Таубе (рід)
Та́убе (нім. Taube), або фон Таубе (нім. von Taube, «Таубенські») — балтійський німецький шляхетний рід. Піддані Данії, Польщі, Курляндії, Швеції, Росії, Пруссії, Німеччини. Походять з Данії[1] або Вестфалії[2]. Вперше згадуються у джерелах ХІІІ ст. у датській Естляндії під іменем Туве (Tuve, «голуб»). Безперервна лінія представників роди виводиться від зброєносця Енгелька Туве (нім. Engelke Tuve), що згадується у документі від 24 серпня 1373 року у Віронії. Протягом XV—XVI ст. поділилися на кілька гілок, серед яких виділяють 5 основних: естляндська (головна), шведсько-фінляндська, шведська (згасла), саксонська, курляндська. Їхні представники мали титул фрайгерів (баронів) у Польщі (1572) і Швеції (1675, 1692)[3]. У 1719 і 1734 роках члени шведської гілки отримали графський титул[3]. Саксонська гілка мала у Священній Римській імперії титули імперських фрайгерів (1638) і графів (1676); а в Росії — титул баронів (1857)[3].
Герб
У золотому щиті натуральний липовий пень із кореневищем і двома зеленими листочками, що проросли по обидва боки. Намет чорний, підбитий золотом. У клейноді два пня з листочками на одному боці, і між ними павиний хвіст.
Курляндська гілка
Шведська гілка
Курляндська гілка
Представники
- Крістоф-Александр (?—?) ∞ Єлизавета-Агнеса фон Нольде (?—?)
- Ернст-Йоганн (1740 — 1794), курляндський ландгофмейстер. ∞ Луїза-Ернестіна-Шарлотта фон Пфляйцер (1750—1800)[4]
- Ернестіна-Юлія (1782—1851) ∞ Дітріх-Георг фон Кляйст (1788—1850)
- Єлизавета-Бенігна-Луїза (?—1856) ∞ Крістоф-Карл-Магнус фон Фіркс (1722—1855)
- Ернст-Йоганн (1740 — 1794), курляндський ландгофмейстер. ∞ Луїза-Ернестіна-Шарлотта фон Пфляйцер (1750—1800)[4]
Примітки
- Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften... S. 371, 3.
- Taube, Ursprung des Geschlechts v. Taube // Jahrbuch für Genealogie, Heraldik und Sphragistik, 1902, S. 1—26.
- Taube, v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 786.
- Taube, Ernst Johann v. (1740-1794) // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 786.
Бібліографія
- Genealogisches Handbuch des Adels. Bd. 131, Adelslexikon, Bd. XIV, Stae-Tra, 2003, S. 330.
- Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften.
- Taube, M. Beiträge zur baltischen Familiengeschichte // Jahrbuch für Genealogie, Heraldik und Sphragistik. 1899. S. 143–147; 1900, S. 85–89; 1903, S. 113–115; 1904, S. 115–120; 1905/06, S. 257–262; 1907/08, S. 65–73; 1909/10, S. 13.
- Zur Genealogie der Familie Taube // Fischer, F. Ahnenreihen baltischer Uradelsgeschlechter und ihre Vorfahren im Deutschen Reich. Theil IV. Bietigheim–Blissingen 1989, S. 181 ff.
- Taube // Svenskt biografiskt handlexikon. 2. Auflage. Band 2: L–Z, samt Supplement. Stockholm, 1906, S. 587.
- Taube // Nordisk familjebok konversationslexikon och realencyklopedi. 2. Auflage. Band 28. Stockholm, 1919, Sp. 524.
- Genealogien kurländisch-ritterschaftlicher Geschlechter: die bisher weder im Genealogischen Handbuch der Baltischen Ritterschaften, Teil Kurland, noch im Genealogischen Handbuch des Adels erschienen sind. Seevetal, 2004, S. 331–348.
- Matrikel der Kurländischen Ritterschaft // Klingspor, C. Baltisches Wappenbuch. Stockholm, 1882, S. 48—61.
- Taube, v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 786.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таубе (рід)