Ткачук Василь Михайлович

Васи́ль Миха́йлович Ткачу́к (10 грудня 1933, Королівка — 8 травня 2015, Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область) — український політик, голова спостережної ради агрофірми «Прут», інвестор першої у СРСР комерційної газети «Агро»[2]. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991). Народний депутат України 3-го скликання. Міністр сільського господарства і продовольства України.

Ткачук Василь Михайлович
Народився 10 грудня 1933(1933-12-10)
Королівка,
Коломийський район,
Івано-Франківська область
Помер 8 травня 2015(2015-05-08) (81 рік)
Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, Україна
Громадянство  СРСР →  Україна
Діяльність політик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Членство Верховна Рада України III скликання
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»

Життєпис

Народився 10 грудня 1933 (с. Королівка, Коломийський район, Івано-Франківська область); українець.

Освіта: Івано-Франківський інститут нафти і газу (1970), інженер; Львівський політехнічний інститут, економіст.

З березня 1998 по квітень 2002 — Нардеп України 3-го скликання, виборчий округ № 86, Івано-Франківської області. На час виборів: голова правління агрофірми «Прут».

  • Член фракції НДП (травень 1998 — грудень 1999),
  • член групи «Відродження регіонів» (грудень 1999 — квітень 2001),
  • член фракції Партії «Демократичний союз» (квітень 2001),
  • член групи «Регіони України» (квітень — листопад 2001),
  • член фракції «Регіони України» (з листопада 2001).
  • Секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з липня 1998).

Трудова діяльність
  • 1950—1952 — учень слюсаря, газозварник паровозного депо станції Коломия Львівської залізниці.
  • 1952—1956 — служба на Балтійському флоті.
  • 1956—1968 — завідувач спиртосховища, механік, завідувач виробництва, директор Підгайчиківського спиртзаводу. Член КПРС з 1961 року.
  • 1968—1987 — голова правління колгоспу «Прапор комунізму» села Підгайчики Коломийського району.
  • 1987—1992 — голова правління агрофірми «Прут» села Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області.
  • 29 лютого 1991 — 8 грудня 1992 — Міністр сільського господарства і продовольства України[3][4].
  • З 1992 — голова правління, голова спостережної ради агрофірми «Прут».
  • Депутат ВР СРСР (1985—1989),
  • народний депутат СРСР (1989—1991) від Івано-Франківського національно-територіального виборчого округу № 47.
  • Член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції,
  • голова комісії з питань економічного розвитку, підприємництва і фермерства.
  • Почесний член Товариства «Просвіта».

6 лютого 1988 року за його фінансової участі виходить перший номер першої у СРСР комерційної газети «Агро» (Коломия).

Володів польською мовою.

Захоплення

Будівництво і дизайн укранської садиби, риболовля на гірських річках, садівництво, домашнє господарство. Помешкання Василя в Підгайчиках Коломийського району було оформлено ним разом із невісткою, ландшафтним дизайнером[5].

Сім'я
  • батько Михайло Юрійович (1910—1945);
  • мати Марія Степанівна (1915—1977);
  • дружина Анастасія Тихонівна (1932—2014) — пенсіонерка;
  • син Любомир (1957) — працівник агрофірми «Прут»;
  • син Михайло (1959—1992);
  • дочка Світлана (1964) — підприємець;
  • дочка Уляна (1983) — маґістрантка Дипломатичної академії МЗС України.

Нагороди

Примітки
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. О положении журналистов. В преддверии конференции медиапрофсоюза. LB.ua. Процитовано 13 червня 2017.
  3. Указ Президента України від 29 лютого 1992 року № 115/92 «Про призначення Міністра сільського господарства і продовольства України»
  4. Указ Президента України від 8 грудня 1992 року № 597/92 «Про Міністра сільського господарства і продовольства України»
  5. За досвідом — до колишнього міністра — оперативні новини. briz.if.ua. Процитовано 13 червня 2017.
  6. Указ Президента України від 1 листопада 2000 року № 1185/2000 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.