Технецієва зоря

Технецієва зоря — зоря, спектр якої містить лінії поглинання легкого радіоактивного металу технецію. Найстабільнішим ізотопом технецію є 98Тс із періодом напіврозпаду 4,2 млн років. Це надто короткий час: технецій не може зберегтися в речовині, з якої утворилася зоря, оскільки він розпадеться ще до утворення останньої. Тому виявлення в 1952 р. технецію в спектрах зір стало однозначним доказом нуклеосинтезу в зорях[1]. Одним із найекстремальніших випадків є зоря R Близнят[1].

Зорі, які містять технецій, лежать на асимптотичному відгалуженні гігантів (AGB). Це червоні гіганти, але з дещо вищою світністю, ніж гіганти червоного відгалуження; У них «спалюється» водень у шарі навколо ядра і, час від часу (з інтервалом приблизно 100 000 років[джерело?]) у глибшому шарі спалахує гелій. Технецієві зорі належать до класів M, MS, S, SC і CN. Найчастіше вони є змінними або довгоперіодичними змінними.

Сучасні дослідження свідчать, що технецій з'являється в AGB-зорях не одразу, а після певної еволюції, і що значна кількість таких зір не показує наявність металу у своїх спектрах[2]. Наявність технецію, схоже, пов'язана з «третім зачерпуванням» в еволюції зорі[джерело?].

Приклади
  • T Кита (M5-6S)
  • R Андромеди (S5-7)
  • U Кассіопеї (S5/3)
  • W Андромеди (S7/1)
  • T Жирафа (S6/5)
  • Омікрон1 Оріона (M3S)
  • TV Візничого (S5/6)
  • NO Візничого (M2S)
  • R Близнят (S5/5)

Див. також
  • Барієві зорі — гіганти спектральних класів від G до K, у спектрах яких присутній однократно іонізований барій, що свідчить про надмірну кількість елементів S-процесу.
  • Вуглецеві зорі — зорі, атмосфери яких містять більше вуглецю, ніж кисню.
  • Ртутно-манганові зорі — зорі із яскравими спектральними лініями поглинання іонів ртуті.
  • Зорі спектрального класу S — холодні гіганти із приблизно рівною кількістю вуглецю й кисню в атмосферах.

Примітки
  1. S. Paul W. Merrill (1952). Spectroscopic Observations of Stars of Class S. The Astrophysical Journal 116: 21. Bibcode:1952ApJ...116...21M. doi:10.1086/145589.
  2. T. Lebzelter; J. Hron. (2003). Technetium and the third dredge up in AGB stars. I. Field stars. Astronomy & Astrophysics 411 (3): 533–542. Bibcode:2003A&A...411..533L. arXiv:astro-ph/0310018v1. doi:10.1051/0004-6361:20031458.

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.