Тиват
Тиват (серб. Тиват/Tivat, італ. Theodo, грец. Thiodhos) — місто в Чорногорії на узбережжі Которської затоки Адріатичного моря, місто розташоване на півострові Врмац, на південному схилі однойменного гірського масиву, адміністративний центр муніципалітету Тиват. Населення — 9467 (2003).
| Тиват Тиват | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 Вид на Тиват | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 42°58′00″ пн. ш. 19°35′00″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Чорногорія | |||
| Адмінодиниця | Муніципалітет Тиватd | |||
| Площа | 46 км² | |||
| Населення | 9 467 | |||
| Міста-побратими | Сремські Карловці, Алексин, Чивітавекк'я, Мола-ді-Барі | |||
| Часовий пояс | UTC+1 (Чорногорія) | |||
| Номери автомобілів | TV | |||
| GeoNames | 3189071 | |||
| OSM | ↑2319537 ·R (Муніципалітет Тиват) | |||
| Поштові індекси | 85320 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.tivatonline.com | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Тиват у Вікісховищі | ||||
Історія
Ймовірно, Тиват було засновано в III столітті до Р. Х. Вважається, що назва міста походить від імені іллірійської королеви Тевта.
В середні віки родючі землі навколо Тивату належали патриціанським сім'ям Котора, які придбали тут великі маєтки.
У XIV—XV століттях Тиват був важливим релігійним центром, через те, що в монастирі Михайла Архангела, що знаходиться на Острові Квітів поруч з містом (т. зв. Михольска Превлака), з XIII століття розташовувалася резиденція православного митрополита Зети.
З 1420 року Тиват, як і багато інших міст Боки Которської, увійшов до складу Венеціанської республіки як частина провінції «Албанія Венета» під італійською назвою Теодо (Theodo).
У наступні століття доля Тивата не відрізнялася від долі всієї Боки Которської — венеціанське панування до 1797, короткий період французького правління у складі Іллірійських провінцій, австрійське панування до 1918, входження до складу Югославії до її розпаду. На початок ХХІ сторіччя місто є частиною сучасної Чорногорії.
Населення
Перепис 2003 р. нарахувала у Тиватському муніципалітеті 13630 мешканців (це найменший за чисельністю населення муніципалітет в Чорногорії). Населення власне Тивату — 9467 мешканців.
Туризм
У Тиваті багато цікавих пам'яток, наприклад, острів Михольска Превлака, також відомий як Острів Квітів (Prevlaka, Ostrvo Cvijeća), острів Св. Марка (Ostrvo Sveti Marko) і один з найкращих у Чорногорії пляжів Плаві Хоризонт (Plavi Horizonti). Влітку у Тиваті проходять різні спортивні і культурні події, такі як Бокельська Олімпіада і Літній Фестиваль.
Також в місті є ботанічний сад з екзотичними рослинами, які місцеві моряки привозили із заморських подорожей.
Економіка
Тиват отримав статус міста пізніше всіх інших міст Боки Которської — в XIX столітті, після того як в 1889 році тут був побудований Морський Арсенал для кораблів австро-угорського флоту. За часів Югославії тут розташовувалася ремонтна база югославського ВМФ.
Канадський бізнесмен Петер Мунк (Peter Munk) побудував на місці корабельні Морського Арсеналу найрозкішнішу на Адріатиці яхтову марину для суперяхт під назвою «Порто Монтенегро» (Porto Montenegro). При марині діє музей «Збірка приморської спадщини» (чорн. Zbirka pomorskog naslijeđa)
Транспорт
Тиват з'єднаний з іншою частиною Чорногорії двосмуговою автострадою — т. зв. Адріатичне шосе (Jadranska magistrala).
Неподалік від міста діє поромна переправа Каменарі-Лепетане через протоку Веріге, що дозволяє не об'їжджати Боку Которську на шляху в Хорватію (в майбутньому на цьому місці планується будівництво моста).
Поблизу від міста, в долині Грбаль, розташований Тиватський аеропорт, один з двох міжнародних аеропортів Чорногорії. Звідси здійснюються регулярні рейси в багато великі європейські міста. Під час туристичного сезону (з квітня по жовтень) з Тивату відбуваються щоденні чартерні рейси в багато міст світу.
Вночі аеропорт рейси не приймає через відсутність освітлення злітно-посадкової смуги. Аеропорт був перебудований в цивільний з військового аеродрому наприкінці XX століття.
