Театральна академія

Навесні 1918 року в Києві з метою оновлення театрального мистецтва була створена «Драматична консерваторія», яка діяла в одній із шкіл на околиці міста і мала статус училища. В ній викладали Г. К. Крижицький, А. О. Альшванг, С. С. Мокульський, М. П. Алексєєв, В. Ф. Асмус, С. Ю. Висоцька, Є. Дерев'янко-Просвєтов. Училище проіснувало до 1919 року.[2]

Після закриття «Драматичної консерваторії» кооперативним Товариством соборної творчості «Взыскующие града», яке з весни і до кінця 1919 року (при владі більшовиків, а потім денікінців) займалося у Києві розвитком театру, кіно, літератури й журналістики, була створена Театральна академія.

Засновниками Академії були Г. К. Крижицький та В. В. Сладкопєвцев.

Навчальна програма передбачала спеціальні та загальноосвітні дисципліни.

При Академії були організовані:

• майстерня художнього слова, яка включала відділ поезії (керівник Ілля Еренбург);
• майстерня драматургії (керівники Георгій Крижицький, Володимир Сладкопєвцев);
• майстерня журнально-газетної роботи;
• кіносценарна майстерня;
• майстерня художньої критики.

Та вже восени 1919 року частина викладачів і студентів Театральної академії перейшли до Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, створеного ще 1918 року на базі Музично-драматичної школи імені Миколи Лисенка. Володимир Сладкопєвцев був професором цього вишу в 1918—1923 роках.

• А. О. Альшванг (історія музики), музикознавець
• С. С. Мокульський (історія театру), мистецтвознавець
• М. П. Алексєєв (історія російського театру), літературознавець
• О. Й. Дейч, літературознавець
• О. С. Вознесенський-Бродський, кінодраматург, критик
• С. Ю. Висоцька (акторська майстерність), акторка і режисер
• Г. К. Крижицький (акторська майстерність), режисер
• Є. М. Кузьмін, мистецтвознавець
• А. Г. Бовшек, художнє слово
• Л. Л. Лук'янов, режисер, грим

• Є. А. Дроб'язко (поет і перекладач)
• М. О. Левкоєв (згодом — народний артист РРФСР)
• В. В. Куза (згодом — заслужений артист РРФСР)
• Н. О. Розенель-Луначарська (актриса, драматург, перекладачка)
• Г. В. Артоболевський (майстер художнього слова, письменник, вчений-зоолог)
• К. О. Агранович-Шульман, акторка, концертна адміністраторка[3]

• Смирнова-Іскандер О. В. Театральна Україна двадцятих років. Київ, 1984.
• Українська культура: сторінки історії XX століття / В. Г. Виткалов. — К.: Вертекс, 2004. — С. 52
• Крижицький Г. Випереджаючи час. Київ, 1984.(рос.)
• Крижицкий Г. К. Дороги театральные. — М.: 1976(рос.)
• Дейч А. Голос памяти. Москва, 1964.(рос.)

• П. І. Тернюк. Театральна академія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — С. 171. (pdf, ч.  1)
• К. В. Гончарук. Академія театральна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43420 (дата звернення: 16.05.2021)
• Театральна академія // Київ: енциклопедичний довідник, 1981, с. 588.
• Академія театральна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 29. — ISBN 5-88500-271.
• Академія театральна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Академія_театральна (дата звернення: 16.05.2021)
• Театральная академия // Украинский советский энциклопедический словарь. — К.: «ГР УРЕ», 1989. — С. 348.(рос.)