Гіркін Ігор Всеволодович

І́гор Все́володович Гі́ркін (рос. Игорь Всеволодович Гиркин, псевдо Ігор (Іванович) Стрєлков, «Стрєлок»; нар. 17 грудня 1970(19701217)) — відставний офіцер збройних сил РФ, колишній полковник ФСБ, воєнний злочинець.[⇨] Учасник Російської збройної агресії проти України в Криму та на Донбасі на боці Росії, а також низки інших воєн: у Придністров'ї (Молдова), Боснії, Чечні. Керівник руху «Новоросія» з 2014 року, глава «Комітету 25 січня».

Ігор Всеволодович Гіркін
Игорь Всеволодович Гиркин
Ім'я при народженні рос. Игорь Всеволодович Гиркин
Прізвисько Стрєлок
Народження 17 грудня 1970(1970-12-17) (51 рік)
Москва
Російська РФСР
Країна  Росія
Освіта Московський історико-архівний інститутd
Партія Комітет 25 січняd
Звання
Полковник запасу
Командування Протистояння у Слов'янську
Війни / битви Придністровський конфлікт
Боснійська війна
Перша чеченська війна
Друга чеченська війна
Війна на сході України
Автограф
Нагороди
icorpus.ru
novorossia.pro
 Гіркін Ігор Всеволодович у Вікісховищі
У 2014 році

Після початку російської інтервенції до Криму Гіркін очолював диверсійний загін, організовував збір кримських депутатів для призначення референдуму, командував штурмом фотограмметричного центру у Сімферополі. У квітні 2014 року із своїм загоном перетнув кордон України в Донецькій області, керував захопленням Слов'янська, розпочавши таким чином війну на Донбасі.[1] Став першим міністром оборони маріонеткової ДНР (16.05.2014—14.08.2014), головнокомандувачем «Армії Новоросії». У серпні 2014 року, одночасно із початком вторгнення російських регулярних військ на Донбас, виїхав назад у Росію.

СБУ та Генеральна прокуратура України порушили проти Гіркіна справи за тероризм, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, катування і умисні вбивства. [⇨]

У 2019 році Нідерланди оголосили Гіркіна у міжнародний розшук як особу, причетну до збиття Боїнга MH-17. [⇨]

За свідченнями російського терориста О.Бородая, Ігор Гіркін страждає психічним захворюванням "Шизофренією".[2]

Життєпис
Країни, в яких Ігор Гіркін потрапив під санкції

Згідно з інформацією, поширеною в російських джерелах, народився у Москві, здобув освіту в Московському історико-архівному інституті як історик. Проходив строкову службу у збройних силах, отримав звання прапорщика[3][4]. З 1989 року захоплюється військової реконструкцією та історією Білого руху[5][6][7].

Війна у Придністров'ї

Як російський «доброволець» брав участь у сепаратистських виступах в Придністров'ї в червні-липні 1992 року (доброволець 2-го взводу Чорноморського козачого війська, Кошніца — Бендери).[3]

Війна на Балканах

Брав участь у Боснійській війні з листопада 1992 по березень 1993 року включно (2-й Російський добровольчий загін, 2-га Подрінська легкопіхотна і 2-га Маєвицька бригади Війська Республіки Сербської, Вишеград — Прибій).[3]

Війна у Чечні

Як офіцер збройних сил РФ брав участь у війні у Чечні (166-та гвардійська окрема мотострілецька бригада, березень-жовтень 1995 року, і в частинах спеціального призначення з 1999 по 2005 рр.), виконував спеціальні завдання в інших регіонах Росії[3].

За даними правозахисників, Ігор Стрєлков у 2001 році, будучи офіцером 45-го розвідувального полку спеціального призначення, був причетний до серії викрадень людей у Чечні, в районі селищ Хатуні, Махкети і Тевзені. Викрадені особи досі вважаються зниклими безвісти[8].

Згідно інтерв'ю генерал-майора ФСБ Г. Казанцева, московське Управління ФСБ «розробляло» Гіркіна (слідкувало за ним), він був фігурантом «оперативному обліку» (нагляду) як член екстремістського гуртка російських монархістів. В 1995 році ФСБ вирішила завербувати («запросити на роботу») Гіркіна, після чого він був відправлений із випробувальним завданням у Чечню. Оперативну справу монархістської групи було «закрито». За словами Г. Казанцева, Гіркін виділявся серед решти співробітників вмінням писати доповіді «правильною мовою» і без орфографічних помилок, а також гарною пам'яттю на історичні події[9].

Робота на Малофєєва

За інформацією британської BBC, останнє місце служби — управління по боротьбі з міжнародним тероризмом 2-ї служби ФСБ Росії[10]. За деякими відомостями, після виходу у відставку працював начальником служби безпеки інвестиційного фонду «Маршал-Капітал» російського підприємця Малофєєва[11].

Російська агресія проти України

Ігор Гіркін відвідував Україну у складі делегації РПЦ на чолі з патріархом московським Кирилом, яка привезла «Дари волхвів» до Криму взимку 2014 року[12][13][14]. За даними СБУ, Гіркін неодноразово бував в Україні.

26 лютого 2014 року востаннє легально перетинав кордон України, коли прилетів рейсом Шереметьєво—Сімферополь. У ніч на 27 лютого відбулося захоплення Верховної ради АРК російськими спецпідрозділами, у тому числі й бійцями 31-ї десантно-штурмової бригади.

18 березня 2014 року підрозділ під командуванням Гіркіна штурмував фотограметричний центр у Сімферополі. Унаслідок штурму загинув військовослужбовець Збройних сил України Сергій Кокурін[15][16].

На початку квітня Гіркін (Стрєлков) знайомиться у Сімферополі з Арсеном «Моторолою» Павловим під час набору групи вторгнення на Донбас[17][18].

В ніч з 11 на 12 квітня 2014 року Стрелков з 52 бойовиками перетнув державний кордон України в районі Донецької області.[19][20]

13 квітня 2014 року диверсійна група Гіркіна із понад 30 осіб вчинила збройний напад на співробітників СБУ поблизу Слов'янська, під час якого один співробітник СБУ загинув і троє були поранені. Причетний до викрадення інспекційної групи ОБСЄ під Слов'янськом. Організував незаконне утримання військовослужбовців 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ВДВ ЗС України у Слов'янську 16 квітня 2014 року. Група під керівництвом Гіркіна організувала викрадення, катування та вбивство депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака, студента КПІ Юрія Поправка та Юрія Дяковського[21][22].

28 квітня 2014 року Служба безпеки України оприлюднила персональні дані Ігоря Гіркіна, до того часу відомого лише під вигаданим прізвищем «Стрєлков». За даними спецслужби, Гіркін зареєстрований у Москві за адресою Шенкурський проїзд, будинок 8-б, кв. 136. Знімальна група ТСН побувала в зазначеному будинку. Сусіди під час опитування впізнали і підтвердили проживання Гіркіна за цією адресою[23].

На той час ЗМІ в Україні повідомляли, що Гіркін підпорядковувався ГРУ,[24] проте за власним зізнанням, він раніше працював у ФСБ.[25]

Звинувачення у вбивствах

25 липня 2014 боснійське видання Klix.ba звинуватило Гіркіна у причетності до вбивства 3000 людей під час боснійської війни. На їхньому сайті була опублікована фотографія молодого Гіркіна в камуфляжній формі з автоматом Калашникова в руках. Фотографія зроблена в 1992 році в місті Вишеград на сході Боснії. Поруч із ним стоїть ще один російський найманець і Бобан Інджіч (Boban Inđić). Останній, на думку експертів, причетний до викрадення 18 боснійських мусульман. Усі вони після тортур були вбиті. Того року жертвами різанини стали більш 3000 місцевих жителів. Боснійські ЗМІ наводять слова колишнього офіцера Армії Республіки Боснії і Герцеговини Азіза Тафро, який вивчає волонтерство з Росії та Сербії. Він підтвердив, що Гіркін брав участь у бойових діях на боці сербів. За деякими даними, Стрєлков спочатку воював у Вишеграді, а потім був переведений в Сараєво.[26][27][28][29]

Кримінальні провадження

Злочини проти України

28 квітня 2014 року Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження за фактом організації умисного вбивства та вчинення дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, проведення диверсійно-підривної діяльності, а також організації масових заворушень на території східних областей України. Інкримінується низка злочинів, зокрема напад на співробітників СБУ 13 квітня 2014, під час якого загинув Геннадій Біліченко, напад на військовослужбовців 25 ОПДБр 16 квітня 2014 року, причетність до вбивства депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака.[30][31][32]

21 травня 2014 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом створення терористичної організації та скоєнні терористичних актів на території України.[33][34]

24 жовтня 2014 року Генеральна прокуратура України погодила повідомлення про підозру Гіркіну за фактом організації викрадення людини, катування та умисного вбивства. Кримінальне провадження розслідує убивство українських активістів Юрія Поправки, Володимира Рибака та Юрія Дяковського.[35]

В травні 2020 року Гіркін в інтерв'ю Дмитру Гордону сказав що причетний до викрадення і вбивства Володимира Рибака: «Звичайно, що Рибак як людина, яка активно виступала проти „ополчення“, в моїх очах була ворогом. І його смерть, напевно, в якійсь мірі теж знаходиться під моєю відповідальністю». Також він зізнався що захопив в полон Поправку і Дяковського та віддав наказ їх розстріляти[36].

Збиття Боїнга MH-17

У червні 2019 року поліція Нідерландів, на запит комісії, що розслідує збиття Боїнга MH-17, оголосила Ігоря Гіркіна у міжнародний розшук.[37][38]

Родина

За свідченнями Ігоря Гіркіна, він двічі розвівся, і що його діти живуть з матір'ю.[39]

За свідченням колишньої дружини І.Гіркіна, він (І.Гіркін) кинув свою першу дружину з дитиною, та розійшовся з другою дружиною у якої також була дитина(або дві) від нього. Старша дитина(звати Андрій) Ігоря Гіркіна від другого шлюбу хвора, і через це було оформлено їй інвалідність у 2010 році, і цю дитини могли взяти лише в інтернат. За свідченням колишньої дружини І.Гіркіна він(І.Гіркін) дитині не допомагав, хоча і знав про проблеми.[40]

На думку колишньої дружини І.Гіркіна, для Ігоря Гіркіна головне щоб його не чіпали, і те що йому соромно за те що в нього хворі діти(оскільки дитина від першого шлюбу також хвора). Хвороби його дітей схожі(хоча в них різні матері, проте один батько) і "відхилення" мають(можуть мати) одну причину.[40]

Його колишня дружина також зазначає, що їй доводилось неодноразово брати в кредит, перед першим вересня оскільки не було грошей. Також вона зазначає що від спільних знайомих вона дізналась(проте не знає чи правда це чи ні) що він отримав 700 тисяч рублів, після повернення з України, і що ці кошти були менші ніж обіцяли. Також вона зазначає що він(І.Гіркін) сильну турбувався через це, і що він казав їй що він отримав менше ніж йому обіцяли, тому він без грошей. З тих грошей що він(І.Гіркін) отримав, вона(колишня дружина) нічого не отримала.[40]

Після того як І.Гіркін одружився в третє, його третя дружина зустрілась з колишньою дружиною І.Гіркіна, і почала висилати їй грошову допомогу. Як довго це тривало(чи триватиме) невідомо.[40]   

Відповідно до інтерв'ю наданого колишньою дружиною І.Гіркіна у 2019 році. Ігор Гіркін має сина від першого шлюбу, який серйозно хворий. Та двох синів від другого шлюбу. У другому шлюбі його старший син Андрій народився у 2004 році, а через рік(тобто у 2005 році) народився його другий син Іван.[41]

Після того як І.Гіркін у 2009 році покинув свою другу дружину разом з дітьми, його колишня дружина від лікаря дізналась про страшний діагноз її старшого сина (Андрія). За її словами, на прийомі улікаря, лікар спочатку здивувався що до нього знову направили дитину з таким прізвищем. Вона (лікар) спитала: «А это который Гиркин? У нас уже стоит один на учете». Вона навіть думати не стала одразу виписала направлення на проходження комісії.[41]

Після подій 2014 року, коли Ігор Гіркін став всесвітньо відомим, міжнародним терористом його колишній дружині та дітям посипались погрози. Протягом 4 днів Віра Гіркіна не могла покинути квартиру, оскільки журналісти постійно очікували її під під'їздом. Після того як сестра Ігоря Гіркіна зателефонувала Вірі Гіркіной, та сказали їй, покинути Москву оскільки тут небезпечно. Вона зібрала речі та разом з дітьми покинула Москву.[41]

Останній раз Віра Гіркіна спілкувалась зі своїм колишнім чоловіком в кінці 2014 року. Телефона розмова не вийшла, колишнє подружжя посварилось. Після цього, І.Гіркін щомісяця відправляє 10 тисяч рублів на двох синів - на цьому його участь в житті дітей закінчується.[41]

В грудні 2014 року, стало відомо що Ігор Гіркін одружився з Мирославою Регінською,[42] яка 11 серпня 2016 року народила йому доньку.

У 2017 році, Ігор Гіркін прописав свою третю дружину Мирославу Регінську у своїй московській квартирі яку до цього надав у користування(хоча до цього заявляв що подарував її своїй колишній дружині та дітям) своїй колишній дружині Вірі Гіркіной.[41]

У 2019 році, Ігор Гіркін переоформив свою московську квартиру на Мирославу Регінську та їх спільну доньку. Після цього через деякий час, Мирослава Регінська звернулась до Бутирського районного суду міста Москви, з позовною заявою про позбавлення Віри Гіркіной та її сина права користування цією квартирою.

Відповідно до вироку вищезгаданого суду, суд частково задовольнив позовні вимоги Мирослави Регінської. Після чого М.Регінська подала апеляцію.[41]

Віра Гіркіна зазначила, що хоча вони з Ігорем Гіркіним були в поганих стосунках, вона не могла повірити що він піде проти власних дітей, оскільки він колись дав слово офіцера.[41]

За свідченнями О.Бородая, Ігор Гіркін отримував від нього "матеріальну допомогу" коли той працював у ФСБ. Також він зазначає, що Ігор Гіркін був єдиним командиром, який розв'язував свої полові проблеми перебуваючи на Донбасі. О.Бородай підкреслює: [43]

«Он вывез с Донбасса 20-летнюю барышню по имени Мирослава Регинская, которая позже стала его женой, а на момент ее пребывания в Донецке была секретаршей в „правительстве ДНР“. До этого была сотрудницей, скажем так, донецкого ночного клуба. Каюсь, я вмешивался в дела семьи полковника Стрелкова. Он своей бывшей жене, до Мирославы Регинской, в телефонном звонке обещал вернуться с Донбасса, увенчанный славой полководца. Он ее кинул. Точнее, выкинул из московской квартиры с двумя детьми-инвалидами. Его детьми. И под предлогом безопасности поселил их в сарай, находящийся в Ростовской области в пяти километрах от границы».[43]

«Бородай добавил, что экс-супруга Гиркина обратилась к нему за помощью, после чего ей купили дом, сад и обеспечили деньгами на лекарства для больных детей».[43]

Також були й інші негативні публічні коментарі стосовно нової дружини Ігоря Гіркіна, з відповідними натяками на її темне минуле, та її так звану нічну "працю". Проте станом на сьогодні, Ігор Гіркін нічого не зробив і не зробить, щоб захистити свою честь, та честь своєї родини. Оскільки його так звана "офіцерська честь" цього не дозволяє.

Психічна хвороба

За свідченнями одного з ідеологів "російського світу" та міжнародного терориста О.Бородая він знав що Ігор Гіркін психічно хвора та неадекватна людина. О.Бородай припускає що психічна хвороба Ігоря Гіркіна пов'язана з генетикою, і що вона в ньому сиділа, та поступово розвивалася. Також О.Бородай зазначає що ще до початку російсько-української війни, у 2012 році пропонував Ігорю Гіркіну лікуватися та знайти йому психіатра, проте той відмовився. [44]

У жовтні 2021 році, О.Бородай публічно називає психічну хворобу якою хворіє Ігоря Гіркіна, а саме "Шизофренія".[2]

За свідченнями Віри Гіркіной(другої та колишньої дружини Ігоря Гіркіна) Він(Ігор Гіркін) має хворого сина від першого шлюбу, та хворого сина від другого шлюбу.[41]

За свідченнями самого І.Гіркіна його колеги по ФСБ розглядали його в якості "небезпечного божевільного.[45]

Також існує неперевірена інформація, що Ігоря Гіркіна вигнали з ФСБ через те що він не зумів пройти психолога. Існують свідчення що І.Гіркін накинувся на нього з кулаками.[46]

Інші хвороби

І.Гіркін зазначив «У мене часто запитують, що у мене з дикцією. У мене половини зубів нема. Бракує грошей зуби зробити». [47]

Оцінки діяльності
  • У листопаді 2014 в інтерв'ю газеті «Завтра» Гіркін заявив, що саме його загін розпочав збройне протистояння на Донбасі, хоча доти і українська армія, і місцеві бойовики уникали активних дій, і «все закінчилося би як в Одесі, у Харкові»[48].
  • За оцінками Срджа Павловіча з openDemocracy, участь Гіркіна у Боснійській війні відбилася на його поведінці в Україні. Гіркін копіював дії сербського польового командира Желько Ражнатовича «Аркана»: тероризував місцеве цивільне населення задля досягнення своїх військових цілей. Повторюючи за сербським ватажком, Гіркін описує свою боротьбу, користуючись націоналістичними та релігійними термінами, і бачить себе рятівником нації.[49]
  • Харківська правозахисна група назвала Гіркіна відповідальним за вчинення воєнних злочинів на Донбасі. Серед них: використання мирного населення як живого щита, нараження мирних жителів на обстріли, а також винесення позасудових вироків про страти. Сам Гіркін свідчить про 4 таких страти, а також згадує про убивства «українських шпигунів і диверсантів».[50]

Скандали
Зовнішні відеофайли
Гіркін про Путіна, Om TV, опубліковано 11 березня 2017 року.
  • 14 квітня 2015 року Гіркін виступив в Російській академії народного господарства і державної служби при президенті РФ з лекцією на тему «Геополітичні конфлікти на пострадянському просторі». Його виступ перед студентами спричинив скандал у соціальних мережах, російський публіцист і філолог Гасан Гусейнов розкритикував рішення державної академії надати майданчик для виступу настільки неоднозначній фігурі, як Ігор Стрєлков:[51]
Завдяки виступу перед студентами РАНГіДС, МДУ та МДІМВ, який модерував аж цілий декан або завкафедрою політології політичного управління, Гіркін-Стрєлков плавно переходить з головорізів до публіцистів.
— Гасан Гусейнов

Цікаві факти
Зовнішні відеофайли
«А ТЄЛО ПЄЛО», OrestLutiy, опубліковано 9 травня 2016 року.

Інтерв'ю

Примітки
  1. Війна на Донбасі у цифрах, фактах і перемир'ях. BBC News. 6 лютого 2015. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 31 травня 2021.
  2. «Республику в 2014 пришлось создавать россиянам» Бородай рассказал, как РФ захватила Донбасс (uk-UA). Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Александр Гришин (29 апреля 2014). В бой за Донбасс идёт господин реконструктор!. Комсомольская правда. Процитовано 4 травня 2014.
  4. http://star-town.ru/man/18-man/2456-strelkov.html. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014.
  5. Реконструктор.рф — военная и гражданская история и реконструкция XV, XVII-XVIII-XIX веков
  6. bmpd.livejournal.com — Реконструкторы против Киева [неавторитетне джерело]
  7. Бессмертный прапорщик Стрелков-Гиркин-Маклауд
  8. Цензор.НЕТ. Командир террористов Стрелков причастен к похищениям людей в Чечне в 2001 году, - российский правозащитник. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 14 квітня 2017.
  9. Генерал ФСБ: «Стрелков в Украине действовал на 90 % по собственной инициативе». — «Независима газета», 19.12.2014
  10. Рафаэль Сааков. Донецкий сепаратист Пушилин: нас объединяет русский мир BBC, 30.04.2014.
  11. Киевский Патриархат обвинил представителей Московского Патриархата в поддержке терроризма. Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. 15 мая 2014. Процитовано 16 травня 2014.
  12. Братоубийственную войну на Востоке Украины благословил российский патриарх Кирилл. Процитовано 9 вересня 2016.
  13. Цензор.НЕТ. ПЕРВЫЙ БОЙ АТО 13 АПРЕЛЯ 2014-ГО (ru-RU). Процитовано 9 вересня 2016.
  14. ТСН-тиждень, 18 травня 2014
  15. Игорь Стрелков: Если бы мы остались в Славянске, то через неделю, максимум через две, Донецк бы пал: «Но после боя за картографическую часть, когда двое погибло (а я этим боем командовал), рота была расформирована, люди разъезжались.»
  16. Бородай: «Стрелков по факту уже воюет на стороне противника»: «.. Крым полковник Стрелков покинул „униженным и оскорбленным“. Игорек под конец той короткой эпопеи ухитрился изрядно „накосячить“ и даже ожидал своего ареста российскими правоохранительными органами.»
  17. Цензор.НЕТ. САМЫЙ ЗНАМЕНИТЫЙ РОССИЙСКИЙ ТЕРРОРИСТ - ЧЕМ ИЗВЕСТЕН И ПОЧЕМУ БЫЛ УБИТ АРСЕН ПАВЛОВ?. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 18 жовтня 2016.
  18. Strelkov_i_iwrote, 2016-10-17 15:33:00 Strelkov_i_i Strelkov_i_i 2016-10-17 15:33:00. Арсен Павлов. Процитовано 18 жовтня 2016.
  19. «Семнадцать километров мы шли маршем через границу»
  20. Игорь Стрелков: в ночь с 11 на 12 апреля мы пересекли границу
  21. СБУ: Встановлено реальне ім'я офіцера ГРУ ЗС РФ, який діє в Україні під іменем Ігоря Стрєлкова (позивний «Стрєлок»). Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
  22. У Слов'янську на місці вбитих депутата і студента знайшли третє закатоване тіло. Джерело: fakty.ictv.ua
  23. ТСН знайшла домівку Стєлкова у Москві і поспілкувалась з його сусідами
  24. Полковник ГРУ из Славянска Гиркин воевал против Наполеона и за белгогвардейцев. 28 квітня 2014. Процитовано 4 лютого 2018.
  25. Стрєлок на камеру зізнався, що працював на ФСБ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 травня 2019.
  26. Vele, Faruk (25 липня 2014). Vođa ukrajinskih separatista Igor Girkin se 1992. slikao u Višegradu očišćenom od Bošnjaka. Klix.ba. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014.(босн.)
  27. Меццофиоре, Джанлука (25 липня 2014). Игорь Стрелков — главный подозреваемый в уничтожении лайнера МН17, связан с кровавой расправой над 3000 боснийских мусульман в 1992 году. Переводика. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014. «Фотография, на которой можно видеть молодого Игоря Гиркина (известного под псевдонимом - «Игорь Стрелков») в Вишеграде, вместе с другим российским наемником и Бобаном Индичем, членом сербской бригады, которая осаждала город, связывает ветерана и советской и российской армий с резнёй боснийских гражданских лиц (боснийских мусульман)»(рос.)
  28. СМИ обвинили одного из лидеров ДНР Игоря Стрелкова в участии в резне боснийцев. Эхо Москвы. 26 липня 2014. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014.(рос.)
  29. Variyar, Mugdha (26 липня 2014). MH17 Air Crash Suspect Linked to 1992 Massacre of Bosnian Muslims. International Business Times. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014.(англ.)
  30. ГРУ наказало "Стрєлку" здійснити масштабну диверсію в Україні. Відео - 28.04.2014 21:24 — Новини Укрінформ. web.archive.org. 26 січня 2018. Процитовано 30 травня 2019.
  31. СБУ: під призвищем Стрєлков диверсантами на Донеччині командує полковник ГРУ РФ Гіркін. tyzhden.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2019.
  32. У СБУ розповіли про вбивство депутата з Горлівки — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua). 23 квітня 2014. Процитовано 30 травня 2019.
  33. Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти «міністра оборони ДНР» Гіркіна-Стрєлкова
  34. Самопроголошеному міністру оборони «ДНР» І. Стрєлкову інкримінується створення терористичної організації та вчинення терактів в Україні. Генеральна прокуратура України. Процитовано 30 травня 2019.
  35. Генпрокуратура погодила повідомлення про підозру І. Гіркіну та І. Безлеру. Генеральна прокуратура України. Процитовано 30 травня 2019.
  36. Гиркин признался в убийстве трех украинцев
  37. Four charged with murder for downing flight MH17 (en-GB). 19 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  38. Arrest warrants issued for Ukraine plane attack suspects. RFI (en-GB). 19 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  39. Кто такой Игорь Гиркин. www.theinsider.ua. Процитовано 22 жовтня 2021.
  40. Разговор с бывшей женой И. В. Гиркина (Стрелкова) (uk-UA). Процитовано 22 жовтня 2021.
  41. https://donday.ru/novaya-zhena-igorya-girkina-lishila-kvartiry-ego-byvshuyu-suprugu-i-detey-vynuzhdennyh-bezhat-v-rostovskuyu-oblast.html.
  42. Пономарев, Александр (18 грудня 2014). Стрелок женился на Мирославе. kp.ru (рос.). Процитовано 23 жовтня 2021.
  43. antikor.com.ua https://antikor.com.ua/articles/383706-poselil_henu_s_detjmi_v_saraj_v_rostovskoj_oblasti_borodaj_rasskazal_novye_sekrety_girkina Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 23 жовтня 2021.
  44. Бородай признался, что Гиркин психически больной. Россияне послали на Донбасс шизофреника (uk-UA). Процитовано 23 жовтня 2021.
  45. Кто такой Игорь Гиркин. www.theinsider.ua. Процитовано 23 жовтня 2021.
  46. Insider_dnrпише, Insider_dnr Insider_dnr. Комплекс провокатора или как Игорь Гиркин хотел славы героя, а заслужил презрение. insider-dnr.livejournal.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
  47. Терорист Гіркін поскаржився на нестачу зубів: у мережі відреагували. U-News (укр.). Процитовано 19 листопада 2021.
  48. «Кто ты, „Стрелок“?»
  49. Commander Strelkov’s Bosnian Connection. openDemocracy. Процитовано 30 травня 2019.
  50. Halya Coynash, Russian Donbas militant leader Girkin admits to using civilians as human shields & other war crimes(англ.) // Харківська правозахисна група, 29 травня 2019
  51. Бі-бі-сі: Промова Стрєлкова-Гіркіна в московській академії спричинила скандал
  52. Гиркин может быть причастен ко взрывам домов в России в 1999 году (рос.)
  53. Гиркин мог быть причастен к взрывам домов в России Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  54. Мухарский: Сначала к нам приходит Киркоров и «Любэ», а за ними вламываются с автоматами Гиркин с Моторолой. ВИДЕО. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 1 березня 2017.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.