Сухарєва Груня Юхимівна
Груня Юхимівна Сухарєва (11 листопада 1891, Київ, Російська імперія — 26 квітня 1981, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянська психіатриня, основоположниця дитячої психіатрії в СРСР. Вперше в науковій літературі описала дитячий аутизм (1925)[1]. Сула Вольф переклала цей опис в 1996 році для англомовного світу.[2][3] Заслужена діячка науки Української РСР.
Сухарєва Груня Юхимівна | |
---|---|
Народилася |
11 листопада 1891 Київ, Російська імперія |
Померла |
26 квітня 1981 (89 років) Москва, СРСР |
Поховання | Востряковський цвинтар |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | психіатр, викладачка університету |
Галузь | психіатрія |
Заклад | Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова |
Звання | професор |
Ступінь | доктор медичних наук |
Відомі учні | Q4255927? |
Нагороди |
Життєпис
Груня Сухарєва народилася 11 листопада 1891 року в Києві, в родині Хаїма Файтелевича Сухарєва (? -1941) та Рахілі Йосипівни Сухаревої (? -1951)[4]. Сестра — Марія Юхимівна Сухарєва (1897—1991), педіатриня-інфекціоністка, докторка медичних наук (1946), професорка (1947).[5][6] У 1915 році закінчила Київський жіночий медичний інститут, після чого два роки працювала лікаркою епідеміологічного загону[7]. З 1917 по 1921 роки працювала психіатринею у Київській психіатричній лікарні. Працювала в психоневрологічній клініці Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків. У 1921 році переїхала до Москви, де організувала санаторні та психоневрологічні лікувальні установи для дітей і підлітків.
З 1933 по 1935 роки завідувала кафедрою психіатрії в Харкові. У 1935 році захистила докторську дисертацію. Цього ж 1935 року створила кафедру дитячої психіатрії Центрального інституту удосконалення лікарів, очолювавши її до 1965 року. З 1938 по 1969 роки — працювала на посаді завідувачки клініки психозів дитячого віку Інституту психіатрії Російської РФСР (в клініці працювала до 1979 року).
Груня Сухарєва багато років була науковою керівницею Московської психіатричної лікарні імені П. П. Кащенка. Була членкинею правління Всесоюзного, Всеросійського і Московського товариства невропатологів і психіатрів. Також вона очолювала дитячу секцію Московського товариства невропатологів і психіатрів.
Померла Груня Сухарєва 26 квітня 1981 року в Москві. Похована на Востряковському кладовищі[8]. Наказом Департаменту охорони здоров'я міста Москви від 26.03.2015 року № 243 з 18.05.2015 року ім'я Груні Сухарєвої було присвоєно Московському Науково-практичному центру психічного здоров'я дітей та підлітків (колишня клініка психозів дитячого віку). Центр знаходиться за адресою Москва, 5-й Донський провулок, 21. Він є провідним профільним медичним закладом з лікування суїцидальних станів у дітей та підлітків до 18 років[9].
Внесок у розвиток психіатрії
На початку XX століття дитячої психіатрії як науки в світі не існувало, а нечисленні наукові роботи, присвячені психозам дитячого віку, ґрунтувалися, головним чином, на казуїстичних спостереженнях. Однак цінність цих наукових робіт (де Санктіс, Вейгандт, Геллер) полягала в тому, що вони підтвердили можливість появи і розвитку психозів навіть у дітей раннього віку, давши імпульс до систематичного вивчення клініки психозів дитячого віку. Ці дослідження з 1920-х років були творчо розвинені і збагачені молодою радянською психіатринею українського походження Грунею Сухарєвою[10].
Груня Сухарєва розробила еволюційно-біологічну концепцію психічних захворювань. Вона дослідила вплив фактора вікової реактивності на клінічні прояви при різних психічних захворюваннях у дітей і підлітків. Ученою вперше описані окремі нозологічні форми психічних захворювань в дитячому та підлітковому віці. За 20 років до класичних описів дитячого аутизму Лео Каннером та Гансом Аспергером описала подібні стани[11][12][13].
Груня Сухарєва з'ясувала закономірності динаміки шизофренії, впливу на неї гостроти початку і темпу розвитку процесу. Нею були вперше виділені три типи перебігу шизофренії: безперервна млява, у формі нападів і змішана. Перший тип течії вона вважала більш характерним для дитячого типу шизофренії, а течія в формі нападів — більш типовою для початку шизофренії в підлітковому віці. Дослідниця встановила, що тип перебігу шизофренії в більшій мірі відображає особливості її патогенезу, ніж синдромально форма захворювання. Груня Сухарєва встановила закономірності взаємозв'язку між типом перебігу і провідним психопатологічним синдромом, вивчивши вікову еволюцію проявів захворювання. Було встановлено єдність основних закономірностей шизофренії у дітей та дорослих при наявності значних вікових особливостей. Груня Юхимівна вивчала клінічну картину психозів у олігофренів. Нею була запропонована оригінальна клініко-патогенетична класифікація олігофренії. Роботи Груні Сухарєвої з вивчення пограничних станів, олігофренії, психопатії у дітей і підлітків мають велике значення для дефектології. Вчена створила наукову школу дитячих психіатрів (М. Ш. Вроно, В. Н. Мамцева, К. С. Лебединська[14]).
Основні праці
- Деянов В. Я., Сухарева Г. Е. Психические нарушения при ревматизме у детей и подростков. В кн.: Труды Государственного научно-исследовательского института Минздрава РСФСР. М 1962; 188.
- Сухарева Г.Е Анализ детских фантазий как метод изучения эмоциональной жизни ребёнка. Киев 1921.
- Cухарева Г. Е. Шизоидные психопатии в детском возрасте. В кн.: Вопросы педологии и детской психоневрологии, выпуск 2. М 1925; 157—187.
- G. E. Ssucharewa. Die schizoiden Psychopathien im Kindesalter. Monatsschrift für Psychiatrie und Neurologie 60:235—261, 1926.
- Сухарева Г. Е. К проблеме структуры и динамики детских конституционных психопатий (шизоидные формы). Журнал невропатологии и психиатрии 1930; 6.
- Сухарева Г. Е. Особенности структуры дефекта при различных формах течения шизофрении (на детском и подростковом материале). Невропатология, психиатрия, психогигиена 1935; IV: II: 57-62.
- Сухарева Г. Е. Клиника шизофрении у детей и подростков. Часть I. Харьков: Госмедиздат УССР 1937; 107.
- Сухарева Г. Е. Клиника эпилепсии у детей и подростков. Проблемы теоретической и практической медицины. М 1938; 234—261.
- Сухарева Г. Е. Психогенные типы реакций военного времени. Невропатология и психиатрия 1943; 12: 2: 3-10
- Сухарева Г. Е. Клинические лекции по психиатрии детского возраста. Т. 1. М: Медгиз 1955; 459.
- Сухарева Г. Е. Клинические лекции по психиатрии детского возраста. Т. II, часть 2. М: Медицина 1959; 406.
- Сухарева Г. Е. Лапидес М. И. О работе психоневрологического кабинета для детей и подростков при психоневрологическом диспансере и детской поликлинике. М 1959.
- Сухарева Г. Е., Юсевич Л. С. Психогенные патологические реакции (неврозы). В кн.: Многотомное руководство по педиатрии, т. 8. М 1965.
- Сухарева Г. Е. Клинические лекции по психиатрии детского возраста. Т. 3. М: Медицина 1965; 270.
- Сухарева Г. Е. Роль возрастного фактора в клинике детских психозов. Журнал невропатологии и психиатрии 1970; 70: 10: 1514—1520.
- Сухарева Г. Е. Лекции по психиатрии детского возраста (Избранные главы). М: Медицина 1974; 320.
Джерела
- Г. Е. Сухарева (к 80-летию со дня рождения)//Дефектология.- 1972.- № 1.- С.88.
- Психиатрия детского возраста/Под ред. В. В. Ковалёва.- М.,1995.
- Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова, 4, 2012, С.67-71.
Примітки
- Sukhareva—Prior to Asperger and Kanner
- The first account of the syndrome Asperger described?
- Tribute to Grunya Efimovna Sukhareva, the woman who first described infantile autism
- Надгробный памятник Г. Е. Сухаревой и её родителей на Востряковском еврейском кладбище
- Российская еврейская энциклопедия
- Надгробынй памятник М. Е. Сухаревой на Введенском кладбище
- Г. Е. Сухарева. К 120-летию со дня рождения. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
- Могила Г. Е. Сухаревой на Востряковском еврейском кладбище
- ГБУЗ «НПЦ ПЗДП им. Г. Е. Сухаревой ДЗМ»
- Ушаков Г. К. Детская психиатрия
- А. В. Горюнов Г. Е. Сухарева (к 120-летию со дня рождения)//Журнал неврологии и психиатрии.- 2012.- № 4. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
- Did A Soviet Psychiatrist Discover Autism In 1925?
- Jewish genius: Grunya Sukhareva, the discoverer of child autism
- Музей Института коррекционной педагогики РАО. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016.