Суд Пилата

Суд Пила́та — описаний у Євангеліях суд римського прокуратора Юдеї Понтія Пилата над Ісусом Христом. Суд Пилата входить до Страстей Христових.

«Христос перед Пилатом» (митець Бертрам із Миндена, бл. 1390)

Через те що первосвященики і начальники єврейські засудили Ісуса Хритса на смерть і самі не могли виконати свого вироку, вони привели його до правителя країни (ігемона або претора) в Юдеї. Тоді римським правителем був Понтій Пилат. Була Пасха і Пилат приїхав на її святкування у Єрусалим і жив неподалік від храму, в преторії, тобто у будинку головного судді, претора. Перед преторієм був викладений кам'яний майданчик, який називався ліфострон, а по єврейськи гаввафа

Рано-вранці, тієї ж п'ятниці, первосвященики і начальники юдейські привели зв'язаного Ісуса Христа на суд до Пилата, щоб він затвердив смертний вирок. Та самі не пішли в преторію, щоб не осквернитися перед Пасхою, тому що увійдуть у дім язичника.

Пилат вийшов до них і, побачивши членів синедріону, запитав їх: «У чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього?» Вони відповідали: «Якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі». Пилат сказав їм: «Візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його». Вони ж сказали йому: «Нам не дозволено віддавати на смерть нікого». І почали звинувачувати Спасителя, кажучи: «Він розбещує народ і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом Царем». Пилат запитав Ісуса Христа: «Ти Цар Юдейський?» Ісус Христос відповів: «Ти кажеш». Коли ж первосвященики і старійшини звинувачували Спасителя, Він не відповідав. Пилат сказав Йому: «Чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?» Але й на це Спаситель нічого не відповів, так що Пилат був здивований. Потім Пилат увійшов у преторію і, покликавши Ісуса, знову запитав Його: «Чи не Ти Цар Юдейський?» Ісус Христос сказав йому: «Чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене?» (тобто: чи сам ти так думаєш, чи ні?) «Хіба я юдей? — відповів Пилат. — Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив?» Ісус Христос сказав: «Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Моє Царство, то слуги (піддані) Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси». «Отже, Ти Цар?» — запитав Пилат. Ісус Христос відповів: «Ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого».

З цих слів Пилат побачив, що перед ним стоїть проповідник істини, вчитель народу, а не бунтівник, який іде супроти влади римлян. Пилат сказав Йому: «Що є істина?» І, не чекаючи відповіді, вийшов до юдеїв на ліфостротон й оголосив: «Я ніякої провини не знаходжу в Ньому». Первосвященики і старійшини уперто наполягали на своєму, кажучи, що Він підбурює народ, навчаючи по всій Юдеї, починаючи з Галилеї.

Пилат, почувши про Галилею, запитав: «Хіба Він галилеянин?» І довідавшись, що Ісус Христос з Галилеї, він повелів відвести Його на суд до галилейського царя Ірода, який, з нагоди Пасхи, був також в Єрусалимі. Пилат розумів що Ісус ні в чому не винний і його безпідставно звинувачують, тому він був би радий відійти від цього неприємного суду.

Оригінальний текст

Згадується у всіх чотирьох Євангелістів

Євангеліє Цитата
Від Марка
(Мр. 15:1-5)
А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш… А первосвященики міцно Його винуватили. Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують! А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
Від Луки
(Лк. 23:1-7)
І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

І зачали оскаржувати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар. І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш… І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині. А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж досі. А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.
Від Матвія
(Мт. 27:2, 11-14)
І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали…

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш. Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував. Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують? А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
Від Івана
(Ів. 18:28-38)
А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.

Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси… Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
«Христос перед Пилатом», нижче смерть Юди(бл. 550 рік)

Ісус Христос на суді у царя Ірода

Цю подію описую тільки Євангеліст Лука. Ірод зрадів що до нього привели Ісуса бо хотів щоб Ісус зробив йому якесь чудо. Ірод давно чув уже за Ісуса і знав що він творить чудеса. Ірод ставив Йому багато запитань але Ісус нічого не відповідав йому. Книжники і фарисеї почали звинувачувати Його.

Легковажний Ірод, давно вже бажав побачити Христа, щоб подивитися, як Він творить чудеса, пропонував Христу різні питання, але Христос не удостоїв його ніякою відповіддю, так як Ірод не достойний відповіді бо питання задавалися з пустої цікавості.

Тоді Ірод, разом із своїми воїнами, зневаживши Його і познущавшись із Нього, вдягнув Ісуса у світлий одяг (на знак його невинності) і відіслав назад до Пилата. З цього часу Ірод І Пилат стали друзями, бо раніше вони ворогували між собою.

Хоча первосвященики й тут виставляли проти Христа звинувачення, однак і Ірод не знайшов підстави визнати Христа винним. Тільки у відчутті ображеного самолюбства, так як Христос не побажав відповідати на його питання, він зі своїми воїнами насміхався над Христом. Він велів одягнути Його в блискучий одяг, схожий на той, що носили звичайно царі - не в білий, який в Римі носили кандидати на громадські посади, а взагалі прикрашений, можливо, навіть у пурпур. Цим він хотів показати Пилату, що такий «цар» не може бути їм страшний. Євангеліст Лука при цьому зазначає, що Ірод і Пилат з цього часу стали друзями, так як Ірод, за висловом Юстина мученика, послав Ісуса до Пилата на його розсуд і цим виявив свою прихильність і довіру до Пилата[1].

Деякі критики визнають всю розповідь про суд над Христом у Ірода пізньою вставкою, так як не знаходять можливості пояснити, чому всі інші євангелісти зовсім не згадують про цей суд. Але, власне кажучи, ця розповідь не приносить нічого особливого протягом процесу, який вівся про Христа, тому інші євангелісти могли опустити його[2].

Оригінальний текст
Євангеліє Цитата
Від Луки
(Лк. 23:8-12)
Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього. І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому. І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржили. Тоді Ірод із військом своїм і зневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його. І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.


Останній суд над Ісусом Христом у Пилата

Коли знову привели Господа Ісуса Христа до Пилата, то вже біля преторії зібралося багато народу, начальників і старійшин.

«Ecce Homo» (Квентін Массейс, 1526 рік)

Пилат, скликавши первосвящеників, начальників і народ, сказав їм: «Ви привели до мене Чоловіка Цього, Який ніби розбещує народ; і ось я перед вами допитав і не знайшов Чоловіка Цього винним ні в чому з того, в чому ви звинувачуєте Його. Я відсилав Його до Ірода, але й він також нічого не знайшов у Ньому вартого смерті. Отже, краще я покараю Його і відпущу».

Пилат так казав бо євреїв був звичай звільняти на свято Пасхи одного в'язня, якого вибирав народ. Пилат, користуючись цією нагодою, сказав народові: «Є у вас звичай, щоб я одного в'язня відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського?» Пилат був упевнений, що народ проситиме за Ісуса, бо знав, що начальники видали Ісуса Христа із заздрощів та злоби.

«Що є істина» (Христос і Пилат) (Миколай Ге, 1890 рік)

Коли Пилат сидів на судилищі, дружина його прислала до нього сказати: «Не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні уві сні через Нього».

Але первосвященики і старійшини підмовили народ просити звільнення Варавви. Варавва був розбійником, якого посадили у в'язницю, разом зі спільниками, за бунт і вбивство. Тоді народ, навчений старійшинами, став кричати: «Відпусти нам Варавву!»

Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, вийшов і, підвищивши голос, сказав: «Кого хочете, щоб я відпустив вам: Варавву чи Ісуса, званого Христом?» Усі закричали: «Не Його, а Варавву!»

Тоді Пилат запитав їх: «Що ж хочете, щоб я вчинив з Ісусом, нареченим Христом?» Вони закричали: «Розіпни Його, розіпни!» Пилат знову сказав їм: «Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, вартого смерті, не знайшов у Ньому. Отже, покаравши Його, відпущу».

Але вони ще більше кричали: «Розіпни Його! Хай буде розіп'ятий Він!»

Тоді Пилат, намагаючись викликати у народу співчуття до Христа, повелів воїнам бити Його. Воїни відвели Ісуса Христа у двір і, роздягши Його, жорстоко били. Потім вдягли на Нього багряницю (коротку червону одежу без рукавів, яка застібувалася на правому плечі) і, сплівши вінець з колючого терну, поклали Йому на голову, і дали Йому у праву руку тростину замість царського жезла. І стали глузувати з Нього. Вони ставали на коліна, кланялись Йому і говорили: «Радуйся, Царю Юдейський!» Плювали на Нього і, взявши тростину, били по голові і лицю Його.

Страждання Ісуса

Потім до юдеїв вийшов Пилат і сказав: «Ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини». Тоді вийшов Ісус Христос у терновім вінці і в багряниці.

Пилат сказав їм: «Ось Чоловік!» Цими словами Пилат ніби хотів сказати: «Погляньте, який Він змучений і зганьблений», гадаючи, що євреї зглянуться над Ним. Та не такі були вороги Христові. Коли первосвященики і слуги побачили Ісуса Христа, то знову закричали: «Розіпни, розіпни Його». А Пилат казав їм: «Візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини».

Юдеї відповіли йому: «Ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим». Почувши такі слова, Пилат ще більше злякався. Він увійшов з Ісусом Христом у преторію і запитав Його: «Звідки Ти?» Та Спаситель не відповів.

Пилат говорить Йому: «Чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп'ясти Тебе і владу маю відпустити Тебе?»

Юдеї які кричали Розіпни «Його»

Тоді Ісус Христос відповів йому: «Ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звише. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі». Після цієї відповіді Пилат ще більше бажав визволити Ісуса Христа. Та юдеї кричали: «Якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві». Пилат, почувши такі слова, вирішив краще видати на смерть невинну Людину, ніж самому опинитися в немилості імператора. Тоді Пилат вивів Ісуса Христа, сам сів на судне місце, яке було на ліфостротоні, і сказав юдеям: «Це Цар ваш!»

Та вони закричали: «Візьми, візьми і розіпни Його!» Пилат говорить їм: «Чи розіпну Царя вашого?» Первосвященики відповіли: «Немає в нас царя, крім кесаря». Пилат, бачачи, що нічого не допомагає, а галас збільшується, взяв води, умив свої руки перед народом і сказав: «Не винний я у Крові Праведника Цього; дивіться ви» (тобто: нехай ця провина на вас упаде).

Відповідаючи йому, увесь народ єврейський в один голос сказав: «Кров Його на нас і на дітях наших». Так євреї самі прийняли на себе і навіть на потомство своє гріх і відповідальність за смерть Господа Ісуса Христа.

Тоді Пилат відпустив їм розбійника Варавву, а Ісуса Христа видав їм на розп'яття.

Оригінальний тест
Євангеліє Цитата
Від Марка
(Мр. 15:6-15)
На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони. Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство. Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм. Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики. А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву. Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте? Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його! Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!… Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
Від Луки
(Лк. 23:13-25)
А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ, і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте. Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив. Отже я покараю Його й відпущу. Бо повинен був їм відпустити одного на свято. А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву! А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці. І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса. Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його! Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу. А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників. І Пилат присудив, щоб було, як просили вони: відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі…
Від Матвія
(Мт. 27:15-26)
Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони. Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва. І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос? Бо він знав, що Його через заздрощі видали. Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього… А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти. Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву. Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!… А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде! І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите… А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!… Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.
Від Івана
(Ів. 18:39,40)
Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?

Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.

Примітки
  1. http://azbyka.ru/otechnik/?Iustin_Filosof/s_trifonom=103
  2. Толковая Библия под ред. Лопухина. Новый Завет. Том 1

Джерела
  • Прот. Серафим Слобідський. «Закон Божий» (Підручник для сім'ї та школи). — 3. — Київ : УПЦ КП, 2004. — С. 298-300. — 50000 прим. — ISBN 966-7567-11-7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.