Токарєва Вікторія Самуїлівна
Токарєва Вікторія Самуїлівна — радянський, російський прозаїк і сценарист. Кавалер ордену «Знак Пошани» (1987).
Вікторія Токарєва | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Вікторія Самуїлівна Токарєва | |||
Народилася |
20 листопада 1938 (83 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Росія | |||
Діяльність | письменниця, сценаристка, редакторка | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Мова творів | російська[1] | |||
Роки активності | 1963 — тепер. час | |||
Жанр | проза | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Токарєва Вікторія Самуїлівна у Вікісховищі |
Життєпис
Народ. 20 листопада 1938 р. у Ленінграді. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1969).
Перша сценарна робота — «Урок літератури» (1968, реж. О. Корєнєв). Автор сценаріїв фільмів: «Джентльмени удачі» (1971, у співавт.), «„Сто грам“ для хоробрості...», «Міміно» (1977, у співавт.), «Йшов собака по роялю» (1978), «Капелюх» (1981), «Талісман» (1983), «Маленька послуга» (1984), «Хто увійде в останній вагон» (1986), «Збіг обставин» (1987), «Ти є...» (1993) та ін.
В Україні за її сценаріями створено стрічки: «Червоний півень плімутрок» (1975, т/ф), «Перед іспитом» (1977, т/ф), «На короткій хвилі» (1977), «Гість» (1980, к/м), «Зигзаг» (1980, к/м), «Мелодрама із замахом на вбивство» (1992), «Я люблю» (1993).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
Посилання
- Вікторія Токарєва на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія (kino-teatr.ru) (рос.)