Теночтітлан
Теночтітлан (науатль Tenōchtitlan [tenoːtʃˈtitɬan], отомі Anbondo Amadetzānā) — одна з стародавніх назв[2] столиці Мексики, міста Мехіко. Місто було столицею Ацтекської імперії з XIV століття до 1521 року. Назва «імперія» умовне, бо європейські загарбники назвали так державне утворення ацтеків на зразок іспанської імперії.
Теночтітлан | |
Герб | |
![]() | |
![]() | |
Дата створення / заснування | 13 березня 1325 |
---|---|
Засновник | Mexicad |
Форма правління | монархія |
Посада голови держави | Тлатоані |
Голова держави | Акамапічтлі, Віцилівітль, Чимальпопока, Іцкоатль, Монтесума I, Ашайакатль, Тісок, Авіцотль, Монтесума II, Квітлавак і Куаутемок |
Чисельність населення | 212 500 осіб[1] |
Замінений на | Мехіко |
Використовувана мова | науатль |
Час/дата припинення існування | 13 серпня 1521 |
Площа | 1350 га[1] |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
![]() |

Місто засноване приблизно 1325 року на острові серед солоного озера Тескоко, поблизу давнішого поселення Тлателолько. Острови привабили своїм розташуванням посеред води, що утворювало природну фортецю. Войовничі ацтеки в такий спосіб захищалися від не менш войовничих сусідів.
Заснування міста

Давні ацтеки були мисливцями-кочівниками. Вони кочували на території сучасної Північної Америки. За легендою, Бог сонця та війни Уіцилопочтлі сказав ацтекам-індіанцям, щоб вони заснували місто там, де побачать таку картину: орел буде тримати в своїх кігтях змію на кактусі. Блукаючи в південних землях Північної Америки майже 130 років, вони побачили те, що їм заповідав побачити Бог сонця. В 1325 р. вони заснували місто на західному березі озера Тескоко і назвали його Теночтітлан, що в перекладі означає «місце колючих кактусів». В озері було багато риби та птахів, на березі було багато дичини. За іншою версією, місто назване на честь вождя Теноча. Орел, що вполював змію і сів на кактус, перейшов на сучасний прапор держави.
У 1337 році на північ від Теночтітлана засноване місто-супутник Тлателолько, де оселились ацтеки, що відокремились від племені.
Опис міста

Географія
Місто швидко зростало. 7,5 км2 та 100 000 мешканців — такими були дані приблизно через 100 років після його заснування. А ще через 100 років місто збільшилося до 13,5 км2 та до 212 500 мешканців (за іншими даними 350 000 і навіть до 500 000 мешканців). Ймовірно, що до 1500 р. це було найбільше місто на землі. Місто було прорізане каналами, тому пересувалися з допомогою човнів, як у сучасній Венеції.
Теночтітлан поділявся на чотири квартали: Теопан, Мойотлан, Куепопан и Астакалько. В центрі міста знаходився ритуальний центр, оточений захисною стіною Коатепантлі («зміїна стіна»). Місто було забудоване храмами, школами, службовими будівлями та будинками. Споруди через неміцний і вологий ґрунт будували на довгих палях.
Сільське господарство
У місті було розвинуте сільське господарство, незважаючи на те, що воно стояло на воді. Ацтеки створювали цілі смуги родючої землі, використовуючи мул і водорості. Ці штучно створені поля мали назву чінампи. Чінампи відрізнялися виключною родучістю (іноді врожай отримували 7 разів на рік), і ацтеки вміли та любили на них вирощувати багато овочів, прянощів і квітів. Все це слугувало для споживання і торгівлі. Надлишки відвозили на великий ринок у центрі Теночтітлана, що як ярмарок приваблював від 25 до 100 тисяч людей.
Те, що ацтекське місто було розташоване на острівці посередині озера Тешкоко (або Техкоко), змусило ацтеків побудувати штучні острови і створити систему каналів, щоб дозволити зростання столиці. Фактично озеро було солоним, але греблі, побудовані ацтеками, утримували місто оточеним прісною водою з річок, які вливалися в озеро. Два подвійні акведуки постачали до міста питну воду, вода з озера використовувалася переважно для поливу рослин та побутових потреб. Вирощування рослин на плотах на поверхні озера було одним з основних джерел постачання їжі у місті.
Торгівля
Іспанці, що завоювали Теночтітлан, були вражені, побачивши, наскільки добре була развинута торгівля в ацтеків. Ацтеки були неперевершеними вояками і торговцями, наче стародавні римляни. Усі товари на ринках Теночтітлана проходили ретельний огляд, перш ніж потрапити на прилавок. Іспанці стверджували, що грошей в ацтеків не було. Покупці обмінювалися своїми товарами з продавцями на зразок бартеру. Іноді розраховувалися за товар бобами какао. Злодіїв, якщо вони траплялися, жорстоко карали.
Архітектура
У центрі міста стояли два головні 60-метрові храми у вигляді пірамід: для богів Уіцилопочтлі та Тлалока. Тлалок був богом води та дощу. Храми-піраміди слугували для жертвоприношень, зокрема людських. Жертвами були військовополонені індіанці-сусіди. Для поповнення нових жертв ацтеки вели безупинні війни з сусідами. Під час жертвоприношення у живої людини кам'яним (обсидановим) ножем виймали серце, яке потім клали на вівтар.
Найдавнішу з пірамід віднайдено під час розкопок у 1917 році. Її знайдено в передмісті сучасного Мехіко — Куікуілько. Вона має колоподібні підмурки, діаметр яких сягає 134 метри. Поряд з храмом-пірамідою віднайшли і давній цвинтар. Місце зараз музеєфіковано.
Пересічні ацтеки мешкали в невеликих одноповерхових будівлях, зроблених з лози, мулу, глини. В таких маленьких будинках мешкали цілі купи людей, що спеціалізувались на певних різновидах ремесел чи послуг. Кожний клан мав власний квартал. Вожді ацтеків мешкали в величезних палацах, оточених великими, красивими садами. Їхні палаци розташовувались ближче до храмів.
У місті була мережа акведуків для постачання питної води. Головний акведук починався з джерела на пагорбі Чапультепєк.
Занепад міста
Іспанські загарбники, що прибули в Америку в XVI столітті, були вражені багатством міст ацтеків, їхньою красою та величчю. Ернан Кортес зі своїми воякамими та союзниками-індіанцями увійшов у місто 8 листопада 1519, але вже 1 липня 1520 був змушений тікати. Іспанці знову атакували місто 4 липня 1521 року. Теночтітлан було взято через 70 днів після початку облоги 13 серпня. Вождь ацтеків Монтесума II був убитий, а місто — зруйноване. Завойовник міста Ернан Кортес оголосив Теночтітлан володінням короля Іспанії. Разом із Теночтітланом занепала й держава ацтеків — що перестала існувати у 1520—1522 роках. На її залишках почалася розбудова нової колоніальної держави під верховенством іспанських завойовників.
Примітки
- http://www.public.asu.edu/%7Emesmith9/1-CompleteSet/MES-05-CitySize.pdf — С. 411.
- Однією з інших назв власне була Мешіко, в сучасній вимові Мехіко, третьою назвою була майже невідома зараз Кулуа.
Література
- Анонімні автори. Кодекс Мальябекки / Ред. и пер. В.Н. Талаха, С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 202 с. — ISBN 978-617-7085-04-0.
- Анонімний автор. Кодекс Мендоса / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 308 с. — ISBN 978-617-7085-05-7.
- Пресвитер Хуан; Антонио Перес; фрай Педро де лос Риос (глоссы). Мексиканская рукопись 385 «Кодекс Теллериано-Ременсис» (с дополнениями из Кодекса Риос) / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 317 с. — ISBN 978-617-7085-06-4.
- Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.
- Нора Молоні. Археологія. Оксфорд. — Москва., 1996.
- Милослав Стингл, «Тайны индейских пирамид», М, «Прогресс», 1978