Су-24

У 1961 році, після прийняття на озброєння винищувача-бомбардувальника Су-7Б, ДКБ Сухого було поставлено завдання щодо створення нової модифікації літака, що мав використовуватись за будь-яких погодних умов та знищення малих цілей. Це дало початок розробці літака Су-24. З початком робіт стало зрозумілим, що вирішити завдання у рамках модифікації існуючої моделі Су-7 неможливо (об'єм обладнання, що мав бути розміщений на борту, перевищував такі об'єми Су-7).

Починаючи з 1962 року у ОКБ розгорнута робота з проектування нового літака, що отримав назву Су-6. Машина була створена за нормальною аеродинамічною схемою із тонким трапецієвидним крилом помірної стріловидності, двома двигунами. Екіпаж становили 2 людини — льотчик та штурман-оператор, що розташовувались у кабіні один за одним. 1963 року було підготовлено ескізний проект та макет літака Су-6. Комісія ВПС ознайомилась з матеріалами, проте через відсутність ПНС (прицільно-навігаційної системи) подальша розробка була призупинена..

З 1964 року роботи із створення нового літака було продовжено під новим шифром — Т-58М, що мало означати модифікований варіант літака Су-15. Було змінено тактично-технічні вимоги до літака, саме тому тепер він розглядався як штурмовик для малої висоти із вкороченим злітним шляхом та посадкою, однією з умов також було забезпечення тривалого надзвукового низьковисотного польоту для виходу із зони ППО противника. Разом із продовженням розробок вдосконалювалась компоновка літака. 1965 року було змінено компоновку кабіни пілота, із схемою посадки «поряд».

Перший серійний Су-24 був випущений в грудні 1971 року.

У 1972 році бомбардувальник був прийнятий на озброєння ВПС СРСР, а в кінці 1974 року перші Су-24 почали поступати в військові частини. У 1983 році був прийнятий на озброєння Су-24М. З 1985 року на озброєння стала надходити модифікація Су-24МК, що має нове бортове електронне устаткування та систему дозаправки в повітрі. В кінці 1980-х років була створена нова модифікація літака у варіанті тактичного розвідника. Літак отримав позначення Су-24МР.

• 
  25 березня 1986.
• 
  1 травня 1985.
• 
  29 вересня 1989.

Серійне виробництво всіх модифікацій припинене у 1993 році. Всього було випущено близько 1200 літаків цього типу в різних модифікаціях, з них більше 770 — в модифікації Су-24М та її похідних варіантів. За даними на 2007 рік, у ВПС Росії налічується близько 800 Су-24 різних модифікацій, з них 350 машин — у авіації ВМФ ^{[джерело?]}.

Су-24М (Fencer-D) — паралельно із вдосконаленням серійних машин ОКБ провадило розробку нової модифікації бомбардувальника Т-6М. Доробки були пов'язані із встановленням вдосконаленої прицільно-навігаційної системи. Це підвищило бойові якості літака, забезпечило можливість застосування нової зброї — керованих ракет із лазерними та ТБ головками самонаведення. Перший політ модернізованого бомбардувальника відбувся 24 липня 1977 року. Ще до завершення випробувань було прийнято рішення про серійне виробництво нової машини під назвою Су-24М.

Су-24МР (Fencer-Е) — розвідувальний варіант для фронтової розвідки та потреб сухопутних військ. Розробка почалась у 1978 році на базі Су-24М. Літак забезпечує комплексну повітряну розвідку вдень та вночі за різних метеоумов на глибину до 400 км від лінії фронту за умов протидії засобів ППО противника. Обладнаний бортовим комплексом розвідки БКР-1, що забезпечує високу ймовірність виявлення та розпізнавання військових об'єктів засобами радіолокаційної, інфрачервоної, телевізійної, лазерної, радіаційної розвідки.

Су-24МП (Fencer-F) — спеціальна модифікація літака для встановлення шумових перешкод (для придушення електронних систем противника). Створення апарату на базі Су-24М розпочате у 1976 році. Літак не призначений для роботи по наземних цілях, озброєння складається із вбудованої гармати та 2-4 самонавідних ракет повітряного бою типу Р-60 або Р-60М. Виробництво розпочате 1979 року, кількість одиниць моделі обмежена, за різними оцінками налічує до 20 екземплярів.

Су-24МК — комерційна модифікація Су-24М. Призначена для експорту у дружні до СРСР східні країни. Від прототипу Су-24М відрізняється переробленими обладнанням навігації та зв'язку під стандарт, що було оговорено у контракті. Експортувався до Сирії, Іраку, Лівії.

Моделі, що наразі перебувають на озброєнні, зазнають нових модифікацій та переробок застарілого обладнання. Після модернізації маркування моделі змінюється, наприклад, літаку Су-24М присвоюється маркування Су-24М2.

Літак Су-24 є основним озброєнням бомбардувальної авіації ВПС України. Призначений для завдання ракетно-бомбових ударів у простих та складних метеоумовах, вдень та вночі, в тому числі на малих висотах з прицільним ураженням наземних та надводних цілей. Перебуває на озброєнні:

• 7-й Тактичній Авіаційній Бригаді (Старокостянтинів, Хмельницька область): Су-24, Су-24МР, Су-24М.
• 28-й Окрема Змішана Авіаційна Ескадрилья (Кульбакіне, Миколаївська область): Су-24М, Су-24МП.
• У 2-х бригадах на зберіганні ^{[джерело?]}.

Станом на осінь 2015 в ВПС України було 20 Су-24[2].

Су-24 вважається одним з найбільш аварійних літальних апаратів в пострадянській військовій авіації. За майже 40 років експлуатації (на лютий 2015) ця модель літака тільки в Росії зазнала більше 80 аварій[4].

• 11 лютого 2015 після чергової катастрофи літака Су-24 під Волгоградом під час його заходу на посадку в 7 км від ЗПС, Міністерство оборони Росії вирішило призупинити всі польоти цих фронтових бомбардувальників.
• 24 листопада 2015 року СУ-24 ПКС РФ під час порушення турецького повітряного простору був збитий винищувачем F-16 ПС Туреччини. За даними міністерства оборони Туреччини, пілоти F-16 кілька разів намагалися вийти на зв'язок з пілотами збитого винищувача, однак не отримали відповіді.[5]

• 10 жовтня 2017 року СУ-24 ПКС РФ розбився при зльоті з аеродрому авіабази «Хмеймім» в Сирії. Літак викотився за межі злітної смуги і зруйнувався. Екіпаж не встиг капультуватись. За попередніми даними, причиною могла бути технічна несправність.[6]

• 1 березня 2020 року Туреччина збила 2 Су 24 під час проведення військової операції « Весняний щит» в Сирії, в провінції Ідліб[7]

• 27 серпня 2021 року в Пермі (Росія) впав фронтовий бомбардувальник Су-24М, льотчикам вдалось катапультуватись[8].

• General Dynamics/Grumman EF-111A Raven
• Panavia Tornado

• Історія створення бомбардувальника // ДКБ Сухого
• Характеристика Су-24 // airwar.ru
• Модифікації Су-24 // arms.ru
• Конспективно – про українські Су-24
• Су-24 Кульбакине // litnik.in.ua ^{[недоступне посилання з липня 2019]}