Гайворон (станція)

Га́йворон проміжна залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці, залізничний вузол ліній Зятківці Гайворон, Гайворон Рудниця та Гайворон Голованівськ. Розташована у місті Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області.

Станція Гайворон

Зятківці — Гайворон
Гайворон Рудниця
Гайворон Голованівськ
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
м. Гайворон

Залізничний вокзал станції Гайворон
Залізничний вокзал станції Гайворон
48°20′24″ пн. ш. 29°51′16″ сх. д.
Рік відкриття 1899 (123 роки)
Тип проміжна
Колій 3 широкої та 4 вузької колії
Платформ 3
Тип платформ(и) 2 бічні та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Одеси, км 356
Код станції 409704 ?
Код «Експрес-3» 2208090 ?
Послуги  
Супутні послуги Прйом та видача повагонних відправок вантажів, що допускаються до зберігання на відкритих майданчиках сатнцій. Прийом та видача вантажів повагонними та дрібними відправками, завантажуваних цілими вагонами, лише на під'їзних коліях та місцях незагального користування. Прийом та видача вантажів в універсальних контейнерах масою брутто 20 і 24 т на станціях.
Гайворон на Вікісховищі

Історія

Станція відкрита 1899 року при відкритті руху на залізницях Гайворон Зятківці та Рудниця Гайворон Підгородна. Назва станції з моменту її відкриття не змінювалась. Визначною особливістю є те, що на станції водночас використовуються як вузькі (750 мм), так і широкі колії (1524 мм). На станції діє депо, що обслуговує рухомий склад вузькоколійних залізниць.

Така ситуація має місце з 19701980-х років, коли по-перше було перешито на широку колію лінію Гайворон Зятківці, а пізніше, вже у 1980-х роках, було здійснено спроби повністю перешити на широку колію лінію Гайворон Підгородна. Проєкт було втілено лише частково: від Підгородної до Голованівська перешили на широку колію, від Гайворона до Таужні йдуть паралельно широкі та вузькі колії. Від Таужні до Голованівська — лише вузька колія. «Укрзалізниця» у найближчому майбутньому не планує закінчувати роботи, бо «дорого і складні геологічні умови».

30 грудня 2018 року востаннє поїзд з пасажирами відправився з Гайворона до Голованівська. Про цю важливу подію не було новин у ЗМІ, на офіційному сайті «Укрзалізниці» також не було жодного повідомлення з цього приводу, проте пасажирське сполучення на ділянці завдовжки 52 км припинилося. З січня 2019 року поїзд Гайворон Голованівськ, який складався з одного вагона, був практично порожній і зовсім скасовано через низький пасажиропотік[1].

22-23 травня 2021 року, з метою привернення уваги до проблем бездіяльної вузькоколійки та відновлення руху на ній, було проведено туристичний фестиваль «GOODoK FEST», в якому взяли участь народні депутати, представники Кіровоградської обласної ради, голови територіальних громад, місцева влада та ентузіасти. В ході фестивалю провели конференцію щодо туристичного потенціалу Гайворонської вузькоколійної залізниці, її проблем та перспектив. Організатори фестивалю зазначили, що Гайворонська вузькоколійка є не лише однією з найцікавіших туристичних принад району, а й важливою транспортною артерією для мешканців навколишніх сіл. Тож головним завданням фестивалю стало привернення уваги до припинення функціонування вузькоколійки та пасажирського вузькоколійного поїзда, так званої «Кукушки», що курсував за маршрутом Гайворон — Рудниця — Гайворон[2].

Вокзал

На станції гарний вокзал середніх розмірів, з сучасним ремонтом. У приміщенні вокзалу для пасажирів є зал чекання.

Телефон вокзалу: +380 (5254) 4-23-98

Режим роботи каси:

  • щоденно: 08:00 — 12:00, 13:00 — 18:00,
  • у четвер та неділю додатково 22:00 — 01:00.

У касі є можливість придбати квитки на приміські поїзди формування станції Гайворон, на поїзди далекого сполучення від іншої станції або роздрукувати бланк замовлення, придбаний через інтернет. Також введено послугу продажу автобусних квитків.

Пасажирське сполучення

З 4 січня 2019 року рух вузькоколійного поїзда Гайворон Голованівськ тимчасово скасовано.

З 14 жовтня 2021 року відновлено рух приміських поїздів, що курсують за напрямком Гайворон Рудниця через Бершадь, Яланець, Дохно (вузька колія 750 мм) — раз на добу щоденно[3].

Поїзд Гайворон Вінниця (через Джулинку, Гайсин, Ситківці, Немирів, Вороновицю — по звичайній широкій колії) курсує 1 раз на добу щоденно.

З 5 жовтня 2021 року «Укрзалізниця» призначила новий регіональний поїзд № 795/796 сполученням Київ Гайворон. З Києва відправляється по вівторках, п'ятницях та неділях о 14:41, прибуває до Гайворона о 00:11. З Гайворона поїзд курсує по понеділках, середах і суботах о 01:10, прибуває до Києва о 10:52. На маршруті руху поїзд курсує через станції Козятин I, Вінниця, Гуменне, Вороновиця, Фердинандівка, Витівці, Немирів, Сажки, Кароліна, Самчинці, Семенки, Ситківці, Криштопівка, Гайсин, Зятківці, Антонівка, Дукля, Орлик, Генріхівка, Джулинка та Ставки[4]. Дана група вагонів безпересадкового сполучення курсує в складі приміського поїзда Гайворон Вінниця. Завдяки ремонтам колії з 2017 року, приміський поїзд Гайворон Вінниця вдалось суттєво прискорити: час відправлення від Гайворона на Вінницю о 00:10, прибуття — 06:33, зворотно з Вінниці відправлення о 18:46, прибуття до Гайворона — о 00:11.

Поїзд із Гайворона і зворотно з Вінниці курсує щоденно у складі 3-5 плацкартних вагонів без нумерації місць.

На станції Рудниця передбачена можливість пересісти на електропоїзди сполученням Одеса Вапнярка і Кодима Жмеринка, а також пасажирські поїзди сполученням Ізмаїл Одеса Київ, Одеса Львів Івано-Франківськ Рахів, Одеса Ковель тощо. На станції Вінниця є можливість пересадки до станцій Львів, Київ-Пасажирський, Дніпро тощо.

У всіх поїздах, що курсують по станції Гайворон, Одеська залізниця надає можливість безкоштовного проїзду для пільгових категорій пасажирів (крім київських причіпних вагонів — вони вважаються далекого сполучення).

Галерея

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.