ТУ2

ТУ2 (Тепловоз вУзкоколійний 2; рос. Тепловоз Узкоколейный, тип 2) — радянський чотиривісний серійний вантажо-пасажирський тепловоз, з електричною передачею постійного струму, призначений для магістральної роботи на залізницях з шириною колії 750 мм.

ТУ2
Основні дані
Рік будування 1955 1959
Країна будування  СРСР
Завод Калузький машинобудівний завод
Разом побудовано 281
Країни експлуатації  СРСР
 Україна
 Росія
 Білорусь
 Естонія
Латвія
 Литва
 Узбекистан
Ширина колії 750 мм
Рід служби магістральний, вантажо-пасажирський
Технічні дані
Конструкційна швидкість 50 км/год
Осьова формула 2О−2О
Довжина локомотива 10 740 мм
Ширина 2 450 мм
Висота 3 470 мм
Робоча маса 32 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
8 т
Повна колісна база 5 000 мм
Колісна база візків 1 700 мм
Найменший радіус кривих 50 м
Тип дизеля 1Д12
Потужність дизеля 300 к.с. (195 кВт)
Тип передачі електрична
Діаметр коліс 600 мм
Запас пального 700 кг
Запас піску 200 кг
Запас води 185 кг
Запас мастила 120 кг
Схема тепловозу ТУ2
Тепловоз вузькоколійний ТУ2 Запорізької дитячої залізниці
Табличка на тепловозі ТУ2-054

Створений на базі тепловоза ТУ1, відрізняється від останнього установкою нової дизель-генераторної установки — ДГУ. Виробництво тепловоза розпочалося у 1955 році на Калузькому машинобудівному заводі. Виробництво зупинено у 1959 році.

Донині за співвідношенням якості та надійності залишається одним з найкращих локомотивів, виготовлених в СРСР. Всього виготовлено близько 300 локомотивів цього типу.

На даний час використовуються в пасажирському сполученні на всіх трьох вузькоколійних залізницях ПАТ «Укрзалізниця», а також на дитячих залізницях в шести містах України. Тепловози ТУ2 відрізняються від більш пізніх моделей високою надійністю, невибагливістю і привабливим історичним дизайном.

Завдяки вдалій конструкції та зовнішній схожості з магістральними локомотивами колії 1520 мм, локомотив був прийнятий в експлуатацію як навчальний локомотив на дитячих залізницях СРСР.

У світі збереглося 36 локомотивів цієї моделі, з них 15 — в Україні, 12 — в РФ, 5 — в Литві, 3 — в Казахстані і 1  у Вірменії. Зокрема, на вузьколійній залізниці Голованівськ  Гайворон  Рудниця експлуатується 4 таких локомотива.

Експлуатація в Україні

Станом на 2013 рік тепловози ТУ2 в Україні експлуатувалися на Боржавській вузькоколійці (ТУ2-034, ТУ2-018), вузькоколійці Рудниця — Голованівськ (ТУ2-274, ТУ2-071, ТУ2-263, ТУ2-179), вузькоколійці Антонівка — Зарічне (ТУ2-062, ТУ2-066, ТУ2-097), а також на Ужгородській (ТУ2-098), Донецькій (ТУ2-023, ТУ2-038, ТУ2-040), Запорізькій (ТУ2-136, ТУ2-144), Дніпропетровській (ТУ2-134, ТУ2-172), Рівненській (ТУ2-137), Львівській (ТУ2-087) та Харківській (ТУ2-054) дитячих залізницях.

Ввечері 24 серпня 2017 року на 28 км залізниці біля села Яланець Томашпільського району Вінницької області на ходу загорівся тепловоз ТУ2-179 (побудований У 1958 році, у 2006 році пройшов модернізацію) в приміському поїзді сполученням Гайворон  Рудниця. Полум'ям було охоплено локомотив, машиніст поїзда вчасно зреагував на надзвичайну подію і відчепив три вагони, де знаходилося 25 пасажирів. В результаті інциденту ніхто не постраждав[1].

Конструкція

Кузов тепловоза встановлено на два двовісні візки, у яких всі осі тягові. У передній та задній частинах кузова розташована кабіна машиніста, а в середній — машинне відділення. У кабінах розташовані пости керування, на яких розміщені прилади керування тепловозом і контролю за роботою окремих агрегатів. У машинному відділенні розміщені: дизель-генераторна установка (що складається з дизеля 1Д12 та спареного з ним через гнучку або пальцево-втулкову муфту головного генератора), компресор Е400, холодильник з вентилятором і масляними та водяними радіаторами, високовольтна камера, котел-підігрівач, допоміжний генератор та інші допоміжні агрегати.

Модифікації

Існує кілька модифікацій тепловоза ТУ2, здійснених в депо:

  1. В депо Засулаукс на локомотиві ТУ2-244 була модернізована вихлопна система, а на даху було встановлено маслозбірник, Після чого цей тепловоз отримав маркування ТУ2м-244.
  2. На дитячій залізниці в Кратово на ТУ2-078 та ТУ2-129 було встановлено нові кабіни.
  3. На Харківській дитячій залізниці було модернізовано ТУ2-125 і на його базі створено локомотив ТЕУ3-001.

Технічні характеристики

  • Тип: два пости керування, електрична передача;
  • Рід служби: вантажний, пасажирський і маневровий;
  • Осьова формула: 2о — 2о;
  • Привідних осей: 4;
  • Візків: 2;
  • Потужність силової установки: 300 к.с. (195 кВт);
  • Конструкційна швидкість: 50 км/год;
  • Маса службова при повній екіпіровці: 32 000 кг;
  • Тиск на рейку від кожної осі: 8 000 кг;
  • Запас палива: 700 кг;
  • Запас масла в системі: 120 кг;
  • Запас піску: 200 кг;
  • Запас води у системі охолодження з казаном — підігрівачем: 185 кг;
  • Найменший радіус прохідних кривих 50 м;

Габаритні розміри

  • Найбільша висота від головки рейки: 3 470 мм;
  • Ширина по виступаючим частинам: 2 450 мм;
  • Довжина по буферам ударно-тяглових приладів: 10 740 мм;
  • Відстань між п'ятами візків: 5 000 мм;
  • Колісна база візка: 1 700 мм;
  • Колія: 750 мм;
  • Найменша відстань від головки рейки до до кожуха зубчатої передачі при новому бандажі: 100 мм;

Дизель

  • Марка: 1Д12;
  • Кількість: 1;
  • Тип: чотиритактний, безкомпресорний зі струменевим розпилюванням палива, без наддуву
  • Кількість циліндрів: 12;
  • Розташування циліндрів: V-подібне під кутом 60°;
  • Хід поршня: лівого ряду: 180 мм;
  • Хід поршня: правого ряду (з причепними шатунами): 186,7 мм;
  • Діаметр циліндра: 150 мм;
  • Номінальна (тривала) потужність при 1500 об/хв колінчатого валу: 300 к.с.;
  • Максимальна потужність (протягом 2 годин безперервної роботи): 330 к.с.;
  • Напрямок обертання колінчатого валу: проти годинникової стрілки, якщо дивитися з боку генератора;
  • Максимальна кількість обертів за хвилину колінчатого валу дизеля на холостому ходу: 1 560 обертів;
  • Мінімально стійка кількість обертів за хвилину колінчатого валу дизеля на холостому ході: 500 обертів;
  • Годинна витрата палива при роботі на номінальному режимі, не більше: 60 кг;
  • Охолодження дизеля: водяне, примусове, по замкнутій системі

Електричні машини

До електричної передачі локомотива входить тяговий генератор марки МПТ-49/25-3 потужністю 195 кВт, який генерує електричний струм для тяглових електродвигунів марки ДК-806А потужністю 62 кВт кожний. Усього тяглових двигунів чотири — по одному тягловому двигуну через опорно-осьове підвішування на кожну колісну пару. Для збудження тяглового генератора використовується збудник марки ПН28,5 потужністю 2кВт, після ввімкнення контактора КВ, який з'єднується з незалежною обмоткою тягового генератора.

Для живлення кіл керування на тепловозі встановлено 30 кислотних акумуляторів (розташованих в 5 банках) і з'єднаних між собою послідовно. Загальна напруга від акумуляторів в колі керування — 60В. Після запуску двигуна в роботу включається допоміжний генератор марки ПН28,5 потужністю 1,7 кВт (марка машини така ж, як у збудника, але по різному з'єднані обмотки), який живить кола і заряджає акумуляторну батарею.

Контактори

На дизельтягу ТУ2 використовується 7 електромагнітних контакторів:

  • Д — з'єднує акумуляторну батарею з головним генератором під час запуску дизеля (генератор використовується як стартер);
  • П1 і П2 — з'єднує тяговий генератор з тяговими електродвигунами;
  • КВ — з'єднує збудник з незалежною обмоткою тягового генератора;
  • ВВ — з'єднує обмотку збудження збудника з низьковольтними схемами
  • Б — з'єднує допоміжний генератор з низьковольтними схемами
  • Ш — з'єднує паралельно обмоткам збудження опір

Джерела

  • Грибков В. А., Григорьев П. В., Сарин В. И., Сливин Г. А. Узкоколейный тепловоз ТУ2. Трансжелдориздат, 1958.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.