Нагасакі
Нагасакі, Нагасакі (яп. 長崎市, ながさきし, МФА: [nagasakʲi ɕi̥]) — місто в Японії, у префектурі Нагасакі. Розташоване в південній частині префектури, на березі Східнокитайського моря. Входить до списку центральних міст Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі містечка Товариства єзуїтів 1580 року, яке було центром християнської місії в Японії та японсько-європейської торгівлі. У XVII—XIX століттях відігравало роль «вікна в Європу» для японців, через яке в країну потрапляли західні ноу-хау, а також різноманітні заморські диковинки з Китаю, Південно-Східної Азії, Індії та арабських країн. Отримало статус міста 1889 року.
Нагасакі | |
---|---|
![]() | |
![]() ![]() | |
Регіон | Кюсю |
Префектура | Нагасакі |
Код | 42201-1 |
Площа |
406,43 км²[1] |
Населення |
439 471 осіб (Станом на 1 серпня 2011) |
Густота | 1080 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• проєкт |
Площа становить 406,43 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення становило 439 471 осіб, густота населення — 1080 осіб/км².
Основою економіки є рибальство, туризм. У місті розташовані найстаріша в Японії церква Оура, численні християнські пам'ятки, сад Ґловера, мавзолей Конфуція, Музей атомного бомбардування Нагасакі, реконструкція голландської факторії Дедзіма.
Нагасакі часто називають «маленьким Римом» Японії. У ньому проживає найбільша християнська спільнота країни, а кількість місцевих церков перевищує кількість синтоїстських святилищ і буддистських монастирів разом узятих. Нагасакі є другим містом світу після Хіросіми, що зазнало ядерного бомбардування. Мешканці міста відомі активною участю у антиядерних акціях і рухах за роззброєння.
Нагасакі є одним із найпопулярніших туристичних центрів Японії. Воно відоме як мальовниче портове місто, у якому гармонійно поєдналися японські традиції із християнським світоглядом.
Географія
![](../I/Nagasaki_in_Nagasaki_Prefecture_Ja.svg.png.webp)
Сучасне місто Нагасакі розташоване на півостровах Нагасакі і Нісісоноґі, на північному заході острова Кюсю. Його сусідами є міста Ісахая на сході та Сайкай на півночі, а також містечка Тоґіцу і Наґайо на північному сході. На заході і на півдні Нагасакі омивається Східнокитайським морем.
Місто розташоване довкола видовженої затоки Нагасакі, яка оточена з заходу, півночі і сходу горами. Історичний центр Нагасакі знаходиться у прибережній зоні, у східній частині, а житлові райони — Меното, Міхара, Хонбара, Нісіяма, Катабуті, Косіма, Інаса, Коебару, Нісіматі, Намесі — розміщені на горах. Завдяки такому положенню Нагасакі відоме в Японії як «місто на узвозі» або «терасове місто». На 2006 рік його площа становила 406,36 км².
Територією міста протікають дві річки, що впадають у води порту Нагасакі — Уракамі з півночі та Накадзіма з північного сходу.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 27,8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 6,7 °C (44 °F)[2].
Клімат Нагасакі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 18 | 20 | 25 | 27 | 27 | 31 | 36 | 36 | 33 | 28 | 26 | 22 | 36 |
Середній максимум, °C | 9 | 10 | 13 | 18 | 22 | 25 | 28 | 30 | 27 | 22 | 17 | 12 | 20 |
Середня температура, °C | 6 | 7 | 10 | 15 | 19 | 22 | 26 | 27 | 24 | 19 | 14 | 9 | 17 |
Середній мінімум, °C | 3 | 4 | 7 | 11 | 15 | 20 | 24 | 25 | 21 | 16 | 10 | 6 | 13 |
Абсолютний мінімум, °C | −3 | −3 | −2 | 2 | 8 | 13 | 17 | 20 | 12 | 7 | 1 | −2 | −3 |
Норма опадів, мм | 70 | 80 | 120 | 190 | 190 | 320 | 260 | 180 | 230 | 100 | 80 | 70 | 1960 |
Джерело: Weatherbase |
Значна кількість опадів спричиняє влітку часті повені і ґрунтові зсуви[3].
Історія
![](../I/26_muchenykiv_Yaponii_02..jpg.webp)
У другій половині XVI століття, у часи активних контактів Заходу з японцями, територія сучасного міста Нагасакі перебувала у руках самурайського удільного володаря Омури Сумітади. З метою розвитку торгівлі з європейцями він прийняв християнство і заснував у своїх землях портові поселення, серед яких було і Нагасакі.
У 1570 році в ньому обладнали порт, а в 1571 році, з прибуттям першого європейського корабля з Португалії, збудували містечко. У 1580 році Омура передав контроль над Нагасакі єзуїтам, а через два роки вислав з місцевого порту посольство до Риму. Завдяки успішній місіонерській діяльності Товариства Ісуса, майже все населення північних районів острова Кюсю стало християнами. До початку XVII століття Нагасакі відігравало роль одного з головних місіонерських центрів в Японії і було важливим осередком європейсько-японської торгівлі.
У 1587 році об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі завоював Кюсю і заборонив перебування християнських священників і ченців у країні. Наступного року він відібрав у єзуїтів місто Нагасакі, підпорядкувавши його безпосередньо центральній владі. У 1592 тут встановлено інститут урядника Нагасакі, який стежив за міжнародною торгівлею і місіонерами в Японії. З метою залякування останніх у 1596 на високому пагорбі в Нагасакі розіп'яли 26 християн.
Зі встановленням у Японії сьоґунату Едо гоніння на християнство посилилися. У 1614 уряд заборонив сповідування цієї віри по всій країні. У 1622 центральна влада провела у Нагасакі показову страту 55 християн і зруйнували усі 16 церков міста. Для виявлення прихильників забороненої віри міщани щорічно, в обов'язковому порядку, були змушені проходити процедуру топтання святих образі́в.
У 1635 влада заборонила японцям покидати межі країни, а у 1636 насильно переселила усіх європейців Нагасакі, серед яких переважали португальці, на штучний острів Дедзіма, з метою ізолювати населення країни від контактів із Заходом. Після християнського повстання у Сімабара в 1637, сьоґунат наклав вето на прибуття європейських кораблів до Японії, зробивши виняток лише для протестантських Нідерландів, які допомогли придушити повстання та зобов'язалися не поширювати християнство. Нідерландці були змушені мешкати на острові-резервації Дедзіма, під забороною полишати її. Таким чином, на 1641 японська влада встановила режим ізоляції Японії від Заходу, перетворивши Нагасакі на єдине «вікно» спілкування із ним.
![](../I/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%94%D1%8D%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BA%D0%B8.jpg.webp)
До середини XIX століття Нагасакі було єдиним міжнародним портом, у якому влада дозволяла вести торгівлю з Голландською Ост-Індійською компанією та китайськими купцями. Через нього до Японії потрапили такі рідкісні товари як кава, картопля та женьшень, або такі іноземні ігри як бадмінтон і боулінг. Завдяки активній торгівлі місто процвітало і було одним з найбагатших у Японії, однак після встановлення урядом у 1715 році обмежень на ввіз товарів, економічний ріст Нагасакі призупинився. Попри господарський спад, місто залишалося важливим освітнім центром Японії, де вивчалися іноземні мови та «голландські науки» ранґаку, зокрема європейська медицина.
З початком XIX століття європейські держави вступили у колоніальну гонку. Кораблі Росії, Британії, США почали частіше заходити до Нагасакі, вимагаючи від уряду покінчити з політикою ізоляції. Через неспроможність протистояти натиску ззовні та послаблення влади сьоґунату всередині країни, у 1859 місцевий порт нарешті проголошено відкритим для суден іноземних держав. Це дало змогу осучаснити Нагасакі. Саме тут постали перша японська залізниця, телеграф і англомовна газета. Європейці та американці розбудували південну частину міста в районі Оура. Вони допомагали антиурядовим силам в Японії і сприяли успіху реставрації Мейдзі. Завдяки діяльності західних посольств в країні була знята двохсотлітня заборона на християнство, а більша частина жителів Нагасакі, яка потайки від властей сповідувала віру у Христа, змогла відкрито повернутися у лоно католицької церкви.
![](../I/Nagasakibomb.jpg.webp)
20 червня 1869 року Нагасакі стало адміністративним центром однойменної префектури, а 1 квітня 1889 року офіційно отримало статус міста. Воно поступово перетворилося на одне з головних осередків японської сталеливарної промисловості та кораблебудування. Досягнення Нагасакі показали на Міжнародній виставці промисловості й туризму, проведеній 1934 року.
Під час Другої світової війни Нагасакі зазнало страшних руйнувань. 9 серпня 1945 об 11:02 авіація США скинула на місто ядерну бомбу. Вибух стався в районі християнського кварталу Уракамі. Це було друге ядерне бомбардування в історії людства після Хіросіми. У результаті цієї трагедії загинуло 73 884 особи, поранено 74 909 і завдано збитків 120 820 мешканцям міста. Постраждало 18 409 будівель, серед яких 11 574 згоріли дощенту, 1326 були повністю зруйновані, а 5509 зруйновані наполовину[4]. Після війни на пошанування загиблих у місті споруджено у 1955 Парк Миру.
У лютому 1981 Нагасакі відвідав Папа Римський Іван Павло II. Він віддав шану витривалості місцевих християн, які зберегли віру в Христа незважаючи на століття гонінь, і закликав уряди країн світу брати приклад з цього міста — вчитися терпеливості та прощенню, а не вести війни та переслідувати інакодумців.
1 квітня 1997 Нагасакі зараховане до центральних міст Японії.
Пам'ятки
Пам'ятка |
Опис |
Пам'ятка |
Опис |
![]() |
Місце страти японських мучеників — пагорб Нісідзака, де 1597 року за наказом японського правителя Тойотомі Хідейосі страчено 26 християн — 20 японців та 6 іноземців. Вважається «Японською Голгофою». На пагорбі споруджено пам'ятник на згадку про розп'яття християн. | ![]() |
Музей японських мучеників присвячений історії християнства в Японії. В експозиції представлені лист Франциска Ксав'єра португальському королю Іоанну III, християнські рукописи і твори мистецтва 16 — 19 століть. При музеї діє бібліотека. |
---|---|---|---|
![]() |
Церква Оура є найстарішою церквою неоготичного стилю в Японії. Її збудували французькі католицькі місіонери у 1864 році. Спорудження цього монастиря в Нагасакі відродило християнську общину міста. Церква є національним скарбом Японії. | ![]() |
Собор Уракамі — один із символів міста Нагасакі. Його будівництво тривало декілька десятиліть і завершилось 1925 року. Атомна бомба, скинута на християнський квартал Уракамі, зруйнувала собор, але його відновили у 1959 році. |
![]() |
Будистський монастир Хонрендзі (本蓮寺) був заснований монахами войовничої секти Нітірен-сю у 1620 році на місці християнського шпиталю св. Лазаря і церкви св. Іоанна Христителя. В часи переслідування християн, багато вірних загинули у дворі цього монастиря. | ![]() |
Музей «Голландська факторія Дедзіма» створений на місці колишнього штучного острова Дедзіма, японського «вікна в Європу» у XVII—XIX століттях. У музеї представлені реконструкції будівель торговельної факторії голландців, предмети побуту та наукові пристрої того часу. |
![]() |
Окулярний міст — меґанебасі, збудований у 1634 році над річкою Накасіма, є цінним культурним надбання Японії. Його назва походить від «окулярів», що утворюються двома арками моту та їх відображенням у воді. | ![]() |
Місце старого китайського кварталу Нагасакі, так звані китайські садиби. Вони були зведені японським урядом у 1689 році для централізації торгівлі з Китаєм та боротьби з китайською контрабандою. |
![]() |
Музей історії та культури Нагасакі присвячений темі міжнародних контактів Японії зі світом, японському християнству і періоду ізоляції 17 −19 століть. Будівля музею знаходиться на місці середньовічної садиби державного урядника Нагасакі. Ця садиба повністю реконструйована у залах музею. | ![]() |
Синтоїстське святилище Сува дзіндзя (諏訪神社), засноване 1625 року на місці ліквідованих японськими християнами святилищ Сува, Сумійосі і Морідзакі. У ньому шанують божество моря. При святилищі проводять загальноміське свято Нагасакі кунті. |
![]() |
Монастир Софукудзі (崇福寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Нагасакі. Збудований у 1629 році південнокитайськими монахами. Червоні «ворота дракона» і «скарбниця героїв» монастиря зараховані до національних скарбів Японії. | ![]() |
Монастир Фукусайдзі (福済寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Нагасакі. Збудований у 1628 році китайськими монахами секти дзен. Біла статуя бодхісаттви Каннон була зведена у 1971 році на пам'ять про загиблих у атомному бомбардуванні Нагасакі. |
![]() |
Монастир Сьофукудзі (聖福寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Нагасакі. Збудований у 1677 році китайськими монахами секти дзен у танському стилі. Монастир знаменитий найбільшим дзвоном у місті. | ![]() |
Монастир Кофукудзі (興福寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Нагасакі. Збудований у 1624 році китайськими монахами у часи гоніння на християн на доказ того, що китайська громада міста не християни, а буддисти. |
![]() |
Сад Ґловера — гірський парк з якого відкривається чудова панорама затоки Нагасакі. Розташований на території колишньої «резервації для іноземців», у ньому збереглося чимало цінних архітектурних надбань західного стилю 2-ї половини 19 століття. | ![]() |
Мавзолей Конфуція — єдиний в Японії монастир Конфуція, збудований китайцями. Постав у 1893 році. На території мавзолею знаходиться музей китайських старожитностей. |
![]() |
Стародавнє святилище Санно дзіндзя відоме своїми воротами, що були зруйновані вибухом атомної бомби 1945 року. Нині від них залишилася лише одна колона — згадка про страхіття війни. | ![]() |
Парк миру Нагасакі — меморіальний комплекс у північній частині міста присвячений жертвам атомного бомбардування 9 серпня 1945 року. Символом парку є скульптура молитви за мир, створена митцем Кітамурою Сейбо. |
![]() |
Музей атомного бомбардування Нагасакі детально знайомить відвідувачів із трагедію міста 9 серпня 1945 року. У експозиційних залах використано понад 900 фотографій, фільмів, речей постраждалих від бомбардування. Провідна тема музею — ядерне роззброєння. | ![]() |
Епіцентр вибуху атомної бомби в Нагасакі перетворено на невеликий парк, у середині якого стоїть напівзруйнована колона собору Уракамі. Перенесена сюди з уламків собору, що знаходився за 500 м від центру вибуху, вона є символом християнської молитви за мир. |
Міста-побратими
Нагасакі підтримує дружні відносини із багатьма містами світу.[5].
У Японії
У світі
Сент-Пол (Міннесота), США (1955)
Сантус, Бразилія (1972)
Порту, Португалія (1978)
Мідделбург, Нідерланди (1978)
Фучжоу, КНР (1980)
Во-сюр-Ор, Франція (2004)
Відомі уродженці
- Кавахара Кейґа (1786—1860), японський художник кінця доби Едо
- Такасі Нагаї (1908—1951), японський католицький письменник
- Ішіґуро Кадзуо (нар. 1954), британський письменник японського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури 2017 року
- Йосіда Мая (нар. 1988), японський футболіст, захисник національної збірної Японії
- Аріана Мінамото (нар. 1994), японська модель
Див. також
- Дедзіма
- Острів-лінкор
- 5790 Нагасакі — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- Клімат Нагасакі
- Найбільша повінь сталася 23 липня 1982 року в результаті тайфуну. Кількість опадів між 19:00 — 20:00 склала 111,5 мм. Загинуло і пропало безвісти 262 особи. Затонуло близько 23 346 будинків, з яких 1193 були повністю зруйновані. Вебсторінка мерії Наґасакі. Архівовано 27 жовтня 2007 у Wayback Machine. (яп.)
- Вебсторінка мерії міста Наґасакі. Хронологічна таблиця. Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 29 жовтня 2007.
- Sister cities of Nagasaki City. Архів оригіналу за 7 грудня 2007. Процитовано 3 грудня 2007.
Джерела та література
- (яп.) Нагасакі // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Нагасакі (42). — Токіо: Кадокава шьотен, 1987.
Нагасакі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)