Технофобія

Технофо́бія (від грец. τέχνη — мистецтво, майстерність і φόβος — страх) — страх або неприязнь до передових технологій або складних електронних приладів. Страх перед технічним прогресом взагалі. Не має стосунку до фобій у медичному сенсі. Технофобії протиставляється технофілія.

Уперше набувши широкого поширення під час промислової революції, технофобія спостерігається в різних спільнотах по всьому світу. Це спонукало певні групи людей встановити свою позицію щодо деяких сучасних технологічних розробок з метою збереження своєї ідеології. У деяких випадках нові технології конфліктують зі звичними віруваннями або особистими цінностями людей.

Історія
Луддити трощать ткацький верстат (1812)

З розвитком нових машин роботу кваліфікованих майстрів змогли робити некваліфіковані низькооплачувані працівники — такі, як жінки й діти, тому перші почали побоюватися за свої робочі місця (як засоби до існування). У 1675 році група ткачів уперше знищила машини, якими їх замінили на робочих місцях. До 1727 року руйнування машин стало настільки поширеним, що англійський парламент призначив покаранням за це смертну кару. Однак навіть це не зупинило хвилю вандалізму. У березні 1811 року група працівників, які виступали проти машин, об'єдналася під ім'ям такого собі Лудда — їх стали називати луддитами. Вони знищували важливі частини в'язальних машин, нападали на склади комплектуючих і подавали петиції про професійні права, погрожуючи ще більш активними акціями. Погані врожаї та голодні бунти допомагали їхній справі, сіючи занепокоєння серед населення і залучаючи до них прихильників[1].

Дев'ятнадцяте століття започаткувало сучасну науку працями Луї Пастера, Чарлза Дарвіна, Грегора Менделя, Майкла Фарадея, Анрі Беккереля і Марії Кюрі та винаходами Ніколи Тесли, Томаса Едісона й Александра Белла. Для багатьох світ змінювався надто швидко, вони побоювалися змін, що відбувалися, і хотіли повернути все назад, як в старі «прості» часи. Ці почуття виражалися, наприклад, в романтизмі. Романтики, як правило, ставлять уяву вище за розум, «органіку» над механікою, і прагнуть до більш «простих» пасторальних часів. Їхні представники — поети Вільям Вордсворт и Вільям Блейк — вважали, що технологічні зміни під час промислової революції «забруднюють» їх заповітні погляди на природу, як досконалу і чисту[2].

Після Другої світової війни страх перед технологіями продовжує зростати, багато в чому через бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Під час холодної війни, маючи ядерну зброю, люди стали замислюватися: що стане зі світом тепер, коли людство має достатньо сили, аби знищити себе? В часи після закінчення Другої світової війни з'явився рух енвайронменталізм (охорона навколишнього середовища). Перша міжнародна конференція по забрудненню повітря була проведена в 1955 році, а в 1960-х дослідження вмісту свинцю в бензині викликали гнів захисників навколишнього середовища. У 1980-х більш серйозними загрозами стали вважатися виснаження озонового шару і глобальне потепління[3].

Технофобні групи

Багато технофобних груп протестують проти сучасних технологій через переконаність у тому, що ці технології ставлять під загрозу їх спосіб життя і засоби для існування.

Однією з найвідоміших груп населення, які дуже давно дотримуються технофобних поглядів, є аміші, релігійна група менонітського спрямування, представники якої переважно проживають в США і Канаді. У амішів заборонені Інтернет, телебачення і радіо. Як основний транспортний засіб донині використовується кінний візок із залізними колесами, у житлових будинках не використовується електрика. Однак за 300 років існування аміші розділилися на кілька релігійних течій, представникам деяких з них дозволяється мати в користуванні трактора і вантажні автомобілі[4] і використовувати електрику на подвір'ї.

Технофобія в мистецтві

Деякі приклади технофобних ідей можна знайти в різних видах мистецтва, від літературних творів, таких як «Франкенштейн», до фільмів типу «Метрополіс» і «Мінлива хмарність, часом фрикадельки». Багато з цих робіт зображують «темний бік» технології, як її бачать технофоби. Оскільки технології стають все більш складними і важкими для розуміння, людей більшою мірою спонукають тривогами, пов'язані з сучасними технологіями. Найбільш характерним піджанром кіно, який висвітлює технофобію, є фантастичні фільми і фільми жахів про роботів.

У мультфільмі ВОЛЛ-І студії Pixar люди зображені ледачими, загодованими і слухняними через те, що пристосували роботів робити все за них.

У мультфільмі Супер шістка демонструється використання передової перспективної технології (мікроботи) в неправильних цілях.

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Luddites and Luddism History. This historical overview is an extract from Kevin Binfield, ed., Writings of the Luddites (Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press, 2004). Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 5 травня 2012.
  2. Романтизм. Wsu.edu. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 2 червня 2010.
  3. Хронология движения за защиту окружающей среды. Runet.edu. 22 червня 1969. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 2 червня 2010.
  4. Аміші — прихильники аскетичного способу життя. Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 15 грудня 2008.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.