Талієсін

Талієсін
Народився 534 або 518[1]
Повіс, Уельс
Помер 599
Поховання
 : 
Громадянство Пост-Римська Британія
Діяльність поет, письменник, бард
Мова творів валлійська
 Талієсін у Вікісховищі

Талісєін (вал. [talˈjɛsɪn]; бл. 6 століття н. е.) - ранньобритонський бард і поет постримської Британії, чия робота, ймовірно, збереглася в рукописі Середньої Валлії, Книзі Талісієна. Талісієн був відомим бардом, який, як вважається, співав при дворах принаймні трьох королів.

Іфор Віл'ямс назвав одинадцять середньовічних віршів, що приписують Талієсіну[2]. Значну частину цих робіт становлять оди королю Уріену з Rheged і його сину Оуену Маб Урієну, хоча деякі з віршів показують, що Taliesin також служив в якості придворного барда короля Бросфальду Ісгіторгу з Повісу та його наступнику Кінан Гаруіну, або до, або під час свого перебування на суді Урієна. Деякі події, про які йдеться у віршах, наприклад, битва при Арфдерідді (бл. 573), згадуються в інших джерелах.

У легендах та середньовічній валлійській поезії його часто називають Талісін Бен Берд ("Талісін, Старший бард" або начальник поетів). Він згадується як один із п’яти відомих британських поетів, поряд з Талхаірном Тад Авеном ("Талхаірн - батько музи"), Анейріном, Блуффардом та Сян Гвент Гвауд ("Ціанська пшенична пісня"). Також згадуєтьсч в Історії Бритів та у збірці віршів, відомому як Ю Гододдін. Ще у середині 12 століття Талієсін був високо оцінений як автор великої кількості романтичних легенд.

Згідно з легендою Талієсін був прийнятий в дитинстві Ельфіном, сином Гуайддно Гаранайр, і передбачив смерть Майлгун Гвінед від Жовтої чуми. У пізніших оповіданнях став міфічним героєм, а також компаньйоном Брана Блаженного та короля Артура. Його легендарна біографія зустрічається у кількох пізніх перекладах, найдавніший з збережених оповідань знайдений у рукописній хроніку світової історії, написаній Еліс Груффідд у 16 столітті.

Біографія
Долина Ідену між Епплбі та Пенрітом, область, яку називають серцем Регеду у одах Талієсіна

Подробиці життя Талієсіна сумбурні. Перша згадка зустрічається в саксонських родоводах, доданих до чотирьох рукописів Історії бритів. Автор називає п’ятьох поетів, серед яких Талієсін, який жив за часів Іди Бернікійського (фл. Се. VI століття) та британський вождь (О)утігірн (Сучасний валлійський Еудейрн) [3]. Ця інформація вважається достатньо достовірною [4], оскільки її згадує також Анейрін, ще один із п’яти згаданих поетів, який відомий як автор "У Гододдіна",- серії елегій людям царства Гододдіна (нині Лотіан)), які загинули в битві з Англами при Катраеті близько 600 року.

Зазвичай визнається авторство Талієсіна кількох од Уріену Регеду (помер у 590 році) [5] [6], які згадують долину Ідена та ворожого лідера Фламддвайна [7], якого ідентифікують як Іду[8] або його сини Теодеріка[9]. У віршах йдеться про перемоги Урієна в битвах при Аргоеді Львіфайні, Форді Клайда та Гвен Істрад. Талієсін також оспівував Кінана Гаруіна, царя Повісу[10]. Також у пізніх віршах згадується попередник Сінана - Брохвел Ісгітрог.

Згідно з легендами, які вперше з’являються в Книзі Талієсіна, раннім покровителем Талієсіна був Ельфін ап Гвіддно, син Гвіддно Гарангіра, який був володарем неідентифікованої землі, під назвою Кантрер Гвелод, що була розташована в затоці Кардіган. Талісієн захищав Ельффіна і висміював його ворога, впливового Майлгун Гвінеда, незадовго до того, як останній помер (імовірно, в 547 році)[11].

Згідно з валлійськими тріадами, у Талісіна був син Афаон, якого вважали великим воїном, який зазнав насильницької смерті, ймовірно, у Лотіані[12]. Місце знаходження могили Таліесіна збережено в фольклорі. Вона знаходиться поруч з селом Тре Таліесіна близько Ллангенфеліна [13] і називається Це Талієсін ("Bedd Taliesin"), але на справді це - поховальна камера бронзової доби. Усипальниця, і село Тре-Талієсін, біля підніжжя пагорба, насправді були названі на честь похоронної камери у 19 столітті [14], хоча Едвард Лхуйд згадував легенду, про це поховання, ще у 17 столітті.

Легенди про Талієсіна
"Знаходження Талієсіна" Генрі Кларенса Уейта, 1876 рік

Більш детальні традиції біографії Талісіна виникли приблизно e XI столітті та у "Історії Талієсіна" ("Повість про Талісіна", що збереглася з XVI століття) [15]. У середині 16-го століття Еліс Груффідд записала легендарну розповідь про Талісіна, яка нагадує історію про дитинство ірландського героя Фіонна Мак Камгейла та в деяких аспектах історію про "Лосося мудрості". Казку також записав у дещо іншому варіанті Джон Джонс з Гелліфді (близько 1607 року). Ця історія багато в чому узгоджується з фрагментарними розповідями "Книги Талієсіна" .

Згідно Хейнс Таліесіна, він спочатку був відомий як "Гвіона Баха ап Гвреанг" і був слугою Керрідвен, що був змушений протягом року перемішувати Котел натхнення, щоб завершити зілля натхнення Серідвен. Спочатку зілля було призначене для її сина, Морфрана, який хоч і вважався жахливо потворним, але був її улюбленцем, і відчувала, що якщо він не виросте в красі, то буде мати компенсований дар Авен. Після того, як зілля було завершене, три краплі вискочили і потрапили на великий палець Гвіона Баха. Гвіон поклав великий палець у рот, щоб вгамувати біль від опіку, що викликало просвітлення. Боючись того, що Серрідвен зробить з ним за це, Гвіон втік і врешті-решт перетворився на шматок зерна, перш ніж його спожила Церрідвен. Однак це призвело до того, що Церрідвен запліднилась, і після народження вона не могла змусити себе вбити дитину Гвіон, але кинула його в океан у великій шкіряній сумці, де його знайшов Ельфін, назвавши його Талієсіном [16].

Згідно з цими текстами, Талієсін був прийомним сином Елфіна ап Гвідно, який дав йому ім’я, що означає "сяючі брови", а згодом став королем у Кередігіоні (Уельс). Легенда свідчить, що бард виріс при дворі в Абердафі і що у віці 13 років Талієсін відвідав короля Майлгун Гвінеда, дядька Ельффіна, і правдиво передбачав причину смерті Майлгуна. Ряд середньовічних віршів, що приписують Талієсину, натякають на цю легенду, але вони датуються значно пізнішим періодом ніж період активності історичного Талієсіна.

Ідея про те, що він був бардом при дворі короля Артура, сходить, принаймні, до казки про "Калвча та Олвена" (ймовірно XI століття). Вона пропрацьовується в сучасній англійській поезії, такій як "Королівські ідилії" Теннісона та "Талієсин крізь Логрів" Чарльза Вільямса. Але можна вважати, що кар’єра історичного Талієсіна припала на останню половину VI століття, тоді як історики, які сперечаються за існування Артура, датують його перемогу під Монсоном Бадоніком близько 500 м роком; "Аннали Камбрії" пропонують дату близько 539 року, як дату смерті або зникнення короля Артура в битві при Камлані, що лише на кілька років раніше, ніж дата 542 рік, запропонована в "Історії королів Британії". Талісін також з'являється як сучасник Брана Блаженного, після цього він в різні часи чітко сприймається як легендарна постать, що реально існувала.

Рукопис, виданий фальсифікатором XVIII століття Іоло Моргангвом, стверджує, що Талієсін - син святого Хенва з Лланхеннока, хоча це і суперечить іншим традиціям. У рукописі стверджується, що Талієсін навчався в школі "Катвґ", у Лланфейтіні, у Гламоргані, яку відвідував також історик Гілдас. Розповідається, що Талієсін в юності був захоплений у полон ірландськими піратами під час риболовлі на морі і втік, використовуючи дерев’яну пряжку для човна; він примандрував до риболовецької греблі Ельффіна, одного з синів Урієна (хоча всі середньовічні валлійські джерела роблять Ельффіна сином Гуайддно Гаранайра). Урієн зробив його наставником Елффіна і подарував Талієсіну маєток. Але одного разу, представлений до двору короля, Талієсін став його головним бардом і беручи участь у військових кампаніях, Талієсін описував перемоги патрона.

Вплив

Валлійський поет Джон Девіс з Денбігшира (1841–1894 роки) прийняв бардівське ім’я Талієсіна Хіраетога [17]. Американський архітектор Френк Ллойд Райт, мати якого, Анна Ллойд Джонс, народилася в Уельсі, назвав свій будинок та студію у Вісконсіні "Талієсін", а свій будинок та студію неподалік Скоттсдейла (штат Арізона) - Талієсін Вест.

Сьюзен Кер - типограф і графічний дизайнер, яка розробила перший набір шрифтів для раннього Macintosh, створила шрифт dingbat під назвою Taliesin, який разом з диском оновлення для Apple System 2 був опублікований у 1985 році[18]. Шрифт Талієсін є відносно неясним у порівнянні з його більш відомим аналогом Каїром, шрифтом-символом, на якому був зображений знаковий логотип Apple Dogcow[19].

Література

У "Королівських ідиліях" Альфреда Теннісона, його названо Талієссіном. Талієсін є персонажем романтичного сатиричного роману Томаса Лава Пікона "Нещастя Ельффіна" (1829 рік). У романі "Порій" (1951 рік) Джона Каупера Поіса він зображений як політично проникливий придворний бард, який досягає успіху як у кулінарії, так і у поезії.

Він також з'являється в ряді творів сучасної комерційної фантастики, що поєднують історію та легенду про Артура. Є героєм вибраної серії Трейсі Хардінг, починаючи з трилогії «Стародавнє майбутнє», де Талієсін - безсмертний мандрівник у часі, який намагається допомогти розвитку людської душі.

Музика

Другий студійний альбом Deep Purple отримав назву "Книга Талієсіна". Альбом Пола Роланда "Re-Animator" 2006 року містить пісню під назвою "Талієсін".

Див. також

Примітки
  1. MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
  2. The Poems of Taliesin, ed. by Ifor Williams, trans. by J. E. Caerwyn Williams, Mediaeval and Modern Welsh Series, 3 (Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1987 [repr. from 1968; first publ. Canu Taliesin 1960]).
  3. ("At that time Talhaearn the Father of the Muse was famous in poetry, and Neirin, Taliesin, Blwchfardd and Cian who is called Gweinthgwawd, at one and the same time were renowned in British poetry." —Gildas et Nennius, ed. Mommsen, p. 205; Mon. Hist. Brit. p. 75), quoted in John Edward Lloyd, Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55
  4. Phillimore in Cymmrodor, xi. 134–8; Zimmer, Nennius Vindicatus, p. 78, quoted in John Edward Lloyd, Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55
  5. National Library of Wales, article Taliesin
  6. J. Koch, Celtic Culture: Aberdeen breviary-celticism
  7. BBC Wales – Arts – Early Welsh literature – Taliesin. Процитовано 21 червня 2016.
  8. The Scots Magazine and Edinburgh Literary Miscellany. Archibald Constable & Company. 1 січня 1808. Процитовано 21 червня 2016.
  9. Charles Oman, England Before the Norman Conquest -
  10. Ifor Williams, Canu Taliesin (University of Wales Press, 1960), poem I.
  11. Based on Phillimore's (1888) reconstruction of the dating of the Annales Cambriae (A Text) – see Phillimore, Egerton (1888), The Annales Cambriae and Old Welsh Genealogies, from Harleian MS. 3859, in Phillimore, Egerton, Y Cymmrodor IX, Honourable Society of Cymmrodorion, pp. 141–183
  12. The Welsh Triads. Процитовано 21 червня 2016.
  13. Llangynfelyn – Bedd Taliesin – Taliesin's grave. Процитовано 21 червня 2016.
  14. Owen & Morgan (2007) "Dictionary of the Place Names of Wales" p.475
  15. Ford, Patrick K. 1992. Ystoria Taliesin University of Wales Press: Cardiff.
  16. The life of Taliesin the bard. BBC.com. Процитовано 23 березня 2017.
  17. Gathering the Jewels. Архів оригіналу за 5 September 2016. Процитовано 21 червня 2016.
  18. Rasmussen, Eric (n.d.). Apple Macintosh before System 7. Early Macintosh. Процитовано 24 травня 2021. «System 2.0 Finder 4.1 was released in April 1985. ... The Update disk also included the Font/DA Mover application, a Fonts suitcase with one font in it [Taliesin, a pictorial font], and a "What's New" document.»
  19. Hackett, Stephen (n.d.). The History of Clarus the Dogcow. 512 Pixels. Процитовано 24 травня 2021.

Джерела
  • Форд, Патрік К. 1977. Мабіногі та інші середньовічні валлійські казки Берклі: Каліфорнійський університет.
  • Форд, Патрік К. 1992. Університет Уельсу Історії Талісіна : Кардіфф.
  • Форд, Патрік К. 1999. Кельтські поети: пісні та казки з ранньої Ірландії та Уельсу Форд і Бейлі: Белмонт, Массачусетс.
  • Хейкок, мардж 2007. Легендарні вірші з Книги Талісіна (CMCS, Aberystwyth)
  • Хейкок, марджер. 1997 рік. "Питання Талісіна" Кембрійські середньовічні кельтські дослідження 33 (літо): 19–79.
  • Хейкок, марджер. 1987 рік. "" Деякі розмови про Олександра та деякі про Геракла ": три ранньосередньовічні вірші з" Книги Талісіна ". Кембриджські середньовічні кельтські дослідження 13 (1987): 7–38.
  • Хейкок, марджер. 1987–88. "Llyfr Taliesin," National Library of Wales Journal 25: 357–86.
  • Хейкок, марджер. 1983–84. "Прейдде Еннн і фігура Талієсіна" Студія Келтика 18/19: 52–78.
  • Кох, Джон та Джон Кері. 2003 рік. Кельтська героїчна доба, 3 -е вид. Видавництво кельтських досліджень: Малден, Массачусетс.
  • Вільямс, Іфор . 1960 рік. Кану Талісін . Перекладено англійською мовою JE Caerwyn Williams як Поеми Талісіна Дублінського інституту передових досліджень: Дублін. (перше видання 1967, перевидано 1975, 1987)
  • Вільямс, Іфор. 1944 рік. Лекції з ранньої валлійської поезії . Дублін: DIAS
  • Англійські письменники: спроба до історії англійської літератури, Генрі Морлі, Вільям Холл Гріффін, видано Cassell & Company, обмежено, 1887

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.