Марія Олександрівна (імператриця)
Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Марі́я Олекса́ндрівна, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein; 27 липня (8 серпня) 1824, Дармштадт — 22 травня (3 червня) 1880, Санкт-Петербург) — принцеса Гессенського Дому, дружина російського імператора Олександра II і мати імператора Олександра III.
| Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein | ||
|---|---|---|
.jpg.webp) Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein Портрет Франца Вінтерхальтера, 1857 рік (Ермітаж) | ||
| Імператриця Російської імперії | ||
| 2 березня 1855 — 3 червня 1880 | ||
| Попередник | Олександра Федорівна (дружина Миколи I) | |
| Наступник | Марія Федорівна (дружина Олександра III) | |
| Народилася |
27 липня (8 серпня) 1824 Дармштадт | |
| Померла |
22 травня (3 червня) 1880 Санкт-Петербург | |
| Похована | Петропавлівський собор | |
| Країна | Російська імперія | |
| Національність | німкеня | |
| Батько | Людвіг II (великий герцог Гессену) | |
| Мати | Вільгельміна Баденська | |
| У шлюбі з | Олександр II (російський імператор) | |
| Діти | Олександра Олександрівна, Олександр III, Володимир Олександрович, Олексій Олександрович, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович | |
| Релігія | православна церква | |
| Нагороди |
| |
Біографія
У 1838 році майбутній імператор Олександр II, подорожуючи Європою, закохався у 14-річну Марію Гессенську, згодом одружився з нею 16 квітня 1841.
З ініціативи Марії Олександрівни в Росії були відкриті жіночі гімназії та єпархіальні училища, а також заснований Червоний Хрест. Неодноразово відвідуючи з чоловіком Київ, вона посприяла відбудові Царського палацу; за її ініціативою на місці колишнього військового плацу перед палацом було закладено парк, названий на її честь Маріїнським.
Імператриця довго хворіла на туберкульоз і померла у 1880 році, ще за життя чоловіка. Останні роки були найважчі для імператриці, адже чоловік створив ще за життя дружини другу сім'ю з княжною Катериною Долгоруковою, причому княжна з дітьми від Олександра жила в Зимовому палаці, де й сама імператриця. Через місяць після її кончини імператор обвінчався з княжною, а ще менш ніж через рік був убитий.
Діти
- Олександра Олександрівна
- Олександр III
- Володимир Олександрович
- Олексій Олександрович
- Марія Олександрівна
- Сергій Олександрович
- Павло Олександрович
Родовід
| 8. Людвиг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | |||||||||||||
| 4. Людвиг I Гессенський | |||||||||||||
| 9. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська | |||||||||||||
| 2. Людвиг II (великий герцог Гессенський) | |||||||||||||
| 10. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський | |||||||||||||
| 5. Луїза Гессен-Дармштадтська | |||||||||||||
| 11. Марія Луїза Альбертіна Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзька | |||||||||||||
| 1. імператриця Марія Олександрівна | |||||||||||||
| 12. Карл Фрідріх Баденський | |||||||||||||
| 6. Карл Людвіг Баденський | |||||||||||||
| 13. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська | |||||||||||||
| 3. Вільгельміна Баденська | |||||||||||||
| 14. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | |||||||||||||
| 7. Амалія Гессен-Дармштадтська | |||||||||||||
| 15. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська | |||||||||||||
Галерея
1850-ті
1855 рік
1860-ті роки.jpg.webp)
1870-ті роки
Марія Олександрівна з чоловіком (Олександр ІІ) та сином (Олександр ІІІ)
Нагороди
- Орден Королеви Марії Луїзи
Джерела
- Меглицкий Г. Т. Письмо к А. И. Голубовой / Сообщ. П. Я. Виноградовым // Исторический вестник, 1891. — Т. 43. — № 1. — С. 282—286.
- Яковлева А. И. Воспоминания бывшей камер-юнгеферы императрицы Марии Александровны // Исторический вестник, 1888. — Т. 31. — № 1. — С. 147—174; № 2. — С. 393—413; № 3. — С. 593—606.
- Соболева И. А.. Принцессы немецкие— судьбы русские. — СПб.: Питер, 2008. — 414 с: ил. — (Серия «Романовы: семейная сага русских царей»)