Тихоголос амазонійський

Тихоголос амазонійський[2] (Arremon taciturnus) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Мешкає в Південній Америці.[3]

?

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Passerellidae
Рід:	Тихоголос (Arremon)
Вид:	Тихоголос амазонійський

Біноміальна назва

Arremon taciturnus
(Hermann, 1783)

Підвиди

A. t. axillaris Sclater, PL, 1854
A. t. taciturnus (Hermann, 1783)
A. t. nigrirostris Sclater, PL, 1886

Синоніми

Tanagra taciturna Hermann, 1783

Посилання

Вікісховище:	Arremon taciturnus
Віківиди:	Arremon taciturnus
ITIS:	558751
МСОП:	103771491
NCBI:	1109026

Опис

Середня довжина птаха становить 15,5 см, вага 24 г. Тім'я і обличчя чорні, над очима проходять білі смуги. Горло біле. У самця на верхнія частині грудей чорна смуга, що нагадує комірець, живіт світло-сірий. У самички нижня частина тіла охриста, верхня частина грудей сіра. Верхня частина тіла оливково-коричнева.

Таксономія

Амазонійський тихоголос був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1779 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux». Птах отримав французьку назву "L'Oiseau Silencieux".[4][5][6] Біномінальну назву птах отримав в 1783 році, коли французький натураліст Йоганн Герман класифікував його під назвою Tanagra taciturna.[7] В 1816 році французький орнітолог Луї Жан П'єр В'єйо виділив амазонійського тихоголоса в новий рід Arremon. Амазонійський тихоголос є типовим видом роду Тихоголос.[8]

Підвиди

Виділяють три підвиди:[9]

A. t. axillaris Sclater, PL, 1854 — північно-східна Колумбія і західна Венесуела;
A. t. taciturnus (Hermann, 1783) — східна Колумбія, центральна і південна Венесуела, Гаяна,Французька Гвіана, Суринам, бразильська Амазонія, північно-східна Болівія;
A. t. nigrirostris Sclater, PL, 1886 — південно-східне Перу, північна Болівія.

Поширення і екологія

Амазонійські тихоголоси поширені в басейні Амазонки, крім західної частини. Живуть у вологій тропічній сельві, на висоті до 1100 м над рівнем моря.

Раціон

Амазонійські тихоголоси харчуються комахами, яких шукають на землі.

Розмноження

Гнізда кулеподібної форми розміщуються в лісовій підстилці, серед кущів. В кладці 2-3 яйця білого кольору з коричневими або пурпуровими плямками.

Примітки

BirdLife International (2012). Arremon taciturnus. Процитовано 26 листопада 2013.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Brazilian name and distribution
Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). L'Oiseau Silencieux. Histoire Naturelle des Oiseaux (French). Volume 7. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 429–430.
Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Volume 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 182.
Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Tangara, de la Guiane. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Volume 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 742.
Hermann, Johann (1783). Tabula affinitatum animalium olim academico specimine edita, nunc uberiore commentario illustrata cum annotationibus ad historiam naturalem animalium augendam facientibus. Argentorati [Strasbourg]: Impensis Joh. Georgii Treuttel. с. 214, note.
Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French). Paris: Deterville/self. с. 32.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 травня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2012). Arremon taciturnus. Процитовано 26 листопада 2013.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[arthurgrosset-3] Brazilian name and distribution

[4] Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). L'Oiseau Silencieux. Histoire Naturelle des Oiseaux (French). Volume 7. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 429–430.

[5] Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Volume 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 182.

[6] Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Tangara, de la Guiane. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Volume 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 742.

[7] Hermann, Johann (1783). Tabula affinitatum animalium olim academico specimine edita, nunc uberiore commentario illustrata cum annotationibus ad historiam naturalem animalium augendam facientibus. Argentorati [Strasbourg]: Impensis Joh. Georgii Treuttel. с. 214, note.

[8] Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French). Paris: Deterville/self. с. 32.

[ioc-9] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 травня 2020.