Тираспольська група

Тираспольські кургани — великий комплекс поховань другої половини ІІІ — кінця ІІ ст. до н. е., що розташований на лівому березі Дністра біля Тирасполя, в районі сіл Глинне, Паркани і Чобручі. Розкопки курганів розпочало подружжя Стемпковських, яке з 1896 по 1911 рр. дослідило 412 насипів, 65 з яких були скіфськими. В 1995 р. розкопки пам'яток Тираспольської групи продовжила експедиція Придністровського університету (Тирасполь). Протягом 10 років було розкопано ще майже 200 курганів.[2][5]

Серед знахідок з воїнських могил — залізні поясні гачки, бронзові фібули, грецькі амфори з вином. В похованнях жінок трапляються прикраси (скляні намиста, золоті та бронзові сережки та браслети), численна ліпна кераміка, зокрема типові для Нижнього Дону курильниці, вкриті рельєфними «ребрами».[5]

Розкопана у тираспольських курганах кераміка — гетська, тобто місцева, прикраси — скіфські, а вся зброя — сарматського вигляду. З чого Симоненко Олександр робить висновок, що Тираспольська група була змішаною культурою, де сармати були політичною елітою.[2]

Могильний комплекс впевнено датується другою половиною ІІІ — кінцем ІІ ст. до н. е. на підставі, перш за все, амфорних штемпелів, датування яких добре розроблене. До цього ж часу відносяться фібули та своєрідні кінські налобники з гачком.[5]

• Велика Скіфія — великий союз племен від Дунаю до Дону на чолі зі скіфами у VII—III ст. до н. е.
• Мала Скіфія — загальна назва двох пізньоскіфських державних утворень ІІІ — II ст. до н. е.: Тавроскіфії і племінного об'єднання у Добруджі
• Калліппіди — елліно-скіфи, що осіли біля Ольвії і про яких пише Геродот у V ст. до. н. е.