Сікорчик тибетський

Сікорчик тибетський[2] (Leptopoecile sophiae) — вид горобцеподібних птахів родини довгохвостосиницевих (Aegithalidae).[3]

?
Сікорчик тибетський

Самець
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Довгохвостосиницеві (Aegithalidae)
Рід: Сікорчик (Leptopoecile)
Вид: Сікорчик тибетський
Leptopoecile sophiae
Severtzov, 1873

Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Leptopoecile sophiae
Віківиди: Leptopoecile sophiae
ITIS: 560769
МСОП: 22715186
NCBI: 73332

Етимологія

Вид Leptopoecile sophiae названо на честь російської імператриці Марії Олександрівни, дружини Олександра II, одне з імен якої було Софія.

Поширення

Вид займає майже круговий ареал, що починається від Тянь-Шаня на крайньому південному сході Казахстану і оточує пустелю Такла-Макан, йде через Тибетське плато і схили Гімалаїв, і сягає аж до Ганьсу, а звідси до Сичуаню.

Опис

Самиця

Дрібний птах завдовжки 8,5-10 см, вагою 6-8 г. Тіло пухке з великою сплющеною головою, коротким конічним дзьобом, короткими загостреними крилами та довгим квадратним хвостом. У самців маківка голови та боки тіла рожево-червоні, щоки і горло пурпурові, шия, спина, крила і хвіст сіро-блакитного забарвлення (з синіми металевими відбитками на потилиці і по боках на шиї, а також на вусах, брови і черево попелясто-сірі. У самиць в забарвленні переважає сірувато-коричневий колір на голові та спині (з сильними помаранчевими відтінками на лобі та вершині), в той час як нижня частина тіла тяжіє до сіруватого кольору, з помаранчевими відтінками на боках та череві.

Спосіб життя

Живе серед заростів чагарників та у підліску світлих лісів. Трапляється парами або невеликими сімейними зграями. Проводить більшу частину часу у пошуках поживи серед чагарників. Живиться комахами, павуками та іншими дрібними безхребетними, зрідка ягодами і насінням. Сезон розмноження триває з середини травня до кінця липня. Моногамні птахи. Самиці будує мішкоподібне гніздо з лишайників і павутиння серед гілок кущів. У гнізді 2-5 яєць. Інкубація триває близько двох тижнів. Через 20 днів пташенята вже вчаться літати, але самостійними стають ще дерез 15 днів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Leptopoecile sophiae. Процитовано 16 лютого 2020.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2017). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 березня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.