Теорія розмірності

Теорія розмірності — частина топології, в якій вивчаються розмірності — числові топологічні інваріанти певного типу. Розмірність визначаються тим чи іншим природним чином на широкому класі топологічних просторів. При цьому, якщо $X$ є поліедр (зокрема, многовид) розмірність $X$ збігається з числом вимірів у сенсі елементарної геометрії.

Типи розмірностей

Індукційні розмірності ( $\operatorname {Ind}$ і $\operatorname {ind}$ )
Розмірність Лебега ( $\dim$ )
Гомологічна розмірність
Когомологічна розмірність

Історія

Перше загальне визначення розмірності (великої індукційної розмірності $\operatorname {Ind}$ ) було дано Брауером в 1913 році, воно ґрунтувалося на ідеї Пуанкаре.

У 1921 Менгер та Урисон незалежно від Брауера і один від одного прийшли до схожого визначення (так звана мала індуктивна розмірність $\operatorname {ind}$ ). Найзагальніше визначення розмірності дав Гаусдорф в 1919 році (див. Розмірність Гаусдорфа) Абсолютно інший підхід до поняття розмірності бере початок від Лебега.

Література

Гуревич В., Волмен Г. Теорія розмірності^{[недоступне посилання з липня 2019]} ІЛ, 1948

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.