Кримське (Новоайдарський район)

В січні 1918 р. встановлено Радянську владу. За роки громадянської війни 30 мешканців були в 4-й партизанській дивізії.

Під час Другої світової війни діяло підпілля під орудою Є. Ф. Кононова; на фронтах воювали 297 мешканців, 147 загинули, 170 нагороджені орденами і медалями. Уродженцю села А. Е. Руденко за мужність під час оборони м. Севастополь присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На братській могилі вояків Великої вітчизняної війни встановлено пам'ятник.

На 1976 р.: 747 садиб, 1 800 мешканців, центральний садиба радгоспу «Прапор» (до 1962 р. — колгосп ім. Леніна, 7290 га, овочі, молоко, МТС, автогараж, будівельний цех, тепличне господарство), середня школа, будинок культури із залою на 250 місць, 4 бібліотеки (23 700 томів), 2 крамниці, їдальня, 2 дитячих садка-ясел, амбулаторія, тубдиспансер, дитячий будинок.

Село кілька разів переходило з рук в руки влітку—восени 2014 року.

Російські терористи жорстоко розправлялися з місцевими мешканцями, які підтримували незалежність України. Зокрема, місцевих батька й сина затримали та катували в підвалі, один із них отримав психічні розлади. 42-річного депутата сільської ради, майора міліції у відставці Геннадія Дмитровича Хитренка терористи розстріляли з автомата в дворі біля його хати — він неодноразово заявляв, що Кримське залишиться у складі України. 24 жовтня 2014 року голова Луганської ОДА Геннадій Москаль направив подання Президенту України з проханням посмертно відзначити Хитренка державною нагородою за проявлену мужність, героїзм та самопожертву в ім'я незалежності України,[3] і Указо Президента Геннадій був посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня.

Після закінчення «виборів» у «ЛНР» бойовики «Всевеликого війська донського» поновлюють артилерійський обстріл Кримського. При цьому постраждав диспансер — до нього від найближчої вогневої точки лише 600—700 метрів, 2 листопада прямим влучанням зруйновано їдальню; по цьому хворі на туберкульоз змушено самотужки на відкритому вогні готують собі їжу. Персонал після обстрілу втік, з шістнадцятьма пацієнтами залишилися українські військовослужбовці[4].

7 січня 2015 року до Кримського за допомогою українських військовослужбовців вдалося привезти понад 1000 листів шиферу. Будівельний матеріал придбаний за сприяння «Фонду відновлення Донбасу»[5].

Станом на 22 січня Кримське зруйновано повністю неодноразовими обстрілами, більша частина жилих будинків знищена; у селищі залишилося не більше 10 % населення — решта встигли виїхати[6].

2 лютого в Кримському снарядами з «Градів» пошкоджені 7 житлових будинків. Загалом з Кримського виїхало близько 80 % населення[7].

9 лютого луганський обласний голова Геннадій Москаль відвідав Кримське з метою доставлення гуманітарної допомоги, у цей час терористи обстріляли селище, поранено двох військових[8].

Позиційні бої тривали впродовж 2015—2017 років зі змінною інтенсивністю. На початку червня 2017 року з'явилися дані, що сили 93-ї бригади змогли просунутися вглиб окупованої території на 1,5 км у «сірій зоні» біля Бахмутської траси, поблизу Кримського.[9]