Терновиця (Івано-Франківський район)

Згадується 6 березня 1441 року у книгах галицького суду [1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 1/2 ланів (близько 62 га) оброблюваної землі[2].

У 1934 р. село призначили адміністративним центром однойменної об’єднаної сільської ґміни Тлумацького повіту (через наявність польської більшості в селі).

У 1939 році в селі проживало 1 630 мешканців, з них 50 українців-греко-католиків, 1 560 поляків і 20 євреїв [3].

У повоєнний період у Терновицю Пільну переселились лемки з села Розтока Велика Новосончівського повіту [4].

Селом протікає річка Дуструв (Дустрів).

Терновиця — невелике село, в якому живуть переселенці з Польщі (лемки) та їхні нащадки.

	Слід додати, що у час свого переселення лемки становили приблизно дві третини від загальної кількості переселених у с.Терновиця людей із західних земель Галичини, що внаслідок перерозподілу територій відійшли до повоєнної польської держави. Приблизно, половину мешканців села становили Надсянці, а саме: вихідці з села Жухів, що розташоване на правому березі ріки Сян, поблизу міста Лежайськ.І наступну третину переселенців становили представники іншої етнічної групи українців, яких ті, що були із Жухова, називали "білими" тому, що вони носили білий лляний одяг, коли появилися у селі. Також у селі проживало кілька родин корінних мешканців села, які відмовилися бути переселеними у Польщу. До війни с. Терновиця було переважно заселене поляками, які його покинули літом 1945 року.Мої батьки приїхали-прийшли у село 1-го серпня 1945 року і застали його майже безлюдним... Необхідно сказати, що першими після більшовиків у Терновицю в'їхали вихідці з Надсяння. На новому місці, прибувши з порожніми руками і без всіляких засобів до життя, розпочинати нове життя було непросто, але вже наступної весни переселенці обробляли поля, що належали селу. Внаслідок рішучого наступу сов'єтів на селян-одноосібників, останні як клас, були зліквідовані і у 1948-му році було створено колгосп. Була у селі і сільська рада, але оскільки село було невелике, то в результаті хрущовської реформи по укрупненню, сільську раду було ліквідовано, а село адміністративно приєднали до Ново Кривотульської сільської ради і так воно перебуває досі. А колгосп у той же час було розформовано, і село разом з людьми ввійшло як бригада номер чотири у колгоп "Ленінсько Іскра", до якого також належали села: Нові Кривотули, Красилівка, Бозня та Старі Кривотули. Втративши "колгоспну самостійність", розташоване у глибинці, далеко від шляхів, що зв'язують село із широким світом, село попало у економічну залежність від колгоспного центру, очолюваного, як у нас говорили люди, кривотульцями і стало сировинним додатком цілого аграрного комплексу. Людність села було уніфіковано під загальною назвою "лємки". Бригаду номер чотири, за одним винятком, завжди очолював партієць з котрихось Кривотул... На відміну від інших сіл колгоспу-Терновиця починає старіти. Молодь потягнулася у місто...
— І.Шегда

У селі є навчально-виховний комплекс, греко-католицька церква Покрову Пресвятої Діви Марії (колишній костел).

Згідно з переписом населення у 2001-му році, у селі проживає близько 366 мешканців.

• Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району
• Tarnowica Polna (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 205. (пол.)