Ткачук Лук'ян Григорович
| Лук'ян Григорович Ткачук | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 жовтня 1902 Немиринці, Немиринецька сільська рада, Ружинський район |
| Помер |
20 червня 1981 (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | геолог |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Галузь | мінералогія і петрографія |
| Заклад | Національний університет «Львівська політехніка», Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України і Київський гірничо-геологічний інститутd |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор геологомінералогічних наук |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
 |
Ткачу́к Лук'я́н (* 15 (28) жовтня 1902, Немиринці — † 20 червня 1981, Київ) — український радянський вчений в галузі літологічного, петрологічного і петрогенетичного вивчення осадових, осадово-вулканогенних і магматичних гірських порід, доктор геологомінералогічних наук (з 1945 року), професор (з 1945 року), академік АН УРСР (з 17 березня 1972 року[1]).
Біографія
Народився 15 (28 жовтня) 1902 року в селі Немиринцях (тепер Ружинського району Житомирської області) в селянській родині. З 1923 року навчався на факультеті професійної освіти геолого-географічного циклу Вінницького інституту народної освіти, а потім перейшов до Київського інституту народної освіти, який закінчив у 1926 році. У 1926–1929 роках навчався в аспірантурі при Інституті геологічних наук.
Трудову діяльність розпочалав в Українському відділенні Геолкому, де він у 1926–1929 роках працював помічником начальника геологічної партії. Деякий час займався педагогічною діяльністю — працював доцентом Київського гірничогеологічного інституту (1931–1935 роки) і Київського університету (1935–1941 роки). У 1938–1941 — роках завідувач сектору петрографії Інституту геологічних наук АН УРСР. Учасник німецько-радянської війни. У 1945 році захистив докторську дисертацію на тему «Петрографія північно-західної частини Українського кристалічного масиву».
В 1945–1961 роках — завідувач лабораторією Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР у Львові і завідувач кафедрою Львівського політехнічного інституту. Член КПРС з 1956 року.
У 1961–1968 роках — завідувач відділу Інституту геології, з 1968 року — завідувач відділу Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Помер в Києві 20 червня 1981 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Наукова діяльність
Основний напрям наукових досліджень — вивчення речовинного складу, структурно-текстурних особливостей, петрографічних відмін в породах магматичних і металоморфічних комплексів Українського кристалічного масиву, а також осадових і осадово-вулканогенних формацій (переважно Карпат). Один з основоположників літології осадових порід в Україні.
Примітки
- Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 18 червня 2008.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- ТКАЧУК Лук'ян Григорович[недоступне посилання з травня 2019]