Тарановський Федір Васильович

Народився в польсько-російській дворянській родині. Дитинство Федора Тарановського минуло у Варшаві, де він закінчив гімназію.

1891 року вступає на юридичний факультет Імператорського Варшавського університету. Влітку 1896 року Федір завершив університетський курс навчання з золотою медаллю та був залишений при кафедрі історії руського права як стипендіат для підготовки до магістерського звання. Після складання магістерського екзамену, він був призначений в січні 1899 року виконуючим обов'язки доцента по кафедрі енциклопедії правових і політичних наук. У 1903 році Тарановський повернувся на кафедру історії руського права, де він раніше був стипендіатом.

В 1902–1903 роках молодий вчений перебував у науковому відрядженні в Німеччині. Понад рік він стажувався в університетах Гейдельберга, Геттінгена і Берліна, працював в бібліотеках Німеччини та Франції, щоб зібрати матеріали для своєї магістерської дисертації за темою «Юридический метод в государственной науке. Очерк развития его в Германии». 1904 року Тарановський за вказаною темою публікує монографію в Варшаві, а 1905 на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету захищає й дисертацію. За результатами успішного захисту йому було присвоєно ступінь магістра державного права.

Восени 1906 року Ф. В. Тарановський перевівся на викладацьку роботу до Демидовського юридичного ліцею в м. Ярославль, Проте вже в 1908 р. його обирають на посаду екстраординарного професора кафедри історії руського права в Дерптський (Юріївський) університет. А після захисту в 1911 році в Санкт-Петербурзькому університеті докторської дисертації «Догматика положительного государственного права во Франции при старом порядке», Тарановський в наступному 1912 р. займає посаду ординарного професора кафедри історії руського права Дерптського університету; на цій посаді залишається до квітня 1917 року (хоча паралельно він викладає і на Вищих жіночих курсах в Петербурзі). У Дерпті окрім монографії своєї докторської дисертації (1911) вчений готував до друку «Учебник энциклопедии права» (1917).

З кінця 1917 (а за більш достовірною інформацією В. С. Савчука — з травня 1918) року Федір Тарановський працює вже в Україні. Був професором і деканом відкритого юридичного факультету Катеринославського університету (вересень 1918), брав активну участь в організації юридичного факультету в Полтаві. Обраний академіком першого складу ВУАН по Відділенню соціально-економічних наук (14 листопада 1918). Згодом стає головою кафедри порівняльної історії права (з 7 грудня 1918), секретарем Соціально-економічного відділення, член господарського управління ВУАН (з 16 грудня 1918), головою Третього відділення ВУАН (з 15 березня 1919). Засновник і голова Постійної комісії для виучування західноруського й українського права (з 27 січня 1919), член Постійної комісії для виучування звичаєвого права України при Третьому відділі, Археографічної комісії. Викладав у Харківському університеті, працював у новоствореному Таврійському університеті (1919–1920). Юридичний факультет Таврійського університету проіснував до захоплення Криму Червоною Армією, однак Ф. Тарановський не чекав цілком передбачуваного розгрому Збройних Сил Півдня Росії барона П. Врангеля більшовицькими військами і у березні 1920 емігрував до Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославське королівство).

В Королівстві СХС Тарановський спочатку жив з родиною в м. Землині (Замуні), неподалік Белграда, а згодом в Белграді. Після невеликої адаптації до місцевих умов, він з 1921 року викладав історію слов'янських законодавств та історію сербського права в Белградському університеті. В 1922 році вийшло друге видання його «Учебника энциклопедии права».

Працював також у Російському Науковому інституті, створеному у Белграді у 1928 році.

В 1931 та 1935 роках були надруковані чотири томи фундаментальної праці вченого «Історія сербського права в державі Неманичів», єдиний повний і систематичний огляд усіх видів правових відносин, що склалися у найзначніший період розвитку середньовічної Сербії. Перша частина цієї праці присвячена державному, друга — кримінальному, третя — цивільному праву, четверта — суду і судочинству. У цій роботі висвітлений більший за обсягом і змістом матеріал, ніж це заявлено в назві. Ф. В. Тарановський, крім дослідження історії права, правових відносин і правових інституцій, дав доволі розгорнуту характеристику загальній історії Сербії того часу. Він використав свій порівняльно-історичний метод для створення більш повної картини розвитку держави і права Сербії епохи правління Неманичів, проаналізував статус кожного соціального стану (верстви). Середньовічна сербська держава розглядалася як станова монархія у процесі її переходу в «правову державу з верховенством об'єктивної діяльності» (за Л. М. Мудриєвською).

У 1933 році Тарановського обирають академіком Сербської Королівської АН. Крім цього, він був членом-кореспондентом Болгарської академії наук і Слов'янського інституту в Празі, дійсним закордонним членом Польського наукового товариства у Львові.

Погляди Ф. В. Тарановського відносять до школи західноруського права, що сформувалася в 60-х рр. XIX ст. в Київському університеті Св. Володимира. Він був прихильником методології соціологічного позитивізму у дослідженні історико-правових явищ та широко застосовував також порівняльно-історичний метод.

Ф. В. Тарановський був надзвичайно різнобічним вченим, котрий зробив значний внесок у розробку багатьох проблем правознавства, плідно працюючи аж до раптової смерті в січні 1936 р.

• «Обзор памятников Магдебургского права западнорусских городов Литовской эпохи» (1897)
• «Феодализм в России. Критический очерк» (1902)
• «Юридический методъ в государственной науке. Очеркъ развития его в Германии. Историко-методологическое исследование.» (Варшава, 1904)
• «Норманская теория в истории русского права» (1909)
• Тарановский Ф. [Рец.]: Г. М. Барац Критико-сравнительный анализ договоров Руси с Византией. Восстановление текста, перевод, комментарий в сравнении с другими правовыми памятниками, в частности с Русской Правдою. Киев, 1910. 265 стр. // Византийский Временник. — Вып. XX. — Отд.II. — С.122- 127.
• «Догматика положительного государственного права во Франции при старом порядке» (1911)
• «Отзыв о сочинении профессора В. И. Сергеевича „Древности русского права“» (Юрьев, 1911)
• Тарановский Ф. В. Новые данные по истории Уложения царя Алексея Михайловича. — Пг.: Сенатская типография, 1914. — 25 с.
• Энциклопедия права. Издание второе, исправленное и дополненное. Серия: Труды русских ученых за границей. Под редакцией профессора А. И. Каминка. Том IV. Берлин Книгоиздательство `Слово` 1923.
• Душанов законик и Душаново царство. — Нови Сад, 1926.
• «Начерки з історії держ. права Речі Посполитої XVII в.» («Записки Соц.-Екон. Відділу ВУАН», тт. II—VI, 1926 — 27)
• «Historia prawa rosyjskiego» (1928)
• «Увод у историjу словенских прав» (1933 + Teodor Taranowski, Historia prawa południowo-słowiańskiego (Najnowsze publikacje)) та ін.

• Тарановський Кирил Федорович

• Ясь О. В. Тарановський Федір Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 28. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Усенко І. Б.. Тарановський Федір Васильович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.