Новоайдарський район

Новоайдарський район розташований в географічному центрі Луганської області на сході України, за 80 км від російського кордону. На півдні район має три ексклави — села Лобачеве, Лопаскине і місто Щастя.

Районом протікає одна з найчистіших річок України Айдар, водна перлина Східної Слобожанщини. Район багатий на підземні водні запаси, озера, річки, має великі запаси крейди, мергелю, глини, піску.

Східна частина району багата на вугілля, недалеко від села Муратове відкрито газоконденсатне родовище.

На заході району розташовані масиви хвойного лісу.

Клімат регіону — помірно континентальний.

Вперше Новоайдар, як козацька слобода, з'являється на мапі України у 1687 році, коли на річці Айдар будують свої військові укріплені містечка козацькі вихідці з Дону, які звали себе новодонцями, про що в переписному листі козацьких містечок за 1707 рік вказано «тому 20 років збудовано Новоайдарський городок і в ньому 70 мешканців».

На початку XVIII століття новоайдарці активно підтримали збройне повстання Кіндрата Булавіна. Разом із придушенням повстання у 1708 році було знищено дотла й Новоайдарську слободу, а всіх її мешканців (жінок і дітей теж) було страчено. Лише через кілька десятиліть селяни Судженського уїзду Курської губернії відновлять поселення.

У 1779 році Новоайдарська слобода стала повітовим містом Азовської губернії і дістала сучасну назву Новоайдар. Згодом, після створення Української, а потім Дніпровської укріплених ліній оборонне значення Новоайдара було втрачено.

У 1918 році у запеклих боях між селянськими, білогвардійськими та червоногвардійськими загонами в Новоайдарі було встановлено радянську окупацію. 7 березня 1923 року село стало центром Новоайдарського району Старобільського округу.

У 1929 році в Новоайдарі було утворено перший колгосп «П'ятирічка».

Найяскравішим представником того часу стала Феодосія Стефанівна Перова. Вісімнадцятирічною дівчиною, закінчивши курси при Новоайдарській машинно-тракторній станції, вона організувала першу на Луганщині жіночу тракторну бригаду й кинула виклик на трудове змагання Прасковії Ангеліній. 1946 року Ф. С. Перова отримала звання Героя Соціалістичної праці.

12 липня 1942 року німецько-фашистські війська увійшли до Новоайдара. 190 днів тривала окупація. Лише 21 січня 1943 року танкові частини генерала Полубоярова визволили Новоайдар від німецьких військ. Одна з вулиць Новоайдара носить ім'я Полубоярова.

Понад 10 тисяч новоайдарців були призвані до радянської армії, в тому числі 389 жінок. Загинуло з 1941 по 1945 рік 6448 осіб. На Айдарщині 34 братських могили, в яких поховано понад 1500 воїнів. За героїзм та мужність сотні новоайдарців отримали високі державні нагороди, а О. С. Шопін, П. Г. Шевченко, М. М. Говорунов були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, Г. Ю. Кофанов, М. А. Гетьман стали повними кавалерами солдатського ордену Слави.

У 1947 році за високі врожаї зернових механізатора А. Я. Кузьменка було нагороджено орденом Леніна, високі нагороди держави отримали десятки селян.

У 1957 році Новоайдар отримує статус селища міського типу, тут починають будуватись двоповерхові житлові будинки та об'єкти соціальної та культурної сфери.

За час існування Новоайдарський район та населені пункти були піддані змінам в адміністративно-територіальному устрої. 1962 року у зв'язку з укрупненням сільських районів Новоайдарський район був ліквідований, а у 1965 році знову відновлений.

7 жовтня 2014 року до Новоайдарського району були приєднані Кримська і Трьохізбенська сільські ради, села Лобачеве і Лопаскине Слов'яносербського району, а також місто Щастя Луганської міської ради[3].

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську (Щастинська), 1 селищну (Новоайдарська) та 16 сільських рад, які об'єднують 47 населених пунктів і підпорядковані Новоайдарській районній раді. Адміністративний центр — смт Новоайдар.

Станом на [січня]] 2005 рік наявне населення — 27352 осіб, або 1,12 % від населення області, у тому числі

• міського — 8913 (смт Новоайдар)
• сільського — 18439

Етнічний склад населення району станом на 2001 рік був представлений наступним чином:

• українці — 56,1 %;
• росіяни — 42,7 %;
• білоруси — 0,4 %
• інші національності — 0,8 %[4].

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[5]

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Новоайдарського району було створено 12 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 12,49 % (проголосували 1 155 із 9 248 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,57 % (457 виборців); Сергій Тігіпко — 17,14 % (198 виборців), Михайло Добкін та Юлія Тимошенко — по 7,62 % (по 88 виборців), Вадим Рабінович — 6,32 % (73 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,47 %[6].

• Луганська обласна державна адміністрація. Новоайдарський район
• Новоайдарська районна рада Луганської області
• Портал Новоайдарського району

Кремінський район	Старобільський район	Біловодський район
Сєвєродонецьк Попаснянський район		Станично-Луганський район
Попаснянський район	Слов'яносербський район	Станично-Луганський район