Сірченко Андрій Володимирович
Андрій Володимирович Сірченко (нар. 15 червня 1973, м. Краматорськ, Донецька область, Українська РСР — пом. 17 лютого 2017, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — волонтер, доброволець батальйону ОУН, учасник російсько-української війни. Псевдо «Примус».
Андрій Сірченко | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
15 червня 1973![]() |
Смерть |
17 лютого 2017 (43 роки)![]() (осколкове поранення в голову) |
Псевдо | Примус |
Військова служба | |
Роки служби | 2015—2017 |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС | Добровольчі військові формування |
Формування | «ОУН» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1973 року в м. Краматорську на Донбасі. Закінчив краматорську загальноосвітню школу № 8.
В часи війни став на захист рідного Донбасу у складі добровольчого Батальйону ОУН, з 18 вересня 2015 року перебував на передовій, в районі Донецька. У червні 2016 командував позицією «Дельфін» в селищі Піски[1], саме тоді він з двома побратимами підірвав з РПГ ворожий склад з боєкомплектом в районі хімзаводу. На рахунку Андрія два підпалених з СПГ-9 опорних пункти противника у серпні 2016 та трофейний АГС у січні 2017, — під час бойового виходу разом з Денисом Побережним («Роккі») винесли з ворожих позицій АГС-17 вагою 31 кілограм, який несли вдвох декілька сотень метрів через лінію фронту, при цьому потрапивши під обстріл[2]. Про цей бойовий вихід було знято короткий мультфільм під назвою «Як козаки режиму тиші дотримувались»[3].
Був волонтером Всеукраїнського благодійного фонду «Рубіж». Співпрацював з фондом з 2015 року, коли в селищі Піски добровольці допомагали розбудовувати телекомунікаційну мережу для системи управління. З літа 2016 року оформляв папери вже офіційно, від фонду. З того часу перебував на Луганщині в районі «Бахмутської траси» та в Кримському.
Обставини загибелі
Загинув 17 лютого 2017 року, близько 16:30, від осколкового поранення поблизу с. Кримське Новоайдарського району Луганської області. Під час чергування на спостережному пункті волонтери підбирали місце для розташування сенсора і потрапили під обстріл. Протитанкова керована ракета (ПТКР) поцілила Андрію прямо у голову, він загинув миттєво.
Похований 21 лютого 2017 року на цвинтарі м. Краматорська[4][5]. На похороні були сотні мешканці міста та побратими з батальйону ОУН. На всьому шляху проходження траурної процесії до 3-й загальноосвітньої школи, де колись навчався Андрій Сірченко, жителі Краматорська віддавали останню шану воякові, стоячи на колінах.
Залишилися мати-інвалід Тетяна Володимирівна, дружина Надія та донька Валерія.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (12.03.2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.[6]
Вшанування пам'яті
25 травня 2017 року, в м. Краматорську у ЗОШ № 8 І-ІІІ ст. відкрили пам'ятну дошку на честь Андрія Сірченка[7].
Примітки
- Людина з «нуля». День пам'яті Андрія Володимировича Сірченко
- А на війні буває нудно, уявіть. Надто на гібридній.... www.facebook.com Добровольчий Батальйон ОУН (укр.). Процитовано 22 вересня 2017.
- Як козаки режиму тиші дотримувались. How Cossacks observed mode of silence на YouTube
- Прощання з вояком АТО Андрієм Сірченко у Краматорську
- В Краматорську на колінах попрощались з бійцем АТО Андрієм Сірченком. Краматорськ.info (рос.). 21 лютого 2017.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №97/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 14 березня 2021.
- 25 травня 2017 року в місті Краматорську в школі #8, де навчався наш загиблий на війні з москалями Андрій Сірченко, «Примус», відкрили пам'ятну дошку…
Джерела
- Сірченко Андрій Володимирович. Книга пам'яті загиблих. Процитовано 22 вересня 2017.
- В зоні АТО загинув доброволець з Краматорська Андрій Сірченко. «Общежитіє Online». 18 лютого 2017.
- Стали відомі подробиці загибелі волонтера. «Громадське радіо». 18 лютого 2017.
- Ян Осока (19 лютого 2017). Людина нуля. Цензор.нет.