Толкунова Валентина Василівна

Валенти́на Васи́лівна Толкуно́ва (рос. Валенти́на Васи́льевна Толкуно́ва; 12 липня 1946, Армавір, Краснодарський край 22 березня 2010, Москва) радянська та російська співачка. Заслужена артистка РРФСР (1979). Народна артистка РРФСР (1987).

Толкунова Валентина Василівна
Основна інформація
Дата народження 12 липня 1946(1946-07-12)
Місце народження Армавір, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Дата смерті 22 березня 2010(2010-03-22)[1][2] (63 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Роки активності 19662010
Громадянство Росія і СРСР
Професії акторка, співачка, акторка дубляжу
Освіта Московський державний університет культури і мистецтв і Російська академія музики імені Гнесіних (1971)
Співацький голос сопрано
Жанри попмузика
Нагороди



Автограф
valentinatolkunova.ru
 Файли у Вікісховищі

Біографічні відомості

У 1966 році почала співати джазову музику в біг-бенді «ВІО-66» під управлінням Юрія Саульського. Через п'ять років Толкунова закінчила Музичне училище імені Гнесіних. Популярність до співачки прийшла в 1972 році після виступу в Колонному залі Будинку Союзів в Москві.

З 1973 року Толкунова працювала солісткою Москонцерту. У 1989 році на базі Москонцерту було створено Творче об'єднання «АРТ», художнім керівником якого стала Толкунова. У 1987 році їй було присвоєно звання народної артистки РРФСР.

Толкунова працювала з багатьма радянськими композиторами-піснярами — Едуардом Колмановським, Мікаелом Тарівердієвим, Павлом Аедоницьким, Віктором Успенським, Людмилою Лядовою, Олександрою Пахмутовою.

Народну любов співачці принесли пісні «Стою на полустаночке», «Я не могу иначе», «Носики-курносики», «Во всем мне хочется дойти до самой сути», «Я деревенская», «Поговори со мною, мама» та інші.

У 1974 році співачка вийшла заміж за журналіста-міжнародника Юрія Папорова, а через п'ять років у них народився син Микола.

Дискографія

  • 1972 — «Стою на полустаночке»;
  • 1973 — «Во всем мне хочется дойти до самой сути»;
  • 1975 — «Комсомолу посвящается»;
  • 1977 — «Носики-курносики»;
  • 1982 — «Диалог у новогодней ёлки»;
  • 1985 — «Если б не было войны» (подвійний альбом);
  • 1986 — «Разговор с женщиной» (подвійний альбом);
  • 1989 — «Серёжа»;
  • 1992 — «Сорок пять»;
  • 1995 — «Я не могу иначе»;
  • 1997 — «Я деревенская»;
  • 1997 — «Сон трава»;
  • 2002 — «Мой придуманный мужчина».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.