ТІС Трансінвестсервіс

Компанію заснували Олексій Ставніцер та Олег Кутателадзе 1994 року на базі покинутого будівництва державного підприємства «Лиман». У процесі розвитку компанії частку держави було викуплено.

Об'єктом для інвестування в 1994-му став покинутий комплекс з імпорту фосфоритів на причалі № 17, який призначався для так і незбудованого хімічного комбінату в Березівці Одеської області. Будівництво розпочалося 1987 року, проте в результаті роботи Міжвідомчої експертної комісії, створеної за вказівкою Генерального секретаря КПРС Горбачова за участю представників екологічної громадськості Одеського регіону, і після протестів жителів села Нові Біляри, процес був зупинений і поставлений на консервацію для перепрофілювання під інші сипучі вантажі. Упродовж 1987—1994 років комплекс занепадав, вантажі на ньому перероблялися вкрай рідко через загальний економічний спад і віддаленість від порту «Південний».

Панорама ТІС, січень 2010

З приходом Олексія Ставніцера та Олега Кутателадзе почалася перебудова комплексу з імпортного в експортний. Пізніше на ньому здійснювали перевалку добрив. З цього почався розвиток Групи терміналів «ТІС». Із вересня 1994 року за власний кошт побудовано 6 власних причалів загальною довжиною понад 1300 м і глибиною 15 м, поглиблена акваторія лиману на 6,5 млн м³ на площі 50 га та проведена екскавація понад 7 млн м³ ґрунту на суходолі.

• пр. 15 — побудований «ТІС» як допоміжний причал зернового терміналу для невеликих суден.
• пр. 16 — «ТІС-Зерно» — найбільший зерновий термінал Чорного моря (річна пропускна здатність — 5,5-6 млн тонн), добудований «ТІС» 1999 року, довжина — 250 м, глибина — 14 м. Ємність зберігання складів — 370 тис. тонн.
• пр. 17 — «ТІС-Міндобрива» — найбільший в Україні після Одеського припортового заводу термінал із перевалки добрив на експорт, довжина — 283 м, глибина — 14 метрів (річна пропускна здатність — 3.5 млн тонн).

• пр. 18 — «ТІС-Руда» — спільне підприємство «ТІС» і «Ferrexpo» (Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат) з перевалки залізорудної сировини та котунів, побудований 2004 року, довжина — 250 м, глибина — 15 м. (Річна пропускна здатність — 5-6 млн тонн).
• пр. 19-20 — «ТІС-Вугілля» — найбільший у СНД вугільно-рудний термінал (потужність — 12 млн т.), причали побудовані 2008 року, довжина — 500 м, глибина — 15 м. Ємність складів — 1 млн м³. У квітні 2012 року термінал прийняв найбільше судно в історії України — балкер «Maxi Brazil» (дедвейт — 259 тис. т.).
• пр. 21-22 — «ТІС-Контейнерний Термінал» — новітній на Чорному морі контейнерний термінал, причали побудовані 2009 року, довжина — 600 м, глибина — 15 м. Потужність першої фази — 400 тис. TEU, повного розвитку — до 2 млн. TEU. З листопада 2011 року термінал обслуговує щотижневий океанський сервіс ECUMED компанії Maersk Line, а з квітня 2018 року — сервіс МЕ-3  компанії Maersk Line.[2]

2018 року компанія обробила понад 335 тис. вантажних вагонів.

З 2012 року на контейнерному терміналі «ТІС» діє «Місце прибуття автотранспорту Визирка», яке оптимізує оформлення та декларування вантажів. Тут діє єдиний офіс з операційним залом митниці та інформаційним терміналом.

У вересні 2017 року компанія запустила контейнерний поїзд із порту до Дніпра[3]. 2018 року запущено поїзди до Києва[4], Тернополя та Харкова. 2018 року контейнерними поїздами було перевезено майже 28 тис. TEU.[3]

Компанія є засновником і партнером благодійного фонду ім. її засновника Олексія Ставніцера^{[джерело?]}.

З 2014 року компанія допомагає переселенцям, військовим та їхнім сім'ям, а також Одеському військовому шпиталю^{[джерело?]}.

У селі Визирка, у якому розташовані термінали, на гроші компанії побудовано середню школу та добудовано дитячий садок^{[джерело?]}.

• «Досягнення року» — 2008, 2009, 2010, 2011[5]

• «Золотий причал» — 2007, 2008, 2009

• «Абсолютне зростання» — 2008, 2009, 2011, 2013, 2017[6]

• «Темпи зростання» — 2008, 2009

• «Абсолютний рекорд» — 2010, 2017[6]

• «Золота тонна» — 2010, 2011, 2013, 2014

• «Експедитор року» — 2011
• Засновник компанії Олексій Михайлович Ставніцер (1942—2011) двічі мав звання «Людина року» на транспорті — в 2008-му та 2009-му.
• Генеральний директор «ТІС» Андрій Олексійович Ставніцер визнаний «Людиною року на водному транспорті» 2014 року.
• 2008, 2018 роках «ТІС» визнаний «Найкращим роботодавцем року»^{[джерело?]}.
• 2011 року «ТІС-Вугілля» встановив рекорд інтенсивності вантажних робіт з вантажами в портах України — 70 701 т за добу (вантаження вугілля)^{[джерело?]}.
• 2011 року «ТІС-КТ» встановив рекорд вивантаження навалювальних вантажів у портах України — 41 150 за добу (вивантаження вугілля, т/х Navios Prosperity).
• 2015 року група терміналів «ТІС» посіла такі місця серед інших портів Чорного моря:
• 1-ше місце в Україні серед державних і приватних портів з перевалки сухих вантажів.
• 1-ше місце в Україні серед державних і приватних портів з перевалки всіх видів вантажів
• 1-ше місце з обробки залізничних вагонів
• 3-тє місце в Чорному морі з перевалки всіх видів вантажів (№ 10)

1994 року планувалася співпраця із Norsk Hydro, проте через невиконання норвезькою стороною своїх зобов'язань співробітництво не склалося[7]. Norsk Hydro ініціювала тривалі судові розправи, 2008 року Стокгольмський арбітражний суд визнав претензії безпідставними[8].

Улітку-восени 2009 року «ТІС» був залучений в активний публічний конфлікт з адміністрацією сусіднього порту «Південний». Спочатку керівництво порту звинуватило «ТІС» у рейдерстві та намірі довести «Південний» до банкрутства. «ТІС» спростував ці твердження й заявив, що керівництво порту навмисно зриває його інвестиційні плани. Конфлікт призвів до 2-тижневого простою на зовнішньому рейді порту англійського судна «Scan Oceanic» з вугільним перевантажувачем на борту та загрози зриву постановки до причалу судна «Zhen Hua 11» з обладнанням для контейнерного терміналу[9]. Конфлікт зник з публічної площини у жовтні 2009 року, після внесення причалів 21-22 в Обов'язкові постанови по порту[10] та звільнення начальника порту «Південний».

• Група терміналів ТІС (англ.) (рос.)