Сухаревський Вадим Олегович

Вадим Олегович Сухаревський;
	Підполковник
Загальна інформація
Народження	6 жовтня 1984 (37 років); Берегове
Alma Mater	АСВ ім. Сагайдачного (2009)
Псевдо	Борсук
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	35 ОБрМП
Війни / битви	Миротворча місія в Іраку; • Битва за Ель-Кут; Війна на сході України; • Протистояння у Слов'янську; • Бої за Луганський аеропорт; • Бої під Красним; • Бої під Маріуполем
Командування
2021 — т.ч.	35 ОБрМП, начальник штабу
2016 — 2021	503 ОБМП, командир
2014 —2016	80 ОАеМБр, заступник командира 2-го батальйону з ПДП
2011 —2014	80 ОАеМБр, командир 3-ї роти 2-го батальйону
2011	80 ОАеМБр, начальник розвідки 2-го батальйону
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «Слава і честь»	Нагрудний знак «Учасник АТО»
	Орден «Народний Герой України»

Вади́м Оле́гович Сухаре́вський (нар. 6 жовтня 1984, м. Берегове) — підполковник[1] Збройних сил України, військовослужбовець десантних військ і морської піхоти, учасник російсько-української війни. Позивний «Борсук».[2]

Життєпис

Народився 6 жовтня 1984 року в м. Берегове Закарпатської області.[3]

Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою

З лютого по жовтень 2004 року у складі 6-ї окремої механізованої бригади брав участь у Миротворчій місії в Іраку. Участник Битви за Ель-Кут

2009 року закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».[3]

В 2011 році — старший лейтенант, командир аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку. Командир полку Віктор Копачинський відзначив Сухаревського як одного з двох кращих командирів рот полку.[4]

Російсько-українська війна

13 квітня 2014 року взяв участь у першому бою війни на Донбасі — біля Семенівки. Старший лейтенант відкрив вогонь зі свого БТР по бойовиках Ігоря Гіркіна, що атакували бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа».[2][5]

16 серпня 2014 року був поранений у боях під Красним.[6]

З 2014 по 2016 рік навчався в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського

Станом на квітень 2016-го — командир 1-го лінійного батальйону 36-ї бригади морської піхоти. Виконує завдання на Маріупольському напрямку.

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького II ступеня (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.[7]
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни.
Орден «Народний Герой України» (2.08.2015);
Орден «За мужність» III ступеня[8]

Примітки

Комбату 503-го ОБМП Сухаревському присвоїли звання підполковника. censor.net. 8 червня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
Цензор.НЕТ. Перший офіцер ЗСУ, який відкрив вогонь по російських агресорах. Процитовано 28 вересня 2016.
Капітан Сухаревський Вадим Олегович | Національна академія сухопутних військ. www.asv.gov.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2019.
СТЕЦИШИН, Віталій (2011). КРАЩИЙ ПОЛК УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА. asv.gov.ua. с. 15.
Цензор.НЕТ. Історія першого бою АТО 13 квітня під Слов'янськом очима підполковника «Альфи» Андрія Дубовика. Процитовано 28 вересня 2016.
Цензор.НЕТ. 16-17 АВГУСТА 2014 ГОДА. 80-АЯ АЭРОМОБИЛЬНАЯ БРИГАДА ВСТУПАЕТ В БОЙ С РОССИЙСКИМИ ВОЙСКАМИ ПОД ЛУГАНСКОМ. ГИБЕЛЬ 10 УКРАИНСКИХ ВОИНОВ. КАПИТАН СУХАРЕВСКИЙ РАНЕН В БЛИЖНЕМ БОЮ С РОССИЙСКИМ ДОЗОРОМ (ru-RU). Процитовано 28 вересня 2016.
Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Указ президента України 537/2020

Джерела

Посилання

Інтерв'ю

Serg Marco, Луганский аэропорт — аэропорт, которого не было(рос.) // Петро і Мазепа, 22 липня 2015
Serg Marco, Сбитый ИЛ: Вадим Сухаревський(рос.) // Петро і Мазепа, 18 жовтня 2015
Лилия Рагуцкая, Враг предлагал мне миллион за свободу(рос.) // obozrevatel.com, 2 березня 2018
Лилия Рагуцкая, Рискуя жизнью, нам звонили из оккупации и умоляли вернуться(рос.) // obozrevatel.com, 6 березня 2018

Відео

Перший бій майора Сухаревського // ТРК «Бриз», 13 травня 2017
Комбат Сухаревський: "Полонений питав: «Звідки ви взялися? Нам сказали, що армії в Україні немає». // Юрій Бутусов, 5 грудня 2019
Комбат Сухаревський про «дорогу життя» в Луганський аеропорт, битвах за Георгіївку і на кордоні з РФ // Юрій Бутусов, 12 грудня 2019

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Комбату 503-го ОБМП Сухаревському присвоїли звання підполковника. censor.net. 8 червня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.

[:0-2] Цензор.НЕТ. Перший офіцер ЗСУ, який відкрив вогонь по російських агресорах. Процитовано 28 вересня 2016.

[:2-3] Капітан Сухаревський Вадим Олегович | Національна академія сухопутних військ. www.asv.gov.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2019.

[4] СТЕЦИШИН, Віталій (2011). КРАЩИЙ ПОЛК УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА. asv.gov.ua. с. 15.

[5] Цензор.НЕТ. Історія першого бою АТО 13 квітня під Слов'янськом очима підполковника «Альфи» Андрія Дубовика. Процитовано 28 вересня 2016.

[:1-6] Цензор.НЕТ. 16-17 АВГУСТА 2014 ГОДА. 80-АЯ АЭРОМОБИЛЬНАЯ БРИГАДА ВСТУПАЕТ В БОЙ С РОССИЙСКИМИ ВОЙСКАМИ ПОД ЛУГАНСКОМ. ГИБЕЛЬ 10 УКРАИНСКИХ ВОИНОВ. КАПИТАН СУХАРЕВСКИЙ РАНЕН В БЛИЖНЕМ БОЮ С РОССИЙСКИМ ДОЗОРОМ (ru-RU). Процитовано 28 вересня 2016.

[7] Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[8] Указ президента України 537/2020