Суботін Семен Михайлович
Семен Михайлович Суботін (рос. Семён Михайлович Субботин; 1922–1985) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант.
| Семен Михайлович Суботін | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Семён Михайлович Субботин | ||||||||||||||||
| Народження |
17 вересня 1922 с. Гамберово | |||||||||||||||
| Смерть | 18 січня 1985 (62 роки) | |||||||||||||||
| Поховання | Друге християнське кладовище Одеси | |||||||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||
| Звання |
 Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
Життєпис
Народився в селі Гамберово, нині Селтинського району Удмуртської Республіки, в селянській родині. За національністю — удмурт. У ранньму віці осиротів. Закінчив неповну середню школу і курси бухгалтерів. Працював в Увинському ліспродторзі.
До лав РСЧА призваний Увинським РВК у червні 1941 року. У січні 1942 року закінчив прискорений курс Уфімського піхотного училища і отримав направлення до лижного полку, що формувався на Уралі. Командував взводом, ротою. На фронтах німецько-радянської війни з липня 1943 року. Воював на Південному, 4-му та 3-му Українському фронтах. Був поранений. Член ВКП(б).
Обіймав посади командира 1-го мотострілецького батальйону, згодом — командира 99-го гвардійського окремого мотоциклетного батальйону у складі 6-ї гвардійської механізованої бригади 2-го гвардійського механізованого корпусу. Брав участь у визволенні Миколаївської області та міста Миколаєва. Батальйону під його командуванням присвоєно почесне найменування «Миколаївський». Згодом брав участь у бойових діях на території Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Австрії.
У повоєнний час продовжив військову службу в лавах ЗС СРСР. Закінчив Військову академію Генерального штабу. Остання військова посада — заступник командувача Червонопрапорним Одеським військовим округом.
Нагороди
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (19.12.1943), Червоної Зірки (двічі), «Знак Пошани» і медалями.
Почесний громадянин міста Миколаєва (07.02.1978). Почесний громадянин міста Каховка (1983).
Вшанування пам'яті
У селі Нова Монья Селтинського району Удмуртії встановлено погруддя С. М. Суботіна.
Література
- (рос.) Мамонтов В. И. «И пришел от Заволжья к Днепру». — Одеса: 2015.
Посилання
- Вечерний Николаев. Ровесники. (рос.)
- Генералы новейшей истории. Удмуртия. (рос.)
- Бюст генерал-лейтенанта С. М. Субботина д. Новая Монья.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)