Теодор Генш
| Теодор Вольфґанґ Генш | |
|---|---|
| нім. Theodor Wolfgang Hänsch | |
 | |
| Народився |
30 жовтня 1941 (80 років) Гейдельберг, Німеччина |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | Гейдельберзький університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Мюнхенський університет |
| Посада | професор |
| Відомі учні | Карл Віман |
| Членство | Леопольдина, Національна академія деї Лінчеї, Папська академія наук, Національна академія наук США[1], Баварська академія наук, Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanitiesd, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Американське фізичне товариство[1] і Європейська академія[2] |
| Відомий завдяки: | дослідження в галузі лазерної спектроскопії |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізики (2005) |
| Автограф |
 |
| Особ. сторінка | mpq.mpg.de/~haensch/ |
 Теодор Генш у Вікісховищі | |
Теодор Вольфґанґ Генш (нім. Theodor Wolfgang Hänsch, нар. 30 жовтня 1941, Гейдельберг, Німеччина) — німецький фізик, директор Інституту квантової оптики Макса Планка. Нагороджений Нобелівською премією з фізики разом з Джоном Голлом та Роєм Глаубером в 2005 році за дослідження в галузі лазерної спектроскопії. Завдяки винаходу Геншем нового типу лазера з імпульсами високої спектральної роздільності дослідникам вдалося виміряти частоту переходу лінії Бальмера водню набагато точніше, ніж це було можливо до того.
Біографія
Генш навчався в Гейдельберзькому університеті в 1960-х роках. Він був професором у Стенфордському університеті від 1975 до 1986 року. У 1986 році повернувся в Німеччину та очолив Інститут квантової оптики Макса Планка. У 1989 році одержав Приз Готтфріда Лейбніца від Німецького дослідницького товариства. У 2005 році був нагороджений медаллю Фредеріка Айвса від Оптичного товариства Америки.
У 2001 році один із колишніх студентів Генша Карл Віман одержав Нобелівську премію з фізики.
Примітки
- NNDB — 2002.
- https://www.ae-info.org/ae/User/Hänsch_Theodor