Табір (значення)

Та́бір (очевидно, від чеськ. tábor < назви міста Tábor)[1], заст. ла́гер[2] (від нім. Lager) — місце тимчасового розташування великої групи людей, або група людей, що перебуває в такому місці. Також табором називають літню будівлю, загін для худоби поблизу пасовищ, випасів.

У військовій справі

Тимчасовий табір в м. Конві, Уельс (1911)
Табір циганський в Англії (1808)
  • Табір — тимчасова польова фортифікаційна споруда, призначена для захисту військового контингенту або для проведення навчання.
  • Табір козацький — укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом.
  • Табір військовополонених — спеціально обладнані місця для утримання полонених військовослужбовців протиборчій сторони.
  • Табір смерті — концентраційний табір, особливістю якого було те, що в'язнів знищували протягом кількох годин після прибуття.

Інші табори

  • Табір циганський — кілька чи більше родин циган, що кочують разом, а також їхній стан, обоз.
  • Концтабір — табір-в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або під час тоталітарному режимі.
  • Табір переміщених осіб — скупчення «переміщених осіб» (англ. Displaced Persons camp) на території Західної Німеччини й Австрії, з 1945 окупованих американськими, британськими й французькими військами.

Відпочинок. Туризм

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р  Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Лагерь // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 338.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.