Сіма Лозанич

Сіма Лозанич (серб. Сима Лозанић; 24 лютого 1847(18470224), Белград, Князівство Сербія 7 липня 1935, Белград, Королівство Югославія) сербський політичний та державний діяч, дипломат, хімік, педагог, професор. Президент Сербської королівської академії наук і мистецтв (1899—1900 і 1903—1906).

Сіма Лозанич
Народився 24 лютого 1847(1847-02-24)[1]
Белград, Князівство Сербія
Помер 7 липня 1935(1935-07-07)[1] (88 років)
Белград, Королівство Югославія
Поховання Новий цвинтар
Країна  Сербія
Національність серби
Діяльність хімік, дипломат
Alma mater Белградський університет і Цюрихський університет
Заклад Белградський університет
Посада rector of the University of Belgraded
Ступінь доктор наук
Членство Сербська академія наук і мистецтв і Сербське вчене товариствоd
Діти Milivoje Lozanićd і Helen Losanitch Frothinghamd[2]

 Сіма Лозанич у Вікісховищі

Біографія

Вивчав право в Белграді, пізніше, хімію в університеті Цюриха у професора Йоханнеса Вісліценуса, а потім у професора Августа Вільгельма фон Гофмана в Берліні. У березні 1870 року в Цюрихському університеті отримав докторську ступінь.

Із 1872 по 1924 рік читав лекції в Белградській вищій школі (нині Белградський університет). Професор філософського факультету. Перший ректор Белградського університету (1905—1906). Перший почесний доктор наук Белградського університету.

У 1894, 1894—1895, 1897—1899 роках обіймав посаду міністра промисловості Королівства Сербії, міністр закордонних справ Королівства Сербії (1894, 1902—1903).

Був послом Сербії в Лондоні та Вашингтоні .

Наукова діяльність

Займався дослідженнями в області електросинтезу, в якому він вивчав реакції СО та CO2 з іншими речовинами під дією електричного розряду.

Опублікував понад 200 наукових робіт із прикладної та експериментальної хімії.

Автор ряду підручників, які охоплювали різні галузі хімії: неорганічна хімія, органічна хімія, аналітична хімія та хімічна технологія. Його підручники були всесвітньо відомі й в деяких областях були новаторськими. Наприклад, підручник з неорганічної хімії Лозанича був першим європейським університетським підручником, що посилався на періодичну таблицю Д. І. Менделєєва й один з перших, що містив розділ із термохімії. Його підручники з органічної хімії є одними з перших книг, в яких сполуки були представлені структурними формулами.

Входить до сотні найвизначніших сербів.

Примітки

  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. Catalog of the German National Library

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.