Рудне

Селище розташоване в річковому басейні Дністра. Через західну частину Рудна тече потік Зимна Вода, який у південній частині села утворює став, до якого зі сходу впадає Білогорський потік, котрий, у свою чергу, тече з Білогорщі. Води, які випливають із цього ставка на південному сході впадають до Старої ріки, яка є лівою притокою Верещиці.

Для наймолодших мешканців Рудна, на вул. Грушевського 56, споруджено дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 180[11]. Також у селищі, по вул. Огієнка 9, розташований Ліцей № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради[12]. На початку 1990-х років в Рудно відновив свою роботу вищий навчальний заклад УГКЦ — Львівська духовна семінарія Святого Духа.

В Рудно працює амбулаторія сімейної медицини № 2 комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова (вул. Грушевського, 48)[13].

На території селища також розташована амбулаторія залізничної станції Зимна Вода (вул. Грушевського, 31), яка була підпорядкована лікарсько-санітарній службі Львівської залізниці. Будинком, у якому розташована лікарська амбулаторія опікується ще із 1946 року Дорожня поліклініка Львівської залізниці. У 1993 році Рудненська селищна рада передала цей будинок на баланс Дорожньої поліклініки, мотивуючи своє рішення тим, що не має коштів на його утримання в належному стані. Незадовго після того у лікарську амбулаторію коштом залізниці було проведено водопостачання, а 2002 року — і газ. Також Дорожня поліклініка протягом усього цього часу проводила у приміщенні амбулаторії поточні ремонти. Загалом, Дорожня поліклініка обслуговувала близько трьох тисяч населення, в тому числі залізничників та членів їхніх сімей. Проте, щоб покращити умови роботи медперсоналу та не порушувати санітарно-гігієнічні вимоги, в амбулаторії планувалося провести капітальний ремонт. Також Дорожня поліклініка Львівської залізниці мала намір відновити там стоматологічний та педіатричний кабінети. Саме у зв'язку із цими планами адміністрація Дорожньої поліклініки на початку 2007 року звернулася до Рудненської селищної ради з листом-проханням про надання дозволу на оформлення права власності на будівлю лікарської амбулаторії (загальна площа 90 м²) станції Зимна Вода. Проте, за результатами голосування від 2 березня 2007 року, сесія Рудненської селищної ради відмовила Дорожній поліклініці у наданні такого дозволу. У рішенні селищної ради № 180 від 22 березня 2007 року зазначено, що таку позицію депутати зайняли, керуючись Законом Про місцеве самоврядування в Україні. Нині будівля амбулаторії стоїть пусткою.

Крім амбулаторії в селищі діє ще декілька приватних лікарів, які спеціалізуються на наданні послуг із медичного консультування та лікування у сфері загальної медицини — ТзОВ «Соната-Плюс» та послуг приватного стоматолога — ТзОВ «Фірма „Потік-Експрес“». Також в селищі працює декілька аптек, зокрема, ДКП «Аптека № 51», аптечний магазин мережі аптек «DS» (ТзОВ «Маркет Універсал»), аптека «Здорова сім'я» № 1 та дві приватних аптеки (ФОП Янкевич М. В., ПП Турик І. І.).

Щодо розвитку торгівлі, то у Рудно діє невеличкий ринок та супермаркети торговельних мереж «Рукавичка» і «АТБ», а також декілька приватних крамничок та магазинів.

Мешканці Рудна користуються залізничною станцією «Зимна Вода», що розташована на межі між селами (колія ділить колись одне велике село Зимна Вода навпіл): з боку Зимної Води — по вул. Миру, а від Рудна — вул. Шептицького. Сама станція пов'язана гілками прямого залізничного сполучення з Мостиськами, Шклом, Судовою Вишнею та Львовом. На станції чотири рази на добу зупиняється електропотяг «Львів-Мостиська ІІ»[14].

У місцевості «Осичина» наприкінці ХІХ століття німець Бурґгардт збудував гарну віллу (сучасна адреса — вул. Шевченка, 64), у якій згодом оселився. Крім вілли, на території величезного маєтку, було збудовано комплекс господарських будівель. За радянських часів у приміщенні вілли знаходився санаторій. Нині будинок стоїть пусткою, хоча в планах місцевої влади реконструкція цього приміщення під лікарню.

У місцевості «Над ставом» ще до кінця 1930-х років знаходився млин Стриховач. Нині це місце знаходиться при в'їзді до Старого Рудна, з лівого боку, за автомобільним мостом через річку Зимна Вода.

При вулиці Володимира Великого розташований дерев'яний костел, нині відомий, як церква Покрова Пресвятої Богородиці, збудований у 1935 році за проєктом львівського архітектора Людвіка Вельтце[18]. Римо-католицька громада села використовувала костел до 1945 року за його прямим призначенням, а потім майже півстоліття радянська влада використовувала храм, як спортивний зал і лише наприкінці 1990-х років у храмі проведено реставраційні роботи та відновлено богослужіння. Нині церква Покрова Пресвятої Богородиці належить однойменній релігійній громаді ПЦУ Рудна. Церква не має статусу пам'ятки архітектури. На суміжній території вже понад 20 років ведеться будівництво нового більшого храму ПЦУ Покрова Пресвятої Богородиці.

15 квітня 2000 року владика Любомир (Гузар) освятив, на честь Святого Рівноапостольного князя Володимира, каплицю монастиря Святого Івана Богослова, яка згодом стала семінарійською каплицею. Внутрішній розпис каплиці завершено у 2001 році[19].

• Релігійна громада УГКЦ.
• Мала семінарія Києво-Галицької митрополії УГКЦ.

• Релігійна громада Свідків Єгови у смт. Рудно.

• Пресвятої Богородиці (вул. Лісна), відкритого типу, огороджена та у вечірній час освітлюється. На постаменті під фігурою вибито надпис: «О, Маріє, Мати Божа, молися за нас. 10.ІХ.2004».
• Пресвятої Богородиці (вул. Драгоманова — вул. Вишенського), відкритого типу з високою фігурою Богородиці з маленьким Ісусом на руках. На арці надпис: «Пресвята Богородице спаси нас». Ця каплиця є найбільшою у Рудному та має гарне освітлення в нічний час.
• Святого Володимира Великого (вул. Шевченка, 188), що належить парафії Святого Володимира[20] Залізничного протопресвітерату Львівської Архиєпархії УГКЦ. Адміністратором є отець Юрій Воловецький.[21]

• На штучно насипаній горі «Голда», що на схід від Старого Рудна, встановлена висока стела з тризубом та хрестом вгорі. На меморіальній таблиці є надпис: «… Молись, молися сину: за вкраїну його замучали колись» Т. Шевченко. Борцям за волю України 1.ХІ.1941 — 25.VI.1989».
• Пам'ятник загиблим євреям (Руднівський ліс), встановлений у 1998 році родичами загиблих. Надпис на пам'ятнику, нагадує нам, що «На цьому місці були вбиті німецькими нацистами 53 євреї, які були привезені з робочого табору в Зимну Воду 16.06.1943 року. Цей пам'ятник у 1998 році встановили Олександр та Ірена Чобан (Сарель-Фогельман), в пам'ять про маму Генрику, бабцю Берту Гамер та батька Альфреда, знищеного у 1942 році у Белзі».
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку.
• Пам'ятний знак (на початку вул. Мазепи) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «Ця вулиця дала нашій історії Українських Січових Стрільців. Пам'ятаймо їхні імена: Банах Євген, Сидорик Євген, Коваль Юстин, Ярош Іван та Сильвестр, Ковалишин Антін, Зелінський Максим, Петрушко Михайло, Байцар Степан, Козак Дмитро. Вічна пам'ять героям!».
• Пам'ятний знак (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «По цій дорозі в 1648 році проходили війська Богдана Хмельницького».[6]
• Пам'ятний знак (вул. Шептицького) Героям Небесної Сотні та воякам-односельцям, полеглим у російсько-українській війні на сході України.
• Пам'ятний знак «Хрест Свободи» (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця), був встановлений ще у 1848 році, на честь скасування панщини в Галичині та відновлений у наш час.
• Пам'ятний хрест (вул. Мазепи) був встановлений у житловому масиві Старого Рудна, поблизу автомобільного мосту через річку Зимна Вода.

• Фігура Пресвятої Богородиці (вул. Грушевського), яка стоїть на високому постаменті та у лівій руці Матінка Божа тримає таблицю з написами, а у правій — хрест. Встановлена ще за часів Польщі, у наш час була відновлена.
• Фігура Пресвятої Богородиці (вул. Шевченка), встановлена поблизу Львівської духовної семінарії Святого Духа та кінцевої зупинки громадського транспорту. На постаменті слова: «У пам'ятний 2014 рік Україна під Покров Богородиці», поруч із фігурою дерев'яний хрест та до композиції викладена бруківкою доріжка.
• Фігура Ісуса Христа (вул. Вишенського).
• Фігура Янгелика (вул. Шептицького), встановлена біля залізничної колії з боку Рудна, поблизу зупинного пункту «Зимна Вода».

• Меморіальна таблиця вчительці-поетесі Марійці Підгірянці, встановлена на фасаді будинку (вул. Грушевського), у якому вона мешкала упродовж 1957—1963 років.

• Марійка Підгірянка — українська поетеса, мешкала та вчителювала у 1957—1963 роках в Рудному.

• Любомир Медвідь — український живописець, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, академік Академії мистецтв України.
• Василь Нагірний — український галицький архітектор та громадський діяч.
• Євген Нагірний — український галицький архітектор.

• Ігор Мончак — священик Української греко-католицької церкви, доктор богослов'я, педагог, письменник. На початку 1990 років викладав у Львівській духовній семінарії Святого Духа у Рудно.
• Лев Трещаківський — галицький громадський діяч, греко-католицький священик, діяч Головної Руської Ради. Залишив по собі в парохії гарну пасіку та великий сад.
• Роман Шукало — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату), митрополит Донецький і Маріупольський.

• Павло Банах — український педагог, літератор, громадський діяч. Вчителював в Рудно близько 10 років[26].
• Євгенія Кучеренко — український педагог. Кандидат педагогічних наук, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Від 1946 року працювала вчителькою української мови та літератури у с. Рудне у львівській середній загальноосвітній школі № 74.