Сілезьке воєводство (1920—1939)

Сілезьке воєводство
пол. Województwo śląskie
	Герб воєводства (офіційно не був затверджений)
Адм. центр	Катовиці
Країна	Польща
Регіон	Польська Республіка
Офіційна мова	польська
Населення
- повне
- повна	5122 км²
Дата заснування	15 липня 1920
Дата ліквідації	1945
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Сілезьке воєводство

Сілезьке Воєводство[1] (пол. Województwo Śląskie, нім. Woiwodschaft Schlesien) було автономним утворенням Польщі, створеним у результаті народного плебісциту в 1921, Женевських конвенцій, трьох Сілезьких повстань і розділення Верхньої Сілезії між Польською республікою, Німецькою державою і Чехословацькою республікою. Статус воєводства обумовлений 15 липня 1920 актом Сейму. Акт насильницького скасування відбувся 6 травня 1945 правлячими комуністами.

Катовиці Сілезький парламент, вигляд сьогодні

Адміністративний поділ

Основні положення

Автономне Сілезьке Воєводство було найбагатшою і вельми розвинутою серед усіх провінцій міжвоєнної Польщі. Причина його заможності — багаті поклади вугілля, що приводило до будівництва численних вугільних шахт і металургійних заводів. Воєводство було важливим у справі польського виробництво озброєння. Проте розташування воєводства прямо на кордоні з Німеччиною робило його уразливим. Так, у середині-1930-х Польський уряд вирішував перемістити деякі сектори важкої промисловості у центр держави, створюючи Центральний Індустріальний Регіон (Польща). Маючи надзвичайно ефективне сільське господарство, Автономне Сілезьке Воєводство також було головним виробником продовольства, незважаючи на його малі розміри.

За переписом 1931, 92,3 % населення назвали польську своєю рідною мовою, що робить її найуживанішою «мовою» всього воєводства, водночас у Сілезькому воєводстві був найбільший відсоток поляків та польськомовних людей з усієї країни, Німців — 7 % і євреїв — лише 0,5 %, що було найнижчим відсотком в усій країні. Поляки жили переважно в селах (95,6 % сільського населення), тоді як німці віддали перевагу містам (12,9 % населення міст Автономного Сілезького Воєводства було німецьким. Поляки, навпаки, становили близько 85 % міського населення воєводства, а решта 2 % складали інші меншини, переважно євреї.).

Щільність населення (299 осіб/1 км²) була найвищою в країні (для порівняння: у Поліському воєводстві щільність становила лише 31 особу/1 км²). 1 січня 1937 засадженність лісом становила 27,9 % області (з національною середньою величиною 22,2 %). Щільність залізниці була найвищою в країні (18,5 км/100 км², для порівняння: у Поліському воєводстві було лише 3,1 км/100 км²) У 1931 неписьменність становила лише 1,5 % населення (з національною середньою величиною 23,1 %, у Поліському воєводстві — 48,4 %)

Історія

Перше сілезьке повстання: 16 серпня — 26 серпня 1919
Друге сілезьке повстання: 19 серпня — 25 серпня 1920
Третє сілезьке повстання: 2 травня — 5 липня 1921
Верхньосілезький плебісцит

Політика

Регіон мав широку автономією, у тому числі наявність власного Сілезького парламенту і власного казначейства (пол. Skarb Śląski).

Див. також

Джерела

«Mały rocznik statystyczny» nakładem Głównego Urzędu Statystycznego — 1939, (Concise Statistical Year-Book of Poland, Warsaw 1939).

Ustawa z dnia 18 października 1921 r. zmieniająca art. 36 Ustawy Konstytucyjnej z dnia 15 lipca 1920 r. (Dziennik Urzędowy 1921, nr 85, poz. 608 Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Ustawa z dnia 18 października 1921 r. zmieniająca art. 36 Ustawy Konstytucyjnej z dnia 15 lipca 1920 r. (Dziennik Urzędowy 1921, nr 85, poz. 608 Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.)