Токарівка (Куп'янський район)
Токарі́вка — село в Україні, у Дворічанському районі Харківської області. Населення становить 501 особа. Орган місцевого самоврядування — Токарівська сільська рада.
село Токарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Дворічанський район |
Рада | Токарівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63080050500042426 |
Облікова картка | Токарівка |
Основні дані | |
Засноване | 1925 |
Населення | 501 |
Площа | 0,882 км² |
Густота населення | 568,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62743 |
Телефонний код | +380 5750 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°47′24″ пн. ш. 37°54′27″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
165 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62734, Харківська обл., Дворічанський р-н, с. Токарівка, вул. Молодіжна, 1 |
Сільський голова | Синянська Ольга Петрівна |
Карта | |
Токарівка | |
Токарівка Токарівка | |
Мапа | |
Географія
Село Токарівка знаходиться за 3 км від витоків річки Вільшана, за 2 км від сіл Петрівське і Добролюбівка. Біля села невеликий садовий масив. За 2 км північніше знаходилося колишнє село Буряківка.
Історія
1925 — дата заснування.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 130 жителів села[1].
У 1932 році в Токарівці було знищено родину голови Токарівської селищної ради Скоробагатька. В 1932 році виконавця атентату було спіймано та засуджено до страти. Суд також звинуватив двох колишніх куркулів - Олександра та Єгора Кутарєвих, яким було присуджено, відповідно, смертну кару та 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.[2]
Економіка
- В селі є молочно-товарна ферма.
- «Токарівське», сільськогосподарське ТОВ.
- Філія ТОВ «Лотуре-Агро».
- «Дружба», сільгосппідприємство.
- «Нива», сільськогосподарське ЗАТ.
Об'єкти соціальної сфери
- Токарівський дитячий садок.
- Школа.
- Клуб.
Відомі люди
Уродженцем села є Ковальов Олексій Федорович (1913—1987) — Герой Радянського Союзу.
Примітки
- Токарівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Зуб, Едуард Зуб (13.12.2020). Допис історика Едуарда Зуба в ФБ (українська). Процитовано 13.12.2020.