Комісія для виучування історії західно-руського і українського права
Комісія для виучування історії західно-руського і українського права ВУАН — науковий центр з дослідження історії права на території України, що існував у 1919-30 роках у рамках Соціально-економічного відділу Всеукраїнської академії наук. З 1920 року і до кінця її існування головою Комісії був академік Микола Василенко. Комісія об'єднала у своєму складі групу істориків права старшого дореволюційного покоління і молодих науковців.
Комісія для виучування історії західно-руського і українського права | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Комісія для виучування історії західноруського і українського права ВУАН, 1924. Сидять (зліва направо): Лев Окіншевич, Микола Василенко, Сергій Іваницький-Василенко; стоять (зліва направо): Іринарх Черкаський, Степан Борисенок, Іван Балінський | ||||
Засновано | 1919-1930 | |||
Приналежність | ВУАН | |||
Ключові особи |
голова Микола Василенко засновник Федір Тарановський | |||
Адреса | Київ, УРСР | |||
Історія
До створення Української академії наук дослідження з історії західноруського та українського права велися окремими вченими і не мали системного спрямування. У квітні 1919 року на пропозицію академіка Федора Тарановського було створено кафедру історії західно-руського і українського права, а при ній однойменну постійну комісію. Головою Комісії став сам Тарановський. Її задачею стало систематичне видання юридичних документів литовсько-польської і козацької доби на території України. Активним членом Комісії першого періоду був Вадим Модзалевський. Перший склад Комісії проіснував до 5 червня 1919 року.
З липня 1920 року роботу Комісії відновлює Микола Василенко. 1 жовтня 1920 року до її складу прийняли Сергія Іваницького-Василенка та Петра Бонташа, а 15 грудня — Володимира Щербину.
Влітку 1923 року ДПУ УСРР заарештувало Миколу Василенка, директора Київського архіву давніх актів Віктора Романовського та колишнього співробітника Комісії Павла Смирнова у справі «Київського обласного центру дії». Василенка було засуджено до 10 років тюрми, але надалі помилувано і 24 листопада звільнено.
З 1924 року Комісія відновила свою роботу в тому ж напрямі, що й раніше. Комісію було ліквідовано 1930 року в зв'язку з реформою ВУАН.
Члени Комісії
Головою Комісії весь час її існування був академік Микола Василенко. На початку роботи Комісії у 1924 році до її складу входили Лев Окіншевич, Сергій Іваницький-Василенко, Іринарх Черкаський, Степан Борисенок, Іван Балінський. З істориків старшого покоління до неї долучилися академіки Оникій Малиновський і Михайло Слабченко, професор Микола Максимейко. Також у роботі Комісії брали участь Віктор Новицький, В. Отамановський, П. Сосенко, В. Гришко та інші. У Комісії працювали історики з Києва (Віктор Романовський, Микола Тищенко), а також з інших міст (В. Барвінський і Євген Шманкевич з Харкова, І. Крип'якевич зі Львова).
Основні публікації
Члени Комісії займалися зібранням і публікацією юридичних документів, джерел з історії західноруського та українського права, зокрема Литовських статутів. У перший період своєї роботи (1920-24) її члени збирають документи Військового генерального суду Гетьманщини, акти Луцького трибуналу другої половини XVI ст., архівні історично-юридичні матеріали для Лівобережної України XVII–XVIII ст., акти Полкових судів, договори гетьманів Богдана Хмельницького, Юрія Хмельницького Брюховецького, Многогрішного, Самойловича, Мазепи, Скоропадського, Апостола.
Комісія видала 7 томів власних праць у 1925–1930 роках. Сьомий том «Праць…» було заборонено до публікації, тому останній том має номер 8.
- «Праці Комісії для виучування історії західньо-руського і українського права». Том I. Київ, 1925[1]
- Н. Василенко. Передмова;
- Д. Окиншевич, Комісія для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права при Соціяльно-Економічному Відділі Української Академії Наук;
- С. Борисенок. Карний зміст «потока» Руської Правди;
- Г. Л. Попов. Луцький трибунал 1578 р.;
- С. Іваницький-Василенко. Закон про опіку над недолітками в джерелах Магдебургзького права Західньої Руси й Гетьманщини;
- О. Добров. Право необхідного спадкування за Литовським Статутом;
- І. Черкаський. Поволання над трупом забитого;
- Л. Окиншевич. Приказ «Малые Россіи» Московської Держави XVII ст;
- С. Іваницький-Василенко. Державське землеволодіння польської шляхти в Гетьманщині
- «Праці Комісії для виучування історії західньо-руського і українського права». Том II. Київ, 1926[2]
- Академік Николай Василенко, Голова Комісії. — Передмова;
- Лев Окиншевич, Секретар Комісії. — Комісія для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права при соціально-економічному відділі Української Академії Наук в роках 1925 та 1926 (Короткий огляд праці комісії з 1 червня 1925 року по 1 червня 1926 року);
- Академік Оникій Малиновський. Огляд архівних матеріялів з історії західньо-руського та вкраїнського права, що переховуються у Древлехранилище Московського Центрального Архіву (по 1 лютого року 1926);
- Професор Микола Максимейко. Член-кореспондент Академії. — Система Руської Правди в її поширеній редакції;
- Професор Микола Товстоліс. — Про знахідку по Литовському праву;
- Лев Окиншевич — Генеральна Старшина на Лівобережній Україні XVII–XVIII cт. Інструкція генеральним есаулам Івану Журавку, Івану Скоропадському, Хоружому Данилу Апостолу, бунчужному Якову Тарновскому (додаток до розвідки Л. Окиншевича);
- Іринах Черкаський — Сліди домініяльного(панського) суду на Лівобережній Україні наприкінці XVII і початку XVIII cт;
- Микола Тищенко — Боротьба Київських козаків з магістратом за право шинкувати горілкою;
- Григорій Попов — До історії сусідства на Правобережжі;
- Серафима П'ятницька — « Приказ Великая России»;
- Іван Балінський — Нариси з історії феодалізму та феодального права в Польщі, Литві та на Україні. 1. Феодалізм в Польщі. Нарис. 1. Вступ. Огляд літератури;
- Критика і бібліографія
- «Праці Комісії для виучування історії західньо-руського і українського права». Том VI. Київ, 1929[3].
Джерела та література
- Вересовська, Т. В. (2000). Видавнича діяльність Комісії для виучування історії західноруського та українського права УАН-ВУАН (1918-1928). Бібл. вісник (К.) 2: 50. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
- Гошко Тетяна. До історіографії німецького права в Україні (1920-1940-ві рр.)] // Магдебурзькому праву у м. Дубні 500 років. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. — Луцьк, 2007. — С. 54—63.
- Женченко, М. І. (2005). Видавнича діяльність правничих комісій УАН-ВУАН та Юридичного видавництва при Нарком'юсті УРСР у 20-ті роки XX століття. Наукові записки Інституту журналістики (К.) 18: 76–79.
- Оглоблин О (2003). Українська історіографія 1917–1956. К. с. 168.
- Усенко І. Б. Комісія ВУАН для виучування історії західноруського і українського права // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 474. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Усенко І.Б. Комісія для виучування історії західноруського і українського права ВУАН // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Усенко І.Б. Комісія історії українського права ВУАН // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Праці комісії для виучування історії західноруського та вкраїнського права // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.