Стів Коппелл

В 11-річному віці Стів пішов у середню школу Кворрібенк у Південному Ліверпулі, в якій раніше вчилися музикант Джон Леннон та футболіст Джо Ройл. На один клас старше Стіва в школі навчалися майбутній режисер Клайв Баркер, майбутній актор Ліс Денніс та Браян Барвік, виконавчий директор ФА з січня 2005 року.

В юності Коппелл був швидким, різким, креативним футболістом. До нього проявили інтерес деякі провідні клуби, але він вважав за найкраще перейти у скромний мерсисайдський клуб «Транмер Роверз», оскільки хотів отримати диплом з історії економіки у місцевому Університеті Ліверпуля.

До 1974 року Коппелл одночасно грав за «Транмер Роверс», навчався в Університеті та тренував університетську футбольну команду. 1975 року англійський «Манчестер Юнайтед» зробив пропозицію у розмірі 60 000 фунтів за його перехід на «Олд Траффорд». Стіву була запропоновано подвоєння його поточної зарплати і він погодився на перехід, уклавши контракт з манкуніанським клубом.

Коппел продовжував своє навчання, паралельно граючи за «Манчестер Юнайтед», який після річного відсутності знову виступав в Першому Дивізіоні. Дебют Стіва за новий клуб відбувся 1 березня 1975 року в матчі проти «Кардіфф Сіті», коли Коппелл вийшов на заміну. «Юнайтед» виграв матч з рахунком 4:0. Всього в своєму першому сезоні Стів зіграв 10 матчів та забив один гол.

Вже наступного сезону Коппелл зіграв в 39 матчах та забив 10 голів, один з яких — на «Енфілді» у ворота «Ліверпуля», за який Стів вболівав у дитинстві. У тому ж сезоні Коппелл домігся успіхів з молодіжною збірною Англії до 23 років.

Молода та перспективна команда «Юнайтед» під керівництвом Томмі Догерті впевнено виступала в Першому Дивізіоні та дійшла до фіналу кубка Англії 1976 року, в якому зустрічалася з клубом Другого Дивізіону «Саутгемптоном». Молода манкуніанського команда поступилася досвідченішим «святим» з рахунком 1:0. Коппелл завдав перший удар по воротах суперника, пробивши з 23 метрів у воротаря «Саутгемптона».

Пізніше Коппелл сказав: «У той момент я не сильно засмутився, бо був щасливий просто зіграти у фіналі Кубка Англії. Лише потім я усвідомив, що це міг бути мій єдиний шанс виграти його. Але в наступному сезоні я отримав ще один шанс.»

В 1977 «Манчестер Юнайтед» знову дістався до фіналу Кубка Англії. Цього разу їм протистояв «Ліверпуль», який боровся за «требл»: перемогу в Першому Дивізіоні, Кубку Англії та Кубку європейських чемпіонів. Але в цьому матчі сильнішим був «Юнайтед», який переміг з рахунком 2:1. Коппелл був одним з дев'яти футболістів, які поступилися у фіналі Кубка 1976 і змогли завоювати його всього рік потому.

Стів Коппелл на Євро-1980 у матчі Англія—Бельгія. Турин, Стадіо Комунале. 12 червня 1980 року

Пізніше в 1977 році Коппелл отримав виклик в збірну Англії на останню відбіркову гру до чемпіонату світу 1978 року проти Італії на «Вемблі». Коппелл зіграв у матчі, який Англія виграла з рахунком 2:0, але збірна втратила занадто багато очок у попередніх іграх і не потрапила на чемпіонат світу. Новий тренер збірної Англії Рон Грінвуд довіряв Коппеллу, викликавши його на ряд товариських матчів у 1978 році, в одному з яких Стів забив свій перший гол за збірну — в переможному матчі проти Шотландії на «Гемпден-Парку».

Наступного року Коппелл стабільно грав основі клубу та збірної Англії, забивши за збірну голи у ворота Чехословаччини та Північної Ірландії та забиваючи за «Юнайтед», який знову досяг фіналу Кубка Англії в 1979 році. У цьому сезоні Коппелл не пропустив жодної гри за клуб.

Суперником по фіналу Кубка Англії був лондонський «Арсенал», який програв ц фіналі торік «Іпсвічу». «Каноніри» вели після першого тайму з рахунком 2:0 і утримували лідерство по ходу майже всього матчу. За 4 хвилини до кінця зустрічі Коппелл пробив штрафний, м'яч відскочив від Джо Джордана до захисника «Юнайтед» Гордон Макквіна, який вколотив м'яч у сітку воріт суперника. Натхнені манкуніанці пішли на вирішальний штурм і дві хвилини потому, коли гравці «Арсенала» не змогли нормально винести м'яч від воріт, Коппелл зробив приголомшливий навіс на Семмі Макілроя, який прийняв м'яч, обіграв двох захисників та зрівняв рахунок у матчі — 2:2. За хвилину до кінця основного часу, коли, здавалося, командам належить овертайм, нападник «Арсеналу» Алан Сандерленд забив переможний для своєї команди гол у ворота «Юнайтед». «Арсенал» виграв з рахунком 3:2 і завоював Кубок Англії, а Коппелл вдруге поступився у фіналі цього турніру.

Тиждень потому на тому ж «Вемблі» Коппелл пощастило більше: він забив гол і зробив гольову передачу в матчі Англії проти Шотландії, який англійці виграли з рахунком 3:1. Наступні два роки він продовжував стабільно виступати за збірну і за «Юнайтед». Він знову відзначився в матчі з Шотландією в 1980 році на «Гемпден-Парку». На Євро-1980 Коппелл зіграв у перших двох матчах групового етапу, але Англія так і не змогла вийти з групи.

Трагічний поворот у кар'єрі Коппелла стався під час важливого відбіркового матчу на чемпіонат світу 1982 року проти збірної Угорщини. Стів отримав страшний удар в коліно, пізніше описавши його так: «це було схоже на те, що хтось заклав феєрверк в моє коліно і він вибухнув»[2]. Коппелл був прооперований, коліно було відновлено і Стів продовжив грати.

До початку чемпіонату світу в Іспанії Коппелл відновився від травми та зіграв у всіх трьох групових матчах, а потім у матчі другого раунду проти Західної Німеччини. Після наступного матчу Англія вилетіла з турніру, а Коппелл переніс другу операцію на коліні.

Він продовжував, як міг, грати за «Манчестер Юнайтед» після травми, зігравши в 36 матчах в сезоні 1982/83 і в 29 матчах в сезоні 1983/84, а також у двох матчах за збірну після чемпіонату світу (в одному з них, проти Люксембургу він забив гол, а Англія виграла з рахунком 9:0).

Коппелл зіграв у фіналі Кубка Ліги 1983 року, в якому «Юнайтед» поступився «Ліверпулю» з рахунком 2:1. Але у фіналі Кубка Англії того ж року Стів участі не взяв через рецидив травми коліна. «Юнайтед» зіграв внічию з «Брайтон енд Гоув Альбіон» з рахунком 2:2, а в переграванні виграв з рахунком 4:0, в п'ятий раз у своїй історії завоював Кубок Англії.

Стів переніс ще одну операцію, але безрезультатно, і в жовтні 1983 року оголосив про своє рішення завершити кар'єру у віці 28 років. Він встановив клубний рекорд за найбільшою кількістю безперервних матчів у складі «Манчестер Юнайтед» — 207 матчів з 1977 по 1981 рік — цей рекорд досі не побитий. Всього за клуб з Манчестера Коппел провів 396 матчів та забив 70 голів; за збірну Англії він провів 42 матчі та забив 7 голів.

• Володар Кубка Англії (1):

«Манчестер Юнайтед»: 1976-77

• Володар Суперкубка Англії з футболу (1):

«Манчестер Юнайтед»: 1977

Крістал Пелас

• Фіналіст Кубка Англії: 1990
• Переможець плей-оф Першого дивізіону Футбольної ліги (2) : 1989, 1997
• Володар Кубка повноправних членів: 1991

Редінг

• Переможець Чемпіонату Футбольної ліги: 2005/06

• У складі символічної збірної Прем'єр-ліги: 1977–78, 1982–83
• Тренер року в Англії за версією LMA: 2006, 2007
• Тренер місяця англійської Прем'єр-ліги: вересень 2006, листопад 2006
• Тренер місяця Чемпіоншіпу: жовтень 2005, листопад 2005, грудень 2008