Трактат атеології

«Трактат атеологии» (фр. Traité d'athéologie) — книга відомого французького філософа Мішеля Онфре, що вийшла 2005 року. Розійшлась тиражем 500 тисяч примірників[1]. Назва є відсиланням до незакінченої багатотомної праці Жоржа Батая «Сума атеології».

«Трактат атеології»
Автор Мішель Онфре
Мова французька
Тема атеїзм
Жанр есей
Місце Франція
Видавництво Грассе
Видано 2005

У своїй книзі Онфре виходить з того, що ми живемо не в атеїстичні, а в нігілістичні часи і що час справжнього атеїзму ще тільки має настати, хоча вже існувало багато зразків «християнського атеїзму» — надто залежного від християнства, щоб пропонувати йому реальну альтернативу. Зокрема, марксизм-ленінізм з його ентузіазмом до богоборства Онфре відносить саме до такого християнського атеїзму. Автор висміює священні писання і чорні плями в історії релігій. Основну частину «Трактату» займає жорстка критика трьох монотеїстичних релігій — християнства, ісламу та іудаїзму. Книга розрахована на науковців, викладачів і студентів, що цікавляться питаннями філософії, релігії, етики, соціальної психології, культурології[1].

2007 року книгу перекладено англійською мовою під назвами «Atheist Manifesto: The Case Against Christianity, Judaism, and Islam» і «In Defence of Atheism: The Case Against Christianity, Judaism and Islam»[2]. 2010 року вийшов український переклад книги[1].

Короткий зміст

Книга складається з чотирьох частин: «Атеологія», «Монотеїзм», «Християнство», «Теократія», а також змістовного бібліографічного огляду.

У першій частині — «Атеологія» — автор розвиває вчення Ніцше, при цьому критикуючи його думку про смерть Бога. Потім він розмірковує про те, що поняття «атеїст» первісно має негативне забарвлення.

Друга частина — «Монотеїзм» — містить структурний аналіз трьох авраамічних релігій. Онфре пише про їхнє історичне підґрунтя і виявляє спільні риси, зокрема забобони, відмову від розуму, поневолення жінок, ненависть до вірян інших релігій, заперечення прогресу та науки, мізантропію, ненависть до інтелекту, закріпачення власного тіла і взагалі самоприниження в надії на розкіш в іншому житті.

Третя частина — «Християнство» — присвячена проблемі існування Ісуса. На думку автора, заяви про його існування ґрунтуються на неправдивих свідченнях. Він також стверджує, що апостол Павло описує Ісуса як невротика і істеричну людини. Потім Мішель Онфре пояснює, як, скориставшись ситуацією, імператор Костянтин зробив християнство державною релігією.

В останній частині — «Теократія» — автор пояснює взаємозв'язок трьох монотеїстичних релігій з політичною владою. Потім він показує низку суперечностей у священних книгах.

Книга завершується висуненням ідей нового атеїзму і секуляризму, які автор назвав постхристиянськими, і в яких, на його думку, Бог і моральність зникли[1][3].

Відгуки та обговорення

У відповідь на «Трактат», у Франції написано п'ять книг, переважно з боку християн[1].

У католицькому журналі «Esprit & Vie» роботу Онфре схарактеризовано так: «нетипова книга, що живить ненавистю стосовно релігії в цілому <…> Він не запропонував нічого принципово нового, порівняно з Ніцше»[4].

Навпаки, науково-популярний журнал «Automates intelligents» високо оцінив книгу, сказавши, що «вона читається немов роман» і відзначивши її «приємний стиль». У журналі також оцінено те, що Мішель Онфре згадує багатьох сучасних вчених, відстоює честь наукового матеріалізму та атеїзму[5].

Видання українською
  • Онфре М. Трактат атеології. Фізика метафізики / Пер. з фр. та наук. ред. А. Рєпи. — К. : Ніка-Центр, 2010. — 216 с. — ISBN 978-966-521-540-0.

Див. також

Примітки
  1. Игорь Самохин Для верующих, неверующих и тех, кто не определился // День. № 58. 01.04.2010
  2. Onfray, Michel, Atheist Manifesto: The Case Against Christianity, Judaism, and Islam, translated by Jeremy Leggatt, Arcade, 2007
  3. Héricord, Alex. Michel Onfray, Traité d’athéologie. Physique de la métaphysique // Institut d'études de l'Islam et des sciences du monde musulman. — 2010. — 5. Архівовано з джерела 20 липня 2011. Процитовано 2010-08-13.
  4. Ledure, Yves. Traité d'athéologie // Esprit & Vie. — 2005. — Т. 128 (5). — С. 26—27. Архівовано з джерела 5 жовтня 2010. Процитовано 2010-08-13.
  5. Baquiast, Jean-Paul. Traité d'athéologie // Automates intelligents. — 2005. — 2. Архівовано з джерела 14 червня 2011. Процитовано 2010-08-13.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.