Теорема Лагранжа (теорія груп)
Теорема Лагранжа – твердження в теорії груп згідно з яким кількість елементів будь-якої підгрупи скінченної групи ділить кількість елементів самої групи.
Точніше можна записати
- ,
де позначає індекс групи по підгрупі ,тобто кількість класів суміжності в , а , позначають порядок групи і підгрупи, тобто кількість їх елементів.
Доведення
Нехай є скінченною групою. Розглянемо множину лівосторонніх класів суміжності групи щодо . Ця множина розбиває групу на рівнопотужних множин: .
Тобто
- ,
і враховуючи відсутність перетину цих множин:
- ,
і враховуючи їх рівнопотужність з , остаточно отримуємо
- ,
тобто:
- .
Наслідки
- Кількість правих і лівих суміжних класів будь-якої підгрупи в однакова і називається індексом підгрупи в (позначається ).
- Порядок будь-якої підгрупи скінченної групи є дільником порядку .
- Із того, що порядок елемента групи дорівнює порядку циклічної підгрупи, яку створює цей елемент, слідує, що порядок будь-якого елемента скінченної групи є дільником . Цей наслідок узагальнює теорему Ейлера і малу теорему Ферма в теорії чисел.
- Група порядку , де - просте число, циклічна. (Оскільки порядок елемента, відмінного від одиниці, не може дорівнювати , всі елементи, крім одиниці, мають порядок , а отже, кожен з них породжує групу.)
Узагальнення
Теорема Лагранжа допускає наступне просте узагальнення:
нехай є скінченною групою і маємо , тоді
- .
Доведення
З теореми Лагранжа випливає:
- і також
- ,
- звідки
- .
Література
- Курош А. Г. Теория групп. — 3-е изд. — Москва : Наука, 1967. — 648 с. — ISBN 5-8114-0616-9.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.