Трещаківський Лев

Шаблон:Оформлення

Лев Трещакі́вський
Народився 1810(1810)
м. Станиславів
Помер 16 травня 1874(1874-05-16)
м. Городок
Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність священик, громадський діяч
Відомий завдяки діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці»
Посада посол до Галицького сейму

Лев Трещакі́вський[1] (1810, Станиславів, нині Івано-Франківськ — 16 травня 1874, Городок[2]) — галицький громадський діяч, греко-католицький священник, діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці».

Життєпис

Народився 1810 року. Закінчив Львівську духовну семінарію. Після висвячення в священичий сан у 1840 році, один рік був сотрудником парафії села Пістинь на Косівщині. У 1841—1843 роках — адміністратор парафії села Королівка на Івано-Франківщині. Довголітній парох Рудна (1843—1860) і Городка (1860—1874)[2]. Залишив по собі в рудненській парохії гарну пасіку та великий сад[3].

У 1849 році він від імені Головної Руської Ради звернувся до австрійського уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету та земельної ділянки біля них для будівництва Національного інституту «Народний Дім».[4]

У 1861—1866 роках — посол до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів, входив до «Руського клубу», 1866 року замість нього було обрано війта Великої Вишеньки Івана Ковалишина[5] мандат 2 рази не був підтверджений у 1863, 1865 роках, брав участь у засіданнях до остаточного позбавлення повноважень[6]).

розумів цю справу… поставив внесок… в червні 1849 року збудувати у Львові Народний Дім… в ньому заснувати велику бібліотеку, в якій мала б бути читальня.[7]

Автор:

  • статей в «Зорі Галицькій» та інших газетах;
  • першого українського підручника пасічництва («Наука о пчоловодстві», 1855).

Вшанування

1993 року на честь Лева Трещаківського названо вулицю у Львові[8].

Примітки
  1. У польськомовних джерелах — Leon Treszczakowski → Див.: Meissner A. Galicyjskie seminaria nauczycielskie na tle szkolnictwa pedagogicznego w monarchii austro-węgierskiej // Studia Pedagogiczne Akademii Świętokrzyskie. Studia Pedagogiczne. Problemy Społeczne, Edukacyjne i Artystyczne. — Kielce, 2003. — T 14. — S. 83. (пол.)
  2. Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 452.
  3. Рудно: видатні постаті
  4. Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ — початку ХХ століть. — С. 250.
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—105.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 186.
  7. «Збаражчина». — C. 88.
  8. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 63. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.