Тележинський Сергій Федорович

Сергі́й Фе́дорович Тележи́нський (2 квітня 1876(18760402)  ?) — український хоровий диригент, композитор, декан диригентсько-хорового факультету Музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка. Член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Псевдоніми: 1) С. Т.; 2) Y.[1]

Тележинський Сергій Федорович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 2 квітня 1876(1876-04-02)
Дата смерті невідомо
Національність українець
Професія педагог, хоровий диригент, музикознавець, композитор
Колективи Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка

Загальні відомості

Закінчив духовну семінарію в Києві. Під час навчання був учасником хору М. В. Лисенка. Приятелював з Кирилом Стеценком.[2]

1914 — закінчив Київський комерційний інститут.

З 1918 року служив у державних установах. Був учителем співу. Керував хором в Кирилівській педагогічній школі (село Шевченкове).[3]

1918 року був головою Лук'янівської «Просвіти» у Києві.[4]

З 1919 — «навчитель» диригентських курсів при Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка.[5]

У Корсуні Шевченківської округи Київської губернії, де з 1923 року працювали Вищі педагогічні курси імені Т. Г. Шевченка з трирічним терміном навчання, він викладав співи і економічну географію України.[6]

Є відомості про те, що С. Ф. Тележинський жив і працював у Зінов'євську (нині Кропивницький), де організував музичну філію Товариства імені М. Леонтовича.[7]

Згодом — декан диригентського факультету Інституту ім. М. В. Лисенка. Викладав основи диригування, методику роботи з хором, хорову літературу.

Був симпатиком Олександра Кошиця. Сприяв спробам повернення славнозвісного диригента до України у 1928 році,[8] проте через вагання й нерішучість ректора Інституту ім. М. В. Лисенка Семена Романюка, який побоявся призначити Кошиця на посаду в інституті, ці спроби виявились невдалими.

Твори

Серед його творів: хори «На смерть Т. Г. Шевченка», «Зійшов місяць», обробка Думи про Морозенка (1914). Поетичні рядки О. Я. Кониського, присвячені Т. Г. Шевченкові, згодом стали піснею-думою, яку співав під бандуру кобзар Терентій Пархоменко, від якого С. Тележинський записав і переробив музику для мішаного хору.[9]

Примітки

  1. Словник українських псевдонімів та криптонімів: XVI—XX ст. / О. І. Дей. — К.: Наукова думка, 1969. — С. 538
  2. Людомир Філоненко. Уляна Молчко. Біографічний нарис Михайла Тележинського «Український композитор К. Стеценко (до історії української пісні)» // Молодь і ринок, № 4 (75), 2011. — С. 90
  3. Шевченково(рос.)
  4. «Просвіти» соборної України
  5. Український музичний архів: документи і матеріали з історії української музичної культури, Том 1. — Центрмузінформ, 1995. — С. 192
  6. Сергієнко Микола Іванович. Про дідуся, якого я не знав. — Бердянськ, 2014. — С. 29
  7. Кіровоградський краєзнавчий вісник / Випуск 1. — Кіровоград: Центрально-українське видавництво, 2007. — С. 87; 89
  8. Листи до друга / О. Кошиць, Л. Пархоменко. — Вид-во «Рада». — С. 178—179
  9. На гранях світла і тіней / Володимир Морозюк. — Тіповіт, 2004. — С. 16

Публікації

  • М. В. Лисенко як диригент / Тележинський С. — Музика, 1927, № 5 — 6. — С.23-27
  • Тележинський С. 1) На смерть Шевченка, 2) Дума про Морозенка. Запис у кобзаря Т. Пархоменка. Для мішаного хору. Київ, 1914. Видання автора. Тип. І. І. Чоколова (тираж 1000 екз.) // Книжная лѣтопись, Том 8, Часть 1, 1964.
  • Дума-марш на смерть Т. Г. Шевченка / аранж. С. Тележинського // Українські маршеві пісні [Ноти]: для хору / Зібрав Євген Турула. — Київ; Ляйпціґ: Україна. Українська Накладня; Коломия: Галицька Накладня; Winnipeg Man: Ukrainian Publishing, [1920-1923]

Джерела

  • Тележинський Сергій Федорович // Композитори України та української діаспори: Довідник / Антон Іванович Муха. 2004 — с. 294
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.