Сухона

Назва річки — слов'янська за походженням, виводиться з *Суходъна (пор. Суходон) — «(річка) з сухим дном», або безпосередньо від *сухъ «сухий», відповідно до дав.-рус. сухона «сухість, жар»[1].

Схема басейну Північної Двіни

Сухона бере початок з Кубенського озера, стік з якого зарегульований греблею із судноплавним шлюзом. У верхів'ях заплава широка; у зв'язку з незначними ухилами навесні внаслідок підпору річок Вологда і Лєжа спостерігається зворотна течія в Кубенське озеро. У середній течії глибина долини до 80—100 м, річище рясніє перекочуваннями; є пороги і кам'янисті острови; у низов'ях швидкість течії невелика. Живлення переважне снігове.

Поріг «Опоки» і береги висотою 60 м.

У верхній течії річка тече на південний схід, після впадання Вологди і Лежи повертає на північний схід і тече в цьому напрямку аж до злиття у Великому Устюзі з річкою Юг з утворенням Північної Двіни.

Басейн Сухони налічує 482 річки і близько 6 тис. струмків[2]. У басейні Сухони 424 озера, але більшість з них дрібні, площа дзеркала 397 озер не перевищує 0,5 км². Ліси займають на водозборі Сухони близько 70 %, а болота — усього 3 %[2].

Ми потроху пливемо Сухоною, — Тотьма, Великий Устюг, надзвичайно високі, шаруваті береги «Опоки», — невдовзі Сухона з'єднається з Югом широким, буде Мала Двіна, а там увіллється величезна Вичегда, і ми в'їдемо в Північну Двіну.

Оригінальний текст (рос.)

Мы понемногу плывём по Сухоне, — Тотьма, Великий Устюг, необыкновенно высокие, слоистые берега «Опоки», — скоро Сухона соединится с Югом широким, будет Малая Двина, а там вольётся огромная Вычегда, и мы въедем в Северную Двину.

— М. М. Пришвін. «Берендєєві хащі»[3]

Живлення переважно снігове. Повінь з квітня до середини липня. У верхній течії утворюються величезні, іноді багатокілометрові розливи. Середньорічна витрата води за 39 км від гирла — 456 м³/с, найбільша — 6520 м³/с, найменша — 17,6 м³/с. Замерзає в кінці жовтня — листопаді, в середній течії і в грудні, розкривається в другій половині квітня — першій половині травня.

За гідрологічним особливостям Сухона ділиться на три ділянки[4]. У верхній течії приблизно до гирла Вологди Сухона повільно тече широкою долиною з пологими низькими безлісними берегами, покритими заливними лугами, ширина русла близько 150-200 м. У середній течії, від гирла Вологди до міста Тотьма, долина звужується, береги підвищуються, ліс починає підходити до річки. На цій ділянці протягом стає швидшим, багато кам'яних лав, порогів і кам'янистих островів. Глибина долини до 80-100 м, ширина русла 140-240 метрів. Нижче Тотьми долина ще звужується, корінні береги підступають до води і подекуди сягають висоти 80 м, течія швидка, ширина річки 80-100 м, на окремих відрізках — 400 м, а острова повністю зникають[4].

Особливо багато кам'яних лав (у місцевому діалекті «переборів») у районі Тотьми. Серед найбільших і відоміших — Копитовська, Корито, Залізна, Жидятіно. У нижній течії найвідоміший Опокська лава нижче Полдарси, де Сухона тече затиснута між крутими скелями висотою до 80 метрів[2]

Показники середньомісячної витрати води річки: Сухона
за 107 років спостереження (1881-1988) на станції: у районі с. Каликіно (60.44° пн. ш. 46.16° сх. д. / 60.44; 46.16), м³/с:

Джерело: [5]

Основні:

• Пельшма, Двіниця, Стрелиця, Царьова, Уфтюга, Верхня і Нижня Йорга (ліві);
• Вологда, Лєжа, Іхалиця, Толшма, Леденьга, Печеньга, Городишна, Стрільна, Луженьга (праві).

(Км від гирла)

На Сухоні стоять міста Сокіл, Тотьма, Великий Устюг; а також села й селища Устя-Вологодське, Шера, Шуйське, Шіченга, Туровець, Радянський, Текстильщики, Камчуга, Михайлівка, Ігмас, Нюксениця, Матвєєво, Лєвашов, Полдарса.

За даними державного водного реєстру Росії і геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленою Федеральним агентством водних ресурсів[6]:

• Басейновий округ — Двінсько-Печорський
• Річковий басейн — Північна Двіна
• Річковий підбасейн — Мала Північна Двіна
• Водогосподарська ділянка — озеро Кубенське і річка Сухона від витоку до Кубенського гідровузла

Бекряшев М. Г. «Льодохід у Великому Устюзі на річці Сухона» (1923)

Поселення людини на берегах Сухони датуються починаючи з V тисячоліття до нашої ери. Відомий комплекс поселень Вёкса, розташований у районі впадання річки Вологди в Сухону до випростання останньої 1339 року[7].

Російські поселенці з'явилися на Сухоні в XI столітті. Історично мала найважливіше транспортне значення, перебуваючи на водному шляху від Архангельська до центральної Росії.

Сухона — одна з небагатьох річок Російської держави, де люди вели гідрологічні роботи, намагаючись поліпшити умови для судноплавства, з дуже давніх пір. 1278 року за наказом Білозерського князя Гліба Васильковича було випростано крутий закрут біля витоку[2]. 1339 року було випростано 250 метровим каналом 20-верстовий закрут у районі впадання Вологди і Лєжи, що отримала назву Окільна Сухона (рос. Око́льная Су́хона)[8]. Головною перепоною для судноплавства крім перекатів і порогів було сильне зміління Сухони в межень, оголюються численні мілини.

Ще в XIX столітті мала власні назви для окремих її частин. У верхній течії, до впадання річки Вологди, називалася Рабанзькою Сухоною або Рабангою, від гирла Вологди до гирла Двіниці іменувалася Нижньою Сухоною, після гирла Двіниці — Великою Сухоною[8]. Назва Рабанга відомо принаймні з XV століття, коли близько 1447 року учнем Діонісія Глушицького[9] преподобним Філіпом Рабанзьким на березі Сухони в районі нинішнього села Слобода було засновано Рабанзький Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Назва Рабанга — фінно-угорського походження.[10]

У села Полдарса Великоустюзького району у верхньопермських відкладеннях (верхній татарський відділ) було знайдено скам'янілій вид плазунів — хроніозухи, який отримав назву на честь Сухони — Suchonica vladimiri[11].

Сполучена Північно-Двінськой системою через річку Шексна з Волгою. Судноплавна, але влітку іноді судноплавство переривається через маловоддя в нижній течії. Вантажні перевезення на баржах. Пасажирські перевезення повністю відсутні із середини 1990-х років через нерентабельність і вимирання прибережних сіл, особливо у верхній течії. Води річки в останні десятиліття сильно забруднені скиданням промислових підприємств Вологди і целюлозно-паперових заводів і комбінатів Сокола, відзначається високий вміст фенолу, не радиться пити сиру воду з річки. Дно річки вистелено топленою деревиною від десятиліть сплаву. Наразі проводяться роботи з поглиблення русла в м. Великий Устюг, нижче моста по лівому березі. Так само будується захисна гребля неподалік поромної переправи через Малу Північну Двіну.

• 
  Урочище (в цьому випадку — яр) Пуртос
• 
  Ерозія берега
• 
  Мис Бик
• 
  Занехаяне село
• 
  Переправа

На честь Сухони названа Сухонська вулиця в Москві.

• Найдовші річки Росії

• Кузнецов А. В. Сухона от устья до устья: Топонимический словарь-путеводитель. — Вологда : Ардвисура, 1994. — С. 37—39. — (Летопись русской провинции) — ISBN 5-88459-001-6.
• Антипов Н. П. Острова на реке Сухоне // Вологодский край. Вып. 3. — Вологда: Книжное издательство, 1962. — С. 176—179.
• Ильина Л. Л., Грахов А. Н. Реки Севера / Рец.: д-р геогр. наук А. А. Соколов. — Л. : Гидрометеоиздат, 1987. — С. 65—72. — (Реки и озёра нашей Родины) — 80500 прим.
• Малков В. По земле Вологодской. — Вологда: Сев.-Зап. кн. изд-во, 1972. — С. 249—328.
• Малков В. М., Минеев В. А. По Северу. — Вологда: Книжное издательство, 1960. — С. 49—91.
• Кузнецов А. Сухонские достопримечательности // Книга для чтения по географии Вологодской области. — Вологда: Издательство ИПК и ППК, 1993. — С. 60—65.

• Річка Сухона // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Річка Сухона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
• Культінфо (рос.)