Енфілд (стадіон)

Енфілд (англ. Anfield) футбольний стадіон у місті Ліверпуль, Англія. Домашня арена клубу «Ліверпуль». Побудований у 1884 році і використовувався клубом «Евертон», який припинив ігри на Енфілд у 1892 році. За рейтингом УЄФА стадіон оцінено як чотиризірковий.[5] Під час чемпіонату Європи з футболу 1996 року Енфілд приймав матчі турніру. Раніше на стадіоні також проводилися змагання з тенісу та боксу.

Енфілд
Повна назва Енфілд Роуд
Країна  Велика Британія
Розташування Ліверпуль, Англія
Координати 53°25′50″ пн. ш. 2°57′39″ зх. д.
Побудовано 1884[1]
Відкрито 28 вересня 1884
Власник «Ліверпуль»[2]
Оператор Ліверпуль (футбольний клуб)
Покриття Трав'яне
Архітектор Арчибальд Лейтч
Команда (-и) «Ліверпуль»
Вміщує 54 074[3]
Розміри поля 101×68 м[4]
Вебсайт liverpoolfc.tv/stadium/anfield(англ.)

Енфілд (стадіон) у Вікісховищі

Стадіон складається з чотирьох трибун: Спайон Коп, Мейн, Сентенарі та Енфілд Роуд, які разом вміщують 54 074 вболівальники. Рекордна відвідуваність була зареєстрована у 1952 році під час п'ятого раунду Кубка Англії з футболу між «Ліверпулем» та «Вульверхемптон Вондерерс», і склала 61 905 чоловік. Після трагедії на Хіллсборо всі місця замінили на сидячі, що суттєво знизило ємність стадіону. Вхідні ворота на стадіон мають назви, які присвячені колишнім менеджерам «Ліверпуля»: ворота Боба Пейслі та ворота Біла Шенклі. На подвір'ї стадіону встановлено пам'ятник Шенклі.

Міський транспорт Енфілда складається з автобусних маршрутів та залізничного транспорту, але на стадіоні мало паркувальних місць для автомобілів. Тому існують плани щодо заміни Енфілда на новий стадіон Стенлі Парк, який буде вміщувати на 25 000 вболівальників більше. Будівництво на сусідній до Енфілд дільниці призведе до зруйнування стадіону. Завершити побудову Стенлі Парк планують у 2011 році, але економічна криза 2008 року та протиріччя між американськими співвласниками клубу ставлять під загрозу такі плани.[6]

З приходом до керма команди, нові власники відмовилися від ідеї будівництва нового стадіону на користь ідеї реконструкції Енфілда.

Рекорди

Найбільша кількість відвідувачів на Енфілді — 61 905 на матчі «Ліверпуля» проти «Вулверхемптон Вондерерс» у п'ятому раунді Кубка Англії 2 лютого 1952 року. Найменша відвідуваність на Енфілді становила 1000 відвідувачів на матчі проти Лафборо 7 грудня 1895 року. Найвища середня відвідуваність — 53 112 — була встановлена ​​у сезон 2016–2017 років.

«Ліверпуль» не програв жодного матчу на «Енфілді» в сезонах 1893–94, 1970–71, 1976–77, 1978–79, 1979–80, 1987–88, 2008–09, 2017–18, 2018–19 та 22. Найдовша безпрограшна серія «Ліверпуля» вдома тривала з січня 1978 року по січень 1981 року, період, який охоплював 85 ігор, у яких «Ліверпуль» забив 212 голів і пропустив 35.[7] Найтриваліший безпрограшний хоумран клубу в лізі — 68 ігор, які відбулися з квітня 2017 року по січень 2021 року.[8] Найгірша серія поразок «Ліверпуля» на «Енфілді» — це шість ігор у 2020–2021 роках, причому ігри проводилися за зачиненими дверима під час пандемії COVID-19.[9] Найбільше поспіль перемог у лізі на Енфілді – 24, це найдовша серія в історії англійського чемпіона. Це було здійснено протягом сезонів 2018–19 та 2019–20.[10]

Панорама

Вид на «Енфілд» з трибуни «Енфілд Роуд Стенд»: зліва направо трибуни «Сентенері Стенд», «Спайон Коп» та «Мейн Стенд»

Примітки

  1. Віртуальний тур до Енфілда. Liverweb.
  2. Рада директорів. Офіційний сайт ФК «Ліверпуль».
  3. Енфілд. LFC History
  4. Історія Енфілду. Soccerbase.
  5. Список стадіонів. УЄФА.
  6. Проблеми Стенлі Парк. The Daily Telegraph. 12.05.2008.
  7. Ouston, Hugh Anfield, (born 4 April 1952), educational consultant, since 2014; Head, Robert Gordon’s College, Aberdeen, 2004–14. Who's Who (Oxford University Press). 1 грудня 2008. Процитовано 10 лютого 2022.
  8. Burnley bring Liverpool's unbeaten home record to an end. AS.com (англ.). 21 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
  9. Let's talk about six: Liverpool fall to another home defeat. ESPN.com (англ.). 8 березня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
  10. Liverpool move within two points of title. BBC Sport (en-GB). Процитовано 10 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.