної мови та викликають кількісні та якісні зміни в її лексико-семантичній системі. Схарактеризувала типи трансформацій у семантичній структурі слів. Процеси нормування лексики висвітлила в культурно-історичному контексті, з урахуванням періодизації української літературної мови XX століття.
  • Науковий керівник соціолінгвістичного дослідження «Мовний портрет м. Тернополя» (2010—2013), що мало на меті виявити стан мовної культури в обласному центрі. Методом анкетування досліджено рівень культури мови держслужбовців, журналістів, лікарів, студентів різних вишів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Окреслено перспективи системної культуромовної діяльності в регіоні.
  • Автор програми нормативної навчальної дисципліни «Культура мови» підготовки бакалавра напряму «6.020303 Філологія. Українська мова і література» (2013).
  • Розробник автоматизованої інформаційної системи «Lexika». Впроваджує інформаційні технології в процес мовної освіти.

Бібліографія

Монографії

  • Динаміка лексичних норм української літературної мови XX століття. – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.
  • Культура мови: Від теорії до практики. – Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2015. – 219 с. (співавтор і редактор).

Словники

  • Культура мови: Словник термінів. – К. : Богдан, 2000. – 88 с.
  • Українсько-англійський та англо-український словник термінів культури мови і стилістики. – Тернопіль, 2012. – 124 с. (співукладач).

Навчальні й методичні посібники

  • Теоретичні основи культури мови: Навч. посіб. – Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 1997. – 96 с.
  • Практикум з культури мови: Методичні рекомендації для студ. філол. фак. і фак. іноземних мов. – Тернопіль: ТНПУ, 2010. – 92 с.
  • Культура мови. Модульний курс: Навч. посіб. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. – 195 с.
  • Основи наукового дослідження мовної культури соціуму: Навч. посібник. – Тернопіль: Вектор, 2015. – 162 с. (співавтор і редактор).

Довідник

  • Анотований бібліографічний покажчик праць із культури української мови у фахових періодичних виданнях кінця XX – початку XXI ст. – Тернопіль: Вектор, 2013. – 130 с. (співукладач).

Вибрані статті

  • Олена Пчілка як мовна особистість // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 33–35.
  • Культуромовна діяльність учителя (Соціолінгвістичний аспект) // Дивослово. – 1997. – № 11. – С. 15–17.
  • Процес архаїзації лексичних одиниць у сучасній українській літературній мові // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – Вип. 2, Ч.1. – К.: НПУ, 2000. – С. 234—243.
  • Зміни соціальних конотацій лексичних одиниць української літературної мови у контексті суспільно-політичних трансформацій лінгвосоціуму // Мова і культура нації: Наук. зб. – Тернопіль, 2001. – С. 160—168.
  • Репрезентація в українській лексикографії процесів утворення і зникнення омонімії // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – Т. 24. – 2001. – С. 235—244.
  • Специфіка семантичного оновлення словникового складу української літературної мови // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – Т. 28. – 2001. – С. 237—248.
  • Термінологізація лексичних одиниць сучасної української літературної мови // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – Т. 26. – 2001. – С. 255—268.
  • Зміни синтагматичних і парадигматичних відношень між лексичними одиницями сучасної української літературної мови // Збірник праць Тернопільського міського осередку Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. – Тернопіль: Рада, 2004. – Т. 1. – С. 41–49.
  • Комп'ютерні технології в системі мовної освіти // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2004. – № 5. – С. 110—116.
  • Українська мова (за фаховим спрямуванням): Програма. // Дивослово. – 2005. – № 9. – С. 38–42 (співавтор).
  • Роль мовотворчості Івана Франка в процесі нормування лексико-семантичної системи української літературної мови // Лінгвостилістика: Об'єкт – стиль, мета – оцінка: Зб. наук. пр. – К., 2007. – С. 60–68.
  • Богословська лексика української мови в ракурсі кодифікаційних процесів XX – початку XXI ст. // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2008. – № 2. – С. 49-54.
  • Диференційні ознаки норми літературної мови // Культура слова. – 2011. – Вип. 74. – С. 34–43.
  • Поняття «мовна особистість» в українському мовознавстві: Історіографічний аспект // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2012. – Вип. 1. – С. 172—180.
  • Варіантність мовних засобів у сучасній українській літературній мові (соціолінгвістичний аспект) // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2014. – Вип. 1. – С. 182—187 (співавтор).

Цитата

Культуромовна діяльність потребує об'єднання зусиль багатьох державних інституцій. Але найбільшою мірою мовна ситуація залежить від кожного з нас, від рівня нашої мовної свідомості. Тож плекаймо повсякчас рідне слово! [1]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.