Січинська Олена

Олена Січинська народилася у 1854 році. Вийшла заміж за священника Миколу Січинського, у шлюбі з яким мала 11 дітей. Одинадцятим у 1887 році народився Мирослав — майбутній громадсько-політичний діяч, відомий убивством галицького намісника Анджея Потоцького. Перед тим Олена тричі поспіль розродилася мертвими малюками.[5]

Олена Січинська була головою жіночого конгресу, скликаного у Львові 26 грудня 1908 року Клубом руських жінок та Гуртком українок, що наголосив на потребі створення центральної жіночої організації України на противагу федерації різних товариств. Поряд з Костянтиною Малицькою була прихильницею центральної жіночої організації.

14 грудня 1912 року Січинська головувала на таємних зборах, ініційованих Оленою Степанів, на які прибули жінки з різних товариств. На зборах жінки не погодилися з попереднім рішенням чоловіків беззастережно підтримувати Австро-Угорщину у протистоянні з Російською імперією. Вони вважали, що українці мають проаналізувати різні аспекти міжнародного становища, якнайкраще використати ситуацію на користь української справи і зі зброєю боротися проти Росії за незалежну, соборну Українську державу[6].

22-23 грудня 1921 року Січинська, поряд із Софією Вольською-Мурською, Францішкою Вольською, Ольгою Коренець, Оленою Степанів, Оленою Федак-Шепарович, входила до організаційного комітету З'їзду українських жінок у Львові.[7]

Померла громадська діячка 31 грудня 1930 року у Львові.

• Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — сс. 142, 147, 197—200.
• † Посмертні згадки // Діло. — 1931. — Ч. 3 (3 січ.). — С. 6.